Світові ЗМІ: про єдиний фронт проти Путіна

У вівторок, 9 червня, світова преса пише про критику Кремля з боку Барака Обами, політичне майбутнє Туреччини, охочих долучитися до армії "Ісламської держави" і перспективу Криму та Донбасу опинитися у блокаді.

Критика від Обами

Британська газета Guardian пише, що Барак Обама скористався нагодою під час завершення саміту Великої сімки у Баварії, аби виступити з критикою Володимира Путіна та його ізоляціоністської політики.

Він нищить економіку своєї країни та продовжує ізоляцію Росії у гонитві за хибним бажанням відтворити досягнення радянської імперії? Чи він усвідомлює, що величність Росії не залежить від порушення територіальної цілісності та суверенітету інших країн?" - цитує видання американського лідера.

Guardian підкреслює, що перемовини на саміті були інтенсивними, а його учасники виступили проти пана Путіна єдиним фронтом.

Ангела Меркель сподівається на те, що ситуація у східній Україні не погіршиться, однак якщо ескалація станеться, лідери G7 готові запровадити жорсткіші санкції проти Москви.

Барак Обама зазначив, що президенту Путіну не варто заявляти, ніби він захищає російськомовних жителів України: "Російськомовні жителі України є саме тими людьми, які страждають через військові дії".

Туреччина на роздоріжжі

Американська New York Times розмірковує, як зміниться політичний ландшафт у Туреччині після невдалої спроби президента Реджепа Таїпа Ердогана забезпечити собі комфортну більшість у парламенті та змінити конституцію.

Газета пише, що країну може очікувати серйозна політична криза, оскільки всі три опозиційні партії, які пройшли до парламенту в результаті виборів минулої неділі, не виявляють бажання формувати коаліцію з керівною партією AKP.

"Ердоган залишається впливовим із лояльним бюрократичним апаратом, який розбудовувався більше ніж десятиріччя, а також із терміном повноважень до 2019 року. Але він тепер може отримати прем'єр-міністра не зі своєї партії. Це, можливо, найбільш проблемний варіант та такий, що може призвести до політичного глухого кута та суперечки за владу між Ердоганом та парламентом", - зазначає видання.

Опора Ісламської держави

Британська Telegraph аналізує, звідки прибувають новобранці, охочі долучитися до самопроголошеної "Ісламської держави", яка нині контролює чимало міст в Іраку та Сирії.

Газета спирається на дані міжнародного центру з вивчення радикалізації при Королівському коледжі у Лондоні. За його підрахунками, найбільшим постачальником бійців для "Ісламської держави" є Туніс.

Близько 3000 жителів цієї арабської країни на півночі Африки поїхали воювати до Сирії та Іраку. Дехто навіть зумів зайняти важливі посади в ієрархії організації та опікується збором податків чи укоріненням ісламських законів.

Ще 2500 людей покинули Саудівську Аравію, аби приєднатися до послідовників "Ісламської держави". За даними Telegraph, активно долучаються до її лав і європейці. Близько п'ятої частини усіх бойовиків становлять люди, які приїхали до Сирії та Іраку з західноєвропейських країн. Одна лише Франція стала постачальником близько 1200 бойовиків, які нині воюють в іракських та сирійських містах.

"Їхня кількість зросла впродовж останніх місяців, які дали "Ісламській державі" змогу залучити на свій бік більше бойовиків, аби посилити контроль над трьома регіональними столицями - Раккою, Мосулом та Рамаді. Потік іноземних бійців стривожив уряди країн в усьому світі та посилив побоювання, що ті, хто повертаються [із зони бойових дій в Іраку та Сирії], можуть планувати напади у своїх власних державах. Скотленд-Ярд заявив, що принаймні половина з тих 700 британців (за даними британської поліції), які підозрюються у веденні бойових дій на боці "Ісламської держави", нині повернулися до Сполученого Королівства", - пише газета.

Донбас у "блокаді"

Російська "Независимая газета" пише про можливі плани України ввести транспортну блокаду Криму і непідконтрольних Києву територій Донбасу.

За даними видання, для цього необхідне рішення Верховної Ради, яким депутати заблокують поставки всіх товарів, окрім гуманітарних. "Одночасно Київ узявся за фортифікаційні споруди на лінії розмежування з непідконтрольними територіями", - додає газета.

У матеріалі зазначається, що губернатор Донецької області Олександр Кіхтенко потрапив під шквал критики через зрив графіку спорудження фортифікацій у його області, а також через його політичну позицію. "Кіхтенко раніше виступив з критикою введеного українською стороною пропускного режиму на Донбасі та запропонував пом'якшити його умови", - пояснює "Независимая газета".

Видання цитує слова президента України Петра Порошенка про те, що умовою полегшення пропускного режиму для Донбасу є відновлення контролю над російсько-українським кордоном.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC