ЗМІ: мораторій на виплату боргів може стати козирем

20 травня українські газети пишуть про те, як уряд і парламент планують уникнути дефолту, про докази присутності російських військових на Донбасі, кадри для уряду і про те, що треба Україні для отримання безвізового режиму з ЄС.

Уникнути дефолту

Експерти газети "Сегодня" коментують ухвалений парламентом закон, що дає уряду право запровадити мораторій на виплату зовнішніх боргів.

Видання зазначає, що автором цього документу є уряд, який запевняє, що право мораторію не буде загрожувати ані стабільності банківської системи країни, ані курсу гривні.

Експерти припускають, що глава держави невідкладно підпише закон, адже в кінці травня закінчується термін, до якого Україна мусить домовитися з кредиторами про відтермінування боргу.

"Уряд міг сам вирішити: платити чи не платити, але тепер він може сказати, що, оголосивши дефолт, виконує рішення парламенту", - каже експерт Олександр Охріменко.

Аналітик Олександр Жолудь називає закон "спробою України набрати козирі в переговорах з кредиторами" і не виключає, що ці козирі можуть зіграти: Україні спишуть частину боргу, МВФ дасть у червні транш у 1,7 мільярда доларів, а Росії на законних, з української точки зору, підставах, не буде повернено три мільярди доларів, які уряд Миколи Азарова позичив 2013 року.

На думку аналітика Івана Нікітченка, Київ іде за сценарієм кінця 90-х, коли Росія пережила "чорну п'ятницю", а українцям вдалося цього уникнути завдяки реструктуризації запозичень.

"Якщо нам це вдасться і тепер, то можна бути спокійним - не буде девальвації гривні, зростання цін, паніки", - вважає аналітик.

Докази присутності

Газета "Україна молода" пише про докази присутності військовослужбовців РФ на території України.

За словами представника Міністерства оборони України Валентина Федичева, після затримання двох росіян на Луганщині були звільнені їхні командири, а підрозділи, де вони служили, пішли з України в авральному порядку.

"Прикметним є той факт, що передислокація російських спецпризначенців розпочалася одразу, як тільки українська сторона продемонструвала усьому світу беззаперечний факт присутності російських військовослужбовців на сході України", - цитує газета повідомлення Генштабу.

Росія підтвердила, що двоє затриманих росіян служили в російській армії, але у Москві наполягають, що на момент потрапляння в полон вони вже були звільнені зі Збройних сил.

Обидва затриманих стверджують, що є чинними військовослужбовцями РФ. Також вони вказали прізвища всіх членів групи та командира бригади. Утім, офіційний представник міноборони Росії, генерал-майор Ігор Конашенков, не визнає затриманих росіян своїми підлеглими, повідомляє газета.

Водночас, за словами глави Генштабу ЗСУ Віктора Муженка, українська сторона має інформацію про участь підрозділів Збройних сил Росії в так званому параді 9 травня в Донецьку.

Посада для критики?

Газета "День" припускає, що після призначення парламентом голів Фонду державного майна України та Антимонопольного комітету предметом особливого "торгу" стане посада голови Рахункової палати.

Видання зазначає, що призначення головою Фонду держмайна Ігоря Білоуса, а Юрія Терентьєва - керівником Антимонопольного комітету було очікуваним: після тижня перемовин коаліція назбирала необхідну кількість голосів.

Відтак, відкритим залишається ще одне важливе кадрове питання - хто стане очільником Рахункової палати (РП). Традиційно цю посаду віддавали опозиції, але, як стверджують джерела видання в коаліції, "Опозиційному блоку" її не віддадуть.

Посадити в РП свою людину хочуть у Блоці Петра Порошенка і в інших політичних силах, які є членами коаліції, зазначає "День".

На думку видання, інтерес до посади глави РП зумовлений тим, що її очільник контролюватиме всіх розпорядників Державного бюджету, зокрема й уряд.

Економіст Андрій Блінов вважає, що посада керівника РП є ще й хорошим плацдармом для аргументованої критики дій влади.

"Якщо якісь політичні сили хотіли "наїхати" на уряд, то завжди підіймали звіти палати і давали свої оцінки. Рахункова палата - це інструмент тиску на владу і, паралельно, база для нарощення електоральних балів. Тому за контроль над нею буде жорстка боротьба", - вважає експерт.

Безвізовий режим: що ще треба?

У переддень саміту "Східного партнерства", де обговорюватимуть питання безвізового режиму для України з ЄС, "Комсомольская правда в Украине" запитує, що ще має зробити Україна для скасування віз.

"Нас треба в прямому й переносному сенсі "прив'язати" до Європи - інакше так і залишимося "буферною" зоною між цивілізованими країнами і північним сусідом", - каже народний артист України Богдан Бенюк.

"Чиновникам треба припинити красти. Але це не так просто, менталітет не дозволяє", - вважає менеджер Андрій Палійчук зі Львова.

"Спочатку побудувати Європу в Україні", - каже політолог Андрій Золотарьов з Дніпропетровська.

"Спочатку треба завершити війну, вийти з економічної кризи, подолати корупцію і прибрати тиск з малого і середнього бізнесу, який давлять податками", - твердить кандидат економічних наук Віктор Петров із Запоріжжя.

"Треба завершити війну і підвищити рівень життя населення - чим менше у нас буде людей, які хочуть залишити країну, тим скоріше нам відкриють безвізовий режим", - думає волонтер Олег Дяченко з Києва.

Служба моніторингу ВВС