Українська преса: що змінять нові кадри в уряді

Важкий шлях до виконання мінських угод, нові кадрові призначення в уряді та річниця депортації кримських татар - в огляді української преси у вівторок, 19 травня.

До миру ще далеко

Газета "Україна молода" наголошує: доки влада узгоджує реалізацію мирних домовленостей, ситуація на Донбасі загострюється.

За інформацією видання, цими днями депутати Європарламенту, що входять до групи "Друзі європейської України", відвідали Широкине і на власні очі побачили, як порушуються мінські угоди.

Європейські депутати переконані, вважає газета, що проти України ведуть війну добре підготовлені професійні військові, а не "ополченці". Відтак європейські політики вважають, що ЄС повинен зайняти більш жорстку і послідовну політику щодо тиску на РФ задля виконання мінських угод.

Тим часом місія ОБСЄ констатує в черговому звіті, що режим припинення вогню найбільше порушується в районі Широкиного, навколо Донецького аеропорту та під Луганськом. При цьому українська сторона звернула увагу спостерігачів на обстріл міста Дзержинська з мінометів, повідомляє газета.

Президент України Петро Порошенко в ході розширеної наради з представниками в підгрупах Тристоронньої контактної групи заявив, що слід покласти край проникненню на українську територію важкого озброєння та бойовиків з боку РФ, вказує "Україна молода".

Що за активністю дипломатів?

Газета "Комсомольская правда в Украине" з'ясовує, що означає активізація американської дипломатії щодо врегулювання конфлікту в Україні.

Видання зазначає, що оскільки державний секретар США Джон Керрі після візиту до РФ і заступник держсекретаря Вікторія Нуланд після відвідин Києва детально не роз'яснювали ситуацію для преси, новий виток переговорів викликає багато коментарів.

На думку доктора політичних наук Олександра Григоровича, активне залучення США в українське питання свідчить про те, що в Білому домі не задоволені результативністю української влади в переговорах.

"І саме тому дипломати вищого рівня зондують обстановку. Друга ознака такої активності - підвищена небезпека розгортання бойових дій на сході України", - цитує газета експерта.

Політтехнолог Тарас Іваницький вважає, що зараз ми спостерігаємо спроби дипломатів вийти на компромісне рішення.

"Все це приправлене якимись поступками, обіцянками, заявами в інформаційному просторі і активністю сил по лінії зіткнення. Але ми повинні розуміти, що це все додаткові фактори в ключовому питанні: яким буде статус Донбасу, як легалізувати цю територію, припинити бойові дії", - цитує газета експерта.

Нові кадри в уряді

Газета "День" вважає, що нові кадрові призначення в уряді будуть малоефективними без зміни правил гри.

Видання, зокрема, пише про намір парламенту здійснити кілька кадрових призначень: проголосувати за голів Антимонопольного комітету, Фонду державного майна та Рахункової палати.

На думку заступника голови парламентського комітету з питань економічної політики Юрія Солов'я, ключовим призначенням є голова Антимонопольного комітету, на яке чекають вже рік.

Призначення ж голови Фонду держмайна, на думку депутата, слід розглядати в контексті прийняття законопроекту про заборону приватизації державних підприємств. "Від того, хто його очолить, великою мірою залежить процес прозорості приватизації і створення на її базі ринкової системи", - цитує газета пана Солов'я.

Водночас газета зазначає, що в основі кадрових проблем лежить збереження старої, ще радянської системи ухвалення рішень, а експерти наголошують на необхідності появи нової якості політиків і нових управлінців.

На думку експерта Максима Розумного, Майдан не змінив цієї ситуації: "Наразі система перебуває в стані розпаду, і на її залишках українська влада намагається вибудувати модель під себе, з одного боку, бюрократичну, а з іншого - корупційну".

Політолог Володимир Фесенко додає, що відмовитися від старої системи заважає, найперше, квотний принцип призначення на посади. Аби позбутися "квотування", вважає експерт, потрібно вводити авторитарний реформаторський режим, щоб домовитися з усіма учасниками коаліції про невикористання "квот".

Річниця депортації кримських татар

Про те, що в Україні та анексованому Криму по-різному відзначили 71-у річницю депортації кримськотатарського народу, пише "Сегодня".

Газета розповідає про меморіальний "вечір-реквієм" у Національній опері в Києві та всеукраїнський траурний мітинг на Майдані Незалежності, під час якого сотні людей з кримськотатарськими та українськими прапорами вшанували пам'ять жертв депортації.

Крім того, Міністерство інформаційної політики провело соціальну кампанію "18 травня ми всі - кримські татари".

"За підтримки волонтерів із Сімферополя, Донецька, Севастополя і Києва ми створили рекламні сюжети для зовнішньої реклами, а також відео- й аудіоролики для ТБ і радіо. Крім того, відбувся "шторм" у соціальних мережах (користувачі розміщували українсько-кримськотатарські стрічки на своїх сторінках і відзначали повідомлення хештегами "врятуйте кримських татар"), присвяченими річниці", - каже заступник міністра інформаційної політики Артем Біденко.

А на анексованому півострові в цьому році вшанувати пам'ять предків традиційною траурною ходою в Сімферополі татарам не вдалося - дозволу від кримської влади вони не отримали.

Експерти вбачають у забороні традиційної ходи тиск на кримськотатарську общину.

"Кремль намагається розколоти її. І хоча зараз татари обрали легальний спосіб спротиву, згодом вони можуть піти у радикальне підпілля. Залишаться легальні засоби боротьби за свої права: люди створюватимуть організації. Інші просто виїдуть в Україну і Туреччину", - цитує газета політолога Володимира Фесенка.

Служба моніторингу ВВС