ЗМІ: надії на саміт "Східного партнерства" мало

18 травня українські газети пишуть про очікування України від саміту "Східного партнерства" у Ризі, про те, чи будуть проіндексовані пенсії і зарплати, чому не скорочують чиновників та про ставлення українців до заборони радянської символіки.

Саміт у Ризі

Про те, чого очікувати Україні від саміту "Східного партнерства" в Ризі, пише "Сегодня".

За словами президента Петра Порошенка, на саміті для країни визначено два головних питання: визнання європартнерства України і підтримка наданню безвізового режиму з січня 2016 року.

Щодо останнього питання, як зазначає газета, то і українські, і західні дипломати розділилися на два табори. Одні вважають, що поки в Донбасі триває конфлікт, Євросоюз не відкриє кордони, інші ж упевнені, що безвізовий режим запрацює з 1 січня 2016 року.

Не прогнозують прориву для України і експерти.

"З точки зору України, було б добре, якби у підсумковій декларації прописали перспективу європейського членства України і визначили часові рамки введення такого режиму. Наразі ясно, що рішення щодо скасування віз у ЄС для українців ухвалять наприкінці 2015 року", - вважає політолог Олексій Гарань.

Політолог Володимир Фесенко впевнений, що нині ЄС не готовий озвучувати часові рамки європартнерства України, зазначає газета.

На думку експерта з міжнародного права Олега Волошина, від саміту "Східного партнерства" не варто очікувати історичних зрушень.

"ЄС не готовий взяти Україну на буксир. Ми надто велика країна з більше ніж 40-мільйонним населенням. А ось грошей дати вони якраз готові: на облаштування кордонів, інфраструктурні проекти. Щоправда, не стільки, скільки б нам хотілося", - цитує газета експерта.

Індексації не буде

Газета "Вечерние вести" з'ясовує, чому за теперішніх темпів інфляції в Україні не проводиться індексація пенсій і зарплат.

Видання зазначає, що, за словами міністра фінансів Наталії Яресько, рівень бідності в Україні зріс на 30%.

Багато українців опинилися на межі виживання, і тому індексація могла б їх підтримати, однак в бюджеті цього року вона не передбачена, пише газета. Фактично, вона не проводилася півтора роки, нагадує газета.

"Сьогодні не здійснюється індексація пенсій і зарплат, тому що треба виплачувати субсидії. Також необхідні гроші на фінансування армії. Вони мають бути на випадок нападу з боку Росії. Якщо нападу не буде, усі індексації відбудуться", - цитує газета депутата парламенту Вікторію Сюмар.

Економіст Олександр Жолудь в коментарі для газети зауважує, що збільшення виплат можливе лише тоді, коли закладена під них сума в бюджеті буде не на декларативному рівні.

"Перевиконання бюджету сьогодні становить 21 мільярд 100 мільйонів гривень... Гроші для індексації є", - стверджує депутат і лідер парламентської фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко.

Також, на думку експерта Юрія Гаврилечка, індексація на рівні 60-70% не призведе до інфляції, повідомляє газета.

Чому чиновників не скорочують

Чому чиновників не стає менше - на це питання шукає відповіді "Деловая столица".

Видання зазначає, що цього року український уряд пообіцяв скоротити понад 50 тисяч чиновників або 20% від загальної кількості. Згідно з офіційною статистикою, все поки що відбувається за планом - уже зменшено штати на 12%.

Однак, за підрахунками газети, уряд Арсенія Яценюка до цього процесу не має жодного стосунку: 40% скорочень - це бюджетники, які працювали в анексованому Криму, ще 22,4 тисячі - чиновники із тих територій Донбасу, яких в офіційний статистиці зараз не враховують.

За інформацією газети, у 22 областях скоротили 0,4% від загальної кількості, натомість у шести областях і в Києві кількість держслужбовців навпаки - збільшилася. Минулого року уряд ліквідував вісім центральних органів виконавчої влади, але замість них тут же створив сім нових відомств, пише газета.

На думку економіста Юрія Шибалкіна, найбільшою перепоною для реального скорочення чиновників є відсутність політичної волі у керівництва країни.

"Чиновники і їхні родичі - це велика честина електорату. Чим ближче до виборів, тим менше шансів, що влада піде на реальне скорочення кількості держслужбовців", - каже пан Шибалкін.

Ще однією з причин експерти називають небажання зламати корупційні схеми, на яких будується державний сервіс.

Без радянської символіки

Підписані президентом України закони про декомунізацію коментують громадські діячі та читачі "Комсомольской правды в Украине". Зокрема, вони висловлюють своє ставлення до заборони радянської символіки.

"Цей закон треба було ухвалювати 1991 року, ми запізнилися. Символи треба забороняти, щоб комуністи не піднімали голову. Але також я хочу, щоб ті, хто сьогодні перебуває у владі, відповідали за свою бездіяльність", - каже правозахисник Тетяна Яблонська.

"Не сталося нічого страшного, історія знає багато подібних фактів. Наприклад, у радянські часи залежно від політичних настроїв кілька разів перейменовували Ворошиловград у Луганськ, а також Жданов у Маріуполь", - каже політолог Володимир Фесенко.

"Якщо не пам'ятати минуле, не буде й майбутнього. Радянські символи - це те, з чим жили кілька поколінь людей. Історія має бути чесною. Перекреслювати одне, героїзувати інше - це означає її спотворювати", - вважає депутат парламенту Тетяна Бахтєєва.

"Я тільки "за"! Заборонити треба все, що нагадує нам про ті часи, як і залишити ту епоху в минулому. Також обов'язково треба перейменувати вулиці і навіть міста. Наприклад, моя 82-річна мати живе в Червонограді Львівської області і мріє дожити до того часу, як її рідне місто стане Христинополем", - каже бухгалтер Наталія Сорочинська зі Львова.

Служба моніторингу ВВС