Західна преса: як пробити стіну мовчання в Росії?

Майбутнє Росії після вбивства Бориса Нємцова, намагання Кремля приховати участь своїх солдатів у конфлікті на Донбасі, розпач родичів пасажирів рейсу MH370 та сподівання на Папу Франциску як миротворця – теми західної преси 7 березня.

Кремль повертає насильство до Росії

Якою буде Росія після вбивства опозиціонера Бориса Нємцова? Британський тижневик Economist прогнозує, що московська "кампанія політичного насильства" із України перенесеться назад в Росію.

"Державна пропаганда зображує київський Майдан як "фашистський переворот", демократичний український уряд як "хунту", що підтримується Заходом, а проросійських повстанців на сході України як її жертв. ЗМІ закликають російських патріотів боротися із "фашистами" вдома, називаючи прозахідних лібералів зрадницькою "п'ятою колоною", а Нємцова – одним з її лідерів", - описує журнал зв'язок між вбивством політика та конфліктом на сході України.

Тижневик додає, що російські опозиціонери вже давно побоювалися перетворення Росії на "фашистську" державу – не тільки через "пропаганду", але й через появу недержавних військових формувань, наприклад, контрольованих чеченським лідером Рамзаном Кадировим. Таким чином, пише журнал, Кремль втрачає власну "монополію на насильство".

"Це не тільки не ознака сили, це прямий доказ державної слабкості. Але найчастіше саме слабкість держави призводить до запровадження жорстоких репресій", - констатує тижневик. Він додає, що вбивство пана Нємцова порушило неписану домовленість, згідно з якою конфлікти серед державних діячів мають вирішуватися ненасильницькими методами. "Близькі до Кремля політики, які називають себе лібералами, тепер обережні зі словами", - резюмує Economist.

"Стіна мовчання"

Чи можливо пробити "стіну мовчання" щодо росіян, які воюють на сході України? Таке питання ставить Financial Times. За даними газети, більшість росіян і досі вірить президенту Володимиру Путіну, який каже, що російських військ на Донбасі немає.

"Москва знаходить витончені методи приховати докази. Військових намагаються мобілізувати із різних регіонів, аби солдатські сім'ї не об'єднувалися та не пліткували. Влада також змінила методи роботи з тими, хто повернувся. Поранених солдатів засилають лише у спеціальні шпиталі та тримають у ізольованих палатах", - пише газета.

Валентина Мельникова, голова Комітету солдатських матерів, обурюється через байдуже ставлення росіян до війни. Вона каже, що люди підтримають військове втручання у конфлікт на Донбасі навіть якщо його перестануть приховувати.

"Серед солдатських сімей немає навіть натяку на страх чи гнів, який ми бачили під час попередніх війн. Я ніколи такого не бачила. Така байдужість", - цитує Financial Times пані Мельникову.

Надія є?

Рівно через рік після зникнення літака рейсу MH370 "Малайзійських авіаліній", родичі пасажирів діляться своїм найбільшим страхом – невідомості. Американська New York Times розповідає історію одного з них – Жислана Ваттрело, у якого на борту була дружина та двоє з трьох дітей.

"Світ вже змирився. Але я так не зможу, поки не з'ясують, що сталося", - каже пан Ваттрело. За рік рятувальникам не вдалося знайти жодного тіла і навіть жодного фрагменту уламків літака.

"В нього немає жодної версії. Чи була це спроба теракту? Військові навчання, на яких випадково збили літак? Чи могла західна влада взяти літак під зовнішній контроль і змусити його сісти на воду, бо на борту було щось небезпечне або хтось небезпечний?" – наводить газета типові запитання щодо трагедії.

Сам пан Ваттрело і досі сподівається, що його дружина та діти живі і, можливо, перебувають у полоні. Поки що ж в нього "здригається серце", коли дзвонить телефон, пише New York Times.

Франциск як миротворець

Папа Римський Франциск може стати людиною, яка допоможе запобігти "релігійній війни". Таке прогнозує американська Washington Post.

Зокрема, саме його підхід може протистояти ідеї, що війна із тероризмом має включати в себе боротьбу із Ісламом.

Допомогти цьому зможуть давні контакти Франциска із мусульманським світом. Раніше він називав Коран "книгою миру", молився у мечеті в Стамбулі у напрямку Мекки, а під час служіння у Буенос-Айресі в якості архієпископа відвідував міський "Ісламський центр".

"Вміння побачити найкращі форми іншої релігії – це завжди корисно для залучення допомоги і об'єднання з людьми цієї релігії. Ті, хто називає багатьох мусульман "ісламофашистами", роблять ворогів із людей, які б воліли бути нашими друзями", - коментує Washington Post.

Підготувала Яна Люшневська, Служба моніторингу BBC