"Київ не говорить з жителями Донбасу" - огляд ЗМІ

Українські тижневики пишуть про перспективу замороження конфлікту, що робитимуть солдати після війни і як іноземні журналісти на Донбасі оцінюють ситуацію в країні.

"Глибоке замороження"

Незалежно від результатів мінської зустрічі, зрозуміло одне: перспектив якнайшвидшого закінчення гібридної війни немає, робить висновок тижневик "Фокус".

Оскільки мета Росії, на думку автора, за будь-яку ціну повернути собі всю сферу впливу колишнього СРСР, Україна є лише першою жертвою, а наступними можуть стати Молдова, країни Балтії та Балкани.

Стаття під назвою "Глибоке замороження" закликає українців змиритися з анексією Криму та визнати, що повернути силою окуповану частину Донбасу не вийде.

"Тому Києву слід вчепитися у мінські угоди і вимагати їх дотримання. Затягування перемовин і навіть заморожування конфлікту, як не дивно, може бути навіть на користь Україні. Принаймні на даному етапі та заради збереження життів українців", - йдеться у журналі.

Життя після війни

Перспективами, які будуть доступні військовим після демобілізації, цікавиться журнал "Корреспондент".

Учасників бойових дій, наскільки це можливо, планують працевлаштувати у правоохоронних органах, зокрема патрульній службі МВС.

За словами радника голови МВС Зоряна Шкіряка, міністерство "зацікавлене в тому, аби у новій поліції служили воїни, які пройшли іспит бойовими діями, довели свій патріотизм в АТО".

Ті, хто не захочуть працювати патрульними, але брали участь у спецопераціях в АТО у складі Нацгвардії, ЗСУ або добровольчих батальйонів, можуть опинитися в "унікальному" спецпідрозділі, який створюється за подобою американського SWAT, зазначає журнал.

Що ж до соціального захисту звільнених в запас, цим займатимуться військкомати, українські та міжнародні організації, а у Верховній Раді навіть пропонують створити міністерство волонтерів.

Інший погляд

Христина Бердинських з "Нового времени" зустрілася з іноземними журналістами, які висвітлюють конфлікт на Донбасі.

Вони розділяють думку про центральну роль Росії в розв'язанні конфлікту та наданні сепаратистам організаційної та військової допомоги. Втім, багато хто зазначає, що Київ зробив велику помилку: не вибудував діалог з регіоном.

"Найбільша помилка української сторони – вони не говорять з людьми, які там живуть. Це велика проблема і буде проблемою в майбутньому", - вважає Сейбра Айрес, кореспондент Al Jazeera America.

На думку кореспондента The Independent Олівера Керола, ставлення Києва до цього діалогу "наплювацьке".

Макс Седдон з Buzzfeed згадав враження свого колеги, який від самого початку проводив аналогії з Боснією, але тоді в це не вірилося.

"Я думаю, в інших областях люди аж до самого президента слабо розуміють, наскільки сутужна там гуманітарна ситуація", - припускає він.

Юридична війна

Українській стороні слід було б ефективніше використовувати національно-правові засоби протидії агресору, пише "Дзеркало тижня", цитуючи юристів Олександра Чалого і Олександра Малиновського.

На їхню думку, ключовим елементом правових правових заходів протидії Росії є юридичне визнання вчинення проти України агресії та інших міжнародних злочинів. Адже таке визнання буде незаперечною підставою як для відшкодування шкоди, заподіяної агресією, так і для притягнення винних до індивідуальної кримінальної відповідальності, зазначають юристи.

Автори статті нагадують, що на сьогодні провідні міжнародні організації засудили військові дії Росії проти України, кваліфікуючи їх як збройне втручання і акт агресії.

Але ці рішення прийняті політичними, а не юрисдикційними міжнародними органами, відзначається в статті.

Огляд підготували Марія Кондрачук та Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС