Українські ЗМІ: в очікуванні реформ

В суботу, 7 лютого, українські тижневики пишуть про соціальні ініціативи уряду, небезпеку диверсантів, дипломатичні зв’язки з країною-агресором та польський погляд на українські реформи.

Адресні субсидії

Міністр соцполітики Павло Розенко в розмові з журналом "Кореспондент" розмірковує про те, як реформи вплинуть на пільги та субсидії для українців.

У міністра амбітні плани – він хоче відмінити левову частку пільг, провести пенсійну реформу, вивести зарплати українців з тіні та ліквідувати корупційні схеми в його відомстві так, щоб навіть наступники не могли їх відродити, пише видання.

Павло Розенко відзначає, що необхідно переглянути величезну кількість пільг, та виробити нові механізми допомоги населенню. За словами міністра, потрібно прибрати велику кількість суперечливих критеріїв для надання адресної допомоги, адже часто родини з низьким доходом не можуть отримати субсидії на оплату комунальних послуг, наприклад, через старі автомобілі, які зареєстровані в родині.

"Я хочу, щоб був один критерій – дохід людини, її фінансовий стан. Якщо людина мало заробляє, але змушена багато платити за житлово-комунальні послуги, вона повинна мати підтримку. Не купу документів та заяв на 25 сторінках, а тільки декларацію про доходи на три лінійки. Усе", - викладає своє бачення субсидій міністр.

Він висловлює надію, що субсидії невдовзі можна буде оформити листом, без необхідності стояти в жодних чергах.

Зупинити "русскую вєсну"

Видання "Фокус" поспілкувалося з Андрієм Левусом, активістом Майдану, який після революції став заступником голови Служби Безпеки України, а згодом і народним депутатом.

За час роботи в СБУ Андрій Левус каже, що переконався - серед офіцерів середньої ланки немало патріотів України, чого не можна сказати про більшість керівників служби.

13 керівників було відсторонено одразу після Майдану, а троє з них зараз перебувають у в’язниці, відзначає видання.

За словами Андрія Левуса, не в останню чергу завдяки саме цим людям Росії вдалося провести операцію "русская весна", анексувати Крим та розв’язати війну на Донбасі. Депутат вважає, що "русскую весну" спробують повторити в інших містах України, але цього разу вона може супроводжуватися терористичними актами та диверсіями в українському тилу.

В зоні ризику – Одеська та Харківська області. За його словами, критичними датами посилення загрози є річниця перемоги Майдану, а також річниця трагічних подій в Одесі 2 травня та 9 травня.

Андрій Левус також обговорює з виданням такі питання, як мережі диверсантів та боротьба з ними, робота українських контррозвідників та проблема великої кількості зброї, яка потрапила до рук українців.

"Політична шизофренія"

Після трагедії під Волновахою і в Маріуполі Верховна Рада нарешті визнала Росію державою-агресором, пише газета "Дзеркало тижня". Одночасно, знову зазвучали заклики повністю розірвати дипломатичні відносини з Москвою.

Прихильники такого кроку мотивують його тим, що Росія веде війну проти України, а російські військові щодня вбивають українців, пише видання. У цій ситуації робити вигляд, що між державами нічого не відбувається, - "політична шизофренія", каже тижневик.

Але офіційний Київ, абстрактно говорить про "агресію зі Сходу" та не поспішає остаточно "рвати" з Москвою, пише видання. Посла відкликали, скоротили кількість дипломатів, і все. Чому ж Київ не йде далі у відносинах з Москвою?

Наводячи декілька причин такої поведінки України, газета також вирішила дізнатися думку українського міністра закордонних справ Павла Клімкіна.

"Зараз багато говориться про розрив дипломатичних відносин з РФ. Але ніхто не пояснює, як це допоможе нам досягти поставлених цілей. У разі розриву дипломатичних відносин переговори будуть вестися винятково через посередників. Сумніваюся, що ситуація, коли питання "про нас" вирішуватимуться "без нас", стала б найкращим виходом", - пояснює міністр.

Реформи: зараз або ніколи

Видання "Новое время" поспілкувався з автором радикальних реформ у Польші, Лешеком Бальцеровичем.

"Головне – не спізнитися з реформами", - каже Бальцерович, який став міністром фінансів Польщі в 1989 році.

Саме його називають автором польської "шокової терапії", що дозволила країні швидко перейти від планової економіки до ринкової. Тоді реформи викликали велике невдоволення в суспільстві, пише видання, але досягли мети та заклали основу подальшого економічного розвитку.

За словами Лешека Бальцеровича, жодна фінансова допомога країні не здатна замінити реформи: "Ми ніколи не казали, що робимо якісь кроки тільки тому, що цього вимагає МВФ. Це дурня. Ми просто проводили потрібні реформи, і цим довели, що ми поважні люди та дотримуємося своїх обіцянок. Після цього з’явилася основна підтримка – приватний іноземний капітал".

На його думку польського політика, військовий конфлікт, що точиться на Донбасі, не повинен бути приводом, аби відкладати реформи.

"Навпаки, це аргумент для найшвидшого проведення реформ та зміцнення економіки", - каже він.

Україна повинна скорочувати видатки, аби скоротити дефіцит бюджету, а не іти шляхом підвищення податків, додає Лешек Бальцерович. Також він відзначає важливість скорочення субсидій і підвищення пенсійного віку.

ВВС Україна також <link type="page"><caption> спілкувалися</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2015/02/150202_balcerowicz_ie_sx" platform="highweb"/></link> з колишнім польським міністром.

Огляд підготував Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС.