Преса: з Україною судяться через MH17

У понеділок, 1 грудня, зарубіжна преса пише про потребу фінансової допомоги Україні з боку Заходу, геополітичні прагнення Росії, страхи кримських татар і німкеню, яка судиться з Україною через MH17.

Позов до України

Мати німкені, яка перебувала на борту збитого над східною Україною авіалайнера MH17, подає до Європейського суду з прав людини на Україну, пише Irish Times.

Мати загиблої судитиметься з українською владою і вимагатиме мільйон доларів компенсації за "вбивство через недбальство".

"Згідно з позовом, Україна повинна була закрити повітряний простір для цивільної авіації через бої з сепаратистами", - пише видання.

Матір загиблої пасажирки представляє адвокат Ельмар Гімулла, який у вересні вже представляв родини трьох німецьких громадян, що загинули на борту літака.

Потрібні 15 мільярдів доларів

Україна страждає через фінансову кризу, яка потребує термінової реакції західних держав, пише Financial Times.

Видання припускає, що військова тактика Володимира Путіна у першу чергу покликана підсилити економічний занепад і дестабілізацію країни.

"Західні держави і МВФ повинні діяти швидко, щоб повернути Україну з краю фінансової прірви", - пише видання.

"Скепсис слід відкинути, - зазначають автори. – Позика у 15 мільярдів доларів може бути ризикованою. Проте це крихта порівняно з сотнями мільярдів доларів, закачаних у Грецію з Євросоюзу та інших джерел".

Критики можуть сказати, що криза у Греції була небезпечною для єврозони і що це не стосується України.

"Та майбутнє України надзвичайно важливе для європейської безпеки", - стверджує Financial Times.

Водночас, із загостренням конфлікту в Україні у Заходу зменшується простір для маневрів, пише газета. Подальші санкції навряд чи зупинять пана Путіна від дестабілізування України. А постачання зброї Україні – лише поглибить конфлікт.

"Позика у 15 мільярдів доларів може дозволити країні протистояти економічним та політичним загрозам Кремля", - підсумовує Financial Times.

Чого прагне Росія

Якими б загадковими не здавалися мотиви пана Путіна, стає дедалі зрозуміліше, що Москва готується до ширшої конфронтації із Заходом, зазначає сінгапурське видання Straits Times.

"Це протистояння, яке формуватиме світову політику протягом багатьох років", - пише видання.

Більшість аналітиків вважають, що Росія не планує повноцінного вторгнення в Україну, адже це може призвести до непередбачуваної, кривавої війни, і жертв "до яких російське населення зовсім не готове".

Проте це не означає, що у Росії не лишилося варіантів.

"Ціллю пана Путіна завжди була не Україна як така, а бажання розхитати існуючі структури безпеки у Європі, які існують 25 років, з часів розпаду СРСР, і які покликані не дозволити Росії знову досягти величі", - ідеться у статті.

Газета вважає, що пан Путін навряд чи досягне своєї мети, адже він повторює ту саму помилку, що й усі його попередники: покладається на військову міць держави третього світу замість того, щоб розвивати економіку і таким чином впливати глобально.

"Проте, це пана Путіна не зупинить", - підсумовує видання.

Проблеми кримських татар

Washington Post пише про "гірке" життя кримських татар на півострові.

Кримські татари мають гіркі спогади депортації 1944 року. Тепер, коли Росія контролює Крим, дехто стверджує, що тиск знову зростає.

"Російська служба безпеки проводить обшуки у будинках лідерів мусульманської меншини через заборонені книжки. Татарських юнаків викрадають на кримських вулицях. Татарські активісти перебувають за ґратами, а кількох вбили, - пише газета і додає. - Деякі татари кажуть, що бояться виходити з дому".

Через вісім місяців після анексії Криму Росією нащадки народу, який протягом століть правив півостровом, побоюються нових заходів, які можуть розділити їх.

Їхні лідери - у вигнанні у Києві. А ті, що лишилися, кажуть, що російська влада у Криму проводить більше часу, стежачи за ними, ніж для пошуку зниклих, пишуть автори.

Служба моніторингу ВВС.