Преса: українцям набридло "перемир'я"

Донбас

Автор фото, AFP

Підпис до фото, Опитування: більше третини українців виступають за припинення так званого "перемир'я" на Донбасі

21 листопада українська преса пише про візит до Києва віце-президента США Джозефа Байдена, бажання українців скасувати перемир'я на Сході, про те, як наблизилася країна до Європи за рік після Майдану.

Стратегічні відносини

Про очікування від візиту до Києва віце-президента США Джозеф Байдена пише "День".

Як коментує у ЗМІ речник українського МЗС Євген Перебийніс, цей візит підтверджує стратегічний характер відносин між обома державами, а також ключову роль, яку США відіграють у зусиллях міжнародного співтовариства проти російської агресії, відзначає газета.

Очікують, що віце-президент США під час зустрічі з українським президентом Петром Порошенком та прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком висловить своє занепокоєння тим, що "Росія і далі порушує Мінські домовленості, укладені 5 вересня", - пише видання.

Напередодні свого візиту до України Джозеф Байден в ексклюзивному інтерв'ю газеті "День" зокрема, розповів, з якими тезами їде в Україну і що готові робити США в односторонньому порядку, щоб зупинити російську агресію.

"Ми продовжуватимемо бути разом із народом України, який демонструє незламну волю, виступивши на захист свого суверенітету й територіальної цілісності, просуваючи непрості реформи, розвиваючи демократію, ведучи боротьбу з корупцією та відновлюючи економічне здоров'я", - цитує газета віце-президента США.

Газета також повідомляє, що Вашингтон готовий вивчити можливість постачання зброї Україні, а американська політика щодо військової допомоги Києву може бути переглянута.

Скасувати перемир'я

Українці хочуть переможного завершення АТО і відновлення української влади на Донбасі, пише "Україна молода".

Газета посилається на результати опитування Соціологічної групи "Рейтинг", згідно з якими більше третини українців виступають за припинення так званого "перемир'я" на Донбасі, якого жодного дня не дотримувалися бойовики та російські війська, і під час якого продовжують гинути українські вояки і цивільні.

Водночас у Києві усе ще сподіваються на мирний план Президента Петра Порошенка і Мінський меморандум, а ще – пасивно рахують кількість окупантів, зазначає газета. Так, за словами екс-голови СБУ, а нині радника Президента Ігоря Смешка, на території України воюють 40 тисяч добре озброєних військових Збройних сил РФ.

"Кремль відрядив в Україну сотні військових, зібрав тисячі на кордоні та забезпечує своїх маріонеток на сході зброєю й танками в необмеженій кількості. Це не припущення, це факт… У нашому розпорядженні є сухопутні знімки, фотографії від людей на місцях, звіти ОБСЄ та оповіді очевидців. Спроби Росії спростувати це просто не викликають жодної довіри!" - цитує газета міністра Великої Британії у справах Європи Девіда Лідінгтона.

За даними РНБО, російські війська та бойовики перебувають у стані підвищеної бойової готовності, повідомляє газета.

Майдан змінив життя

Від зміни влади - до війни і народження громадянського суспільства, такий шлях пройшла Україна за останній рік, відколи 21 листопада 2013 року на Майдані Незалежності у Києві розпочалися протести, пише "Сегодня".

Газета розповідає про те, як Євромайдан змінив суспільство, і, зокрема життя українських політиків.

"Особисто в мене зменшилася зарплата. Зараз ми будуємо країну з нуля після Януковича… Після Майдану країна стала вільнішою, піднялося на ноги громадянське суспільство – основа будь-якої демократичної країни", - цитує газета народного депутата Володимира Ар'єва.

Майдан

Автор фото, Getty

Підпис до фото, Політики по-різному оцінюють наслідки Майдану

"Саме суспільство і політична система почали змінюватися. Нормальні, відповідальні, не зайняті особистим заробітком люди почали претендувати на владу", - вважає комендант Євромайдану Єгор Соболєв.

"Головне – радянський світогляд змінюється на європейський, формується громадянське суспільство, що впливає на владу, яка зобов’язана реагувати на запити людей", - цитує газета активіста донецького Майдану Єгора Фірсова.

"Ми втратили Крим, майже втратили Донбас. Там, відверто кажучи, триває геноцид населення, щодня гинуть люди від голоду, холоду, обстрілів і вогню. Різко впала економіка… Це дуже тривожні тенденції", - вважає народний депутат Ганна Герман.

"Треба зробити все, щоб імпульс Майдану не пропав даремно: більше сотні людей загинули на Майдані, понад чотири тисячі – на Сході", - цитує газета екс-віце-прем'єра Костянтина Грищенка.

Чи наблизилися до Євросоюзу?

На перший рік після Майдану покладали серйозні надії, думалося, що жертви були недаремними, Україна зміниться на краще і зможе наблизитися до Євросоюзу, пише "Комсомольская правда в Украине".

Газета поцікавилася у політологів, що зробили політики для того, аби наблизити Україну до ЄС.

На думку політолога Віктора Небоженка, українська політична машина повернулась у бік політичних цінностей Європи і ніколи не повернеться назад. "Це найбільше досягнення, але чисті результати стерла війна, тому складно з економікою і мало прийнято законів", - вважає політолог.

"Після Євромайдану увага політичної та економічної еліти Європи до України посилилась. В Європі високо оцінили бажання українців боротися за європейські цінності", - цитує газета Володимира Фесенка.

"Формально Україна стала ближчою до Європи, адже підписано Угоду про євроінтеграцію. Але на практиці, на мою думку, Європа дистанціюється від нас. В ЄС є навіть деяка роздратованість Україною", - вважає політолог Кость Бондаренко.

На думку політолога Віталія Бали, різких змін немає, але вже відбувся кардинальний рух від "совка" до Європи: "Рано чи пізно ми обов'язково побудуємо європейську державу, яка турбується не про чиновника, а про людину", - сказав пан Бала газеті.

Служба моніторингу ВВС.