Тижневики: Україна може опинитися на "газовій голці"

Нещодавні угоди з Росією та перевибори до парламенту - у фокусі уваги українських тижневиків. За десять днів до Нового року видання також називають найвпливовіших людей країни і видатних особистостей.

Домовленості по-сусідськи?

"Дзеркало тижня" ґрунтовно аналізує документи, які були укладені Києвом і Москвою цього тижня.

На думку авторів матеріалу, Віктор Янукович 17 грудня не підписав нічого такого, щоб можна було розцінити як "затверджений проект будівництва української стіни на кордоні з ЄС". Втім, кажуть вони, угоди, які є у відкритому доступі (адже не виключено, що є і таємний договір), можуть призвести до ще більшої деградації національної економіки.

Протокол шостого засідання українсько-російської міжурядової комісії був цілком переписаний в інтересах Росії, зазначає тижневик. А домовленості, які сьогодні у всіх на вустах, - щодо 15-мільярдного кредиту і знижки на газ - мають більше мінусів, ніж плюсів.

В кредитній угоді є певні переваги - як от, наприклад, доволі низька ставка у 5% річних. Але, як вважає видання, ризиків, схоже, набагато більше. По-перше, документ - непрозорий.

По-друге, перший трьохмільярдний транш допомоги - короткостроковий, а це, пише "Дзеркало тижня", є "додатковим важелем тиску" на Януковича. Серед інших негативів - порційність кредиту, а також той факт, що він не стимулює необхідні реформи, демотивує владу.

Щодо газової угоди, то Україна, яка в останні роки скорочувала споживання російського блакитного палива, буде змушена купувати його у більших об’ємах, ніж зараз. А ще країна опиниться на "газовій голці" Москви і буде відкинута на багато років назад, застегірає "Дзеркало тижня".

Не менш критично видання оцінює й інші підписані документи.

Скандальні перевибори

Тижневик "Комментарии" констатує, що повторні вибори у п'яти так званих проблемних округах, які пройшли минулої неділі, були такими ж скандальними, як і в жовтні 2012 року.

Хоч очільник ЦВК Михайло Охендовський і заявив, що у відомства немає підстав ставити під сумнів результати народного волевиявлення, міжнародні спостерігачі, активісти Комітету виборців України та інші громадські організації заявили про велику кількість порушень. Серед найбільш поширених - підкуп виборців, а також нерівний доступ до представництва у виборчкомах.

На думку видання, ці вибори мало вплинули на розклад сил у Верховній Раді і мали суто символічний характер. А ще стали відображенням нових українських реалій - "влада припинила оглядатися на ціннісні заклики Заходу, а опозиція, зайнята перипетіями Євромайдану, не змогла фізично захистити результат своїх висуванців".

А ще тижневик зауважує, що під час цієї кампанії влада відпрацювала прийоми і сценарії, якими скористається під час голосування 2015 року.

Людина Майдану

"Фокус" публікує рейтинг 200 найвпливовіших українців року, що минає. На найвищій сходинці - не конкретний персонаж, а збірний образ - "людина Майдану".

Мова йде не лише про тих, хто вийшов на підтримку європейської інтеграції, а й тих, кого привезли до столиці підтримувати владу. А між ними - ще одна категорія "майданівців" - ті, у кого "у руках щит, на голові шолом, а в голові наказ".

Тижневик зазначає, що соціологи поки не намалювали узагальнений портрет тих, хто зібрався на "антимайдані". Проте відомо (завдяки опитуванню, проведеному Фондом "Демократичні ініціативи"), хто стоїть на "євромайданах": майже 40% - люди з вищою та середньою освітою, 17% - бізнесмени та керівники підприємств, 13% - студенти та 9% - пенсіонери. Є і домогосподарки, і військові, і навіть школярі.

"Вони тут тому, що за 22 роки в Україні змінилося усе, окрім сутності влади, яка на різні лади виголошує мантри про верховенство народу", - пише видання.

Тижневик додає, що у протестувальників на Майдані Незалежності немає ватажків, ілюзій щодо єдності опозиції, а також чіткого уявлення, що робити у ліберальній Європі.

"Проте у людини Майдану є впевненість у тому, що на цьому місці можна буде зібратися знову, як і 23 роки тому, 9 років тому або сьогодні. Аби нагадати будь-якій владі, хто у домі хазяїн", - резюмує "Фокус".

Рік без особистості

А от тижневик "Кореспондент" вперше за багато років оприлюднює традиційний рейтинг "Особистість року" без імені переможця.

У вступному слові в.о. головного редактора видання Андрій Овчаренко пояснює причини такого вчинку.

"На фоні сьогоднішньої напруги обрати одного з політичних лідерів, присвоївши йому хоч знак плюс, хоч знак мінус, означає встати на його сторону або, навпаки, виступити у якості обвинувача. Але ніхто ще не сказав останнього слова", - пише він.

Пан Овчаренко натякає, що такою особистістю наступного року може стати той, хто знайде вихід з теперішньої кризової ситуації - рішення, яке б влаштувало всю країну.

Замість рейтингу "Корреспондент" пропонує своїм читачам список людей (і не тільки), які цього року потрапляли на шпальти української та світової преси. Половина з них - іноземці, як, наприклад, Едвард Сноуден, Ангела Меркель чи Нельсон Мандела.

Пам'ятник Леніну, який нещодавно зруйнували у Києві, опинився у номінації "Падіння року".

Огляд підготував Андрій Кондратьєв, Служба моніторингу ВВС