Преса: про найпопулярнішого політика та його шанси на виборах

У вівторок, 19 березня, українська пише про найпопулярнішого політика країни, російське бачення ролі Києва в Митному Союзі, податок не для "крутеликів" та долю українських заощаджень на Кіпрі.

Популярність очима виборців

Український президент Віктор Янукович лишається найпопулярнішим політиком країни, повідомляє газета "Сегодня".

Зокрема, результати соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова, свідчать, що чинний глава держави набирає 29,2% голосів серед тих, хто готовий йти на вибори і вже визначився з кандидатом. Слідом за ним йде Віталій Кличко (20,6%), на третьому місці – Арсеній Яценюк (16,2%). "Свободівець" Олег Тягнибок займає четверту сходинку (9,5%), а замикає п’ятірку лідер комуністів Петро Симоненко (6,9%).

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) презентував ту ж п’ятірку за результатами власного дослідження, хоча і з деякими відмінностями у цифрах: Янукович – 32,8%, Кличко – 24,2%, Яценюк – 19,1%, Тягнибок – 10,4% та Симоненко – 8,1%.

КМІС також подає сценарій за участю колишнього прем’єра Юлії Тимошенко, яка набирає 17%. При цьому рейтинг Яценюка падає на 8,5%, Кличка на 3% і Тягнибока на 2%. По 1,5% втрачають також Янукович та Симоненко.

Якщо моделювати другий тур президентських перегонів, то ситуація вимальовується зовсім інша. За даними КМІС, Янукович програє всім суперникам, крім Тягнибока. При цьому відставання чинного президента від Кличка складає 21%, від Яценюка – 9% та Тимошенко – 1,4%.

Все або нічого

Росія погоджується лише на членство України у Митному Союзі, розповідає "Коммерсанть Украина".

За словами видання, Москва "скептично" поставилася до ідеї "асоційованого членства" Києва у регіональному блоці. Російський прем’єр Дмитро Медведєв заявив, що членство може бути лише "повноцінним", а його альтернатива – це статус спостерігача, який не приносить торгових переваг.

"Наші українські друзі дуже полюбляють поговорити на тему приєднання "три плюс один" і так далі. Так не буває. Або все, або нічого", - цитує видання пана Медведєва.

Втім, статус асоційованого члена з правами спостерігача для Києва є неприйнятним, бо не дозволяє йому впливати на прийняття рішень. Директор Інституту євроатлантичної співпраці Олександр Сушко погоджується: "Асоціація з Митним Союзом, яка не приносить фінансового покращення, не має сенсу для України".

На думку експерта, компроміс все ж таки можливий, бо Росія може зголоситися на асоційоване членство як крок до повноцінного вступу України до Митного Союзу через кілька років.

Для того, аби це супроводжувалося преференціями і понад усе зниженням ціни на газ, Москва наполягатиме на запобіжному заході, який зменшить шанси відмови Києва від своєї обіцянки. Як пояснює пан Сушко, Росія може надати Україні газову знижку, але вважатиме її боргом, який Києву спишуть вже після вступу до Митного Союзу.

Не для "крутеликів"

Не платять тільки "крутелики", пише "Україна Молода", коментуючи нещодавнє рішення кабміну ввести додатковий збір на імпортовані автiвки.

Видання нагадує, що відтепер охочим купити авто з двигуном до 1,5 л доведеться додатково сплатити 6,46% від загальної вартості транспортного засобу та 12,95% за авто, двигун якого має більше 1,5, але не перевищує 2,2 л.

До такого кроку уряд вдався, щоб нібито захистити українського виробника, який перебуває на межі краху. Втім, газета обурюється, що замість того, аби підвищити вимоги до якості українських автівок, "влада фактично батогом вирішила пересадити українців на "дива" вітчизняного автомобілебудування".

Директор Всеукраїнської асоціації автоімпортерів та дилерів Олег Назаренко також вбачає в ініціативі мало позитиву. На його думку, нові стягнення ляжуть на плечі громадян, оскільки українські олігархи не їздять на автомобілях об’ємом 1,5 л.

"Уряд чудово розуміє: якщо запропонувати такий самий податок на розкішні автомобілі від 6 л, то завтра Верховна Рада його у повному складі відправить у відставку", - наголошує пан Назаренко.

Своєю чергою, провідний юрист одного з найбільших автоімпортерів України "Артур" зауважує: "Що ж до реакції потенційного споживача, то нею стане, швидше, не схилення у бік так званого "національного виробника", яким, по суті, є лише вітчизняний ЗАЗ, а збільшення попиту на іноземні автомобілі, що вже були у використанні".

Офшорні негаразди олігархів

Про долю українських грошей на Кіпрі після можливого запровадження одноразового податку на банківські заощадження цією офшорною зоною переймається газета "День".

На думку видання, якщо видаток введуть, це можна буде вважати "фінансовою революцією". "День" нагадує, що в Україні кіпрські гроші залишаються найпотужнішим джерелом інвестицій. Лише у 2012 році чистий приріст вкладень із цієї країни склав 3,92 млрд доларів, або 95% усього обсягу приросту інвестицій.

Власник консалтингової компанії Honest & Bright Ltd Ярослав Ломакін вважає, що Україна нічого не робитиме, аби повернути гроші своїх олігархів та бізнесменів додому.

На його думку, українські капітали з Кіпру хлинуть у балтійські країни.

"Найбільш вірогідно, що новою фінансовою гаванню для українських капіталів стане Латвія", - передбачає він. Другий напрямок – Гонконг і Сінгапур, а третій – Європа і, зокрема, Австрія.

<italic>Огляд підготувала Аліна Захарчук, Служба моніторингу ВВС.</italic>