Закон про мовну політику викликав "психодраму" - ЗМІ

Автор фото, Reuters
У п'ятницю, 6 липня, іноземні видання, особливо російські, пишуть про суперечки в Україні навколо нового закону про мовну політику.
- <link type="page"><caption> Спадщина імперій: Російської і радянської</caption><url href="#empires" platform="highweb"/></link>
- <link type="page"><caption> "Психодрама" і Литвин</caption><url href="#drama" platform="highweb"/></link>
- <link type="page"><caption> Російські газети - про "архаїзм"</caption><url href="#archaic" platform="highweb"/></link>
- <link type="page"><caption> "Націоналісти проковтнули язика"</caption><url href="#nationalists" platform="highweb"/></link>
Спадщина імперій
Британська Guardian публікує статтю українського письменника Андрія Куркова, в якій він пояснює чутливе ставлення україномовних мешканців України до мовного питання тим, що впродовж сторіч їх мову забороняли і впроваджували російську.
В результаті такої політики Російської імперії та Радянського Союзу лише трохи більше 50% мешканців України зараз розмовляють державною мовою. Письменник висловлює занепокоєння політизацією мовного питання, передбачаючи, що популярних людей будуть примушувати визначитись, чи вони проросійські прихильники президента Януковича, чи проукраїнські прибічники опозиції.
Курков пише російською, і він каже, що не хотів би опинитися "солдатом у цій війні слів".
"Психодрама" і Литвин
Французька Le Monde каже, що "психодрами" між прихильниками української та російської мови в Україні трапляються регулярно. Видання вбачає два фактори, що спричинили останні заворушення в центрі Києва: наближення парламентських виборів та критика з боку Європи стосовно ув'язнення лідера опозиції Юлії Тимошенко.
Єдине, що французьке видання не змогло пояснити, - це дії спікера парламенту Володимира Литвина. "Його мотиви залишаються незрозумілими", - коментує газета заяву Литвина про відставку.

Автор фото, Unian
Німецька Berliner Zeitung пише про нову "хвилю емоцій" в Україні після закінчення Євро 2012. Вона особливо зазначає, що у сутичках опозиції і міліції під Українським Домом брав участь Віталій Клічко, чемпіон з боксу та голова політичної партії УДАР.
Німецьке видання підкреслює, що новий закон про мовну політику стосується не лише російської мови, а і кримськотатарської, що широко розповсюджена у Криму.
Російські ЗМІ: "архаїзм"
В інтерв'ю російській газеті "Комсомольская правда", заступник голови Держдуми Росії Ніколай Лєвічєв каже, що "чергова політична криза" в Україні, викликана отриманням російською мовою статусу регіональної, свідчить про "архаїзм" українських політиків.
Всі країни, що динамічно розвиваються, каже він, роблять усе для того, щоб їхні мешканці знали якнайбільше мов. Для прикладу Лєвічєв наводить Сінгапур, колишню англійську колонію, де реформи почались із надання англійській мові статусу другої державної і викладання на англійській у школах та університетах.
Російський політик підкреслює, що надання російській мові статусу другої офіційної сприятиме розвитку економічних зв'язків з Росією та збільшить туризм і торгівлю між двома країнами.
"Націоналісти проковтнули язика"
"Росийская газета" у статті "Націоналісти проковтнули язика" зазначає, що протести на захист української мови захлинулися. Правлячій Партії регіонів вдалося "досягти перелому" у конфлікті навколо мовного закону, і спікер Володимир Литвин вже подає сигнали примирення, вважає видання.
"Акції протесту проти російської мови в російськомовному, як несподівано з'ясувалося, Києві, задихнулися ледь почавшись", -повідомляє читачам "Росийская газета".
Огляд підготував Сергій Арсентьєв, служба моніторингу Бі-Бі-Сі








