Чому стухли протести в Білорусі і що це означає - огляд ЗМІ
Автор фото, Getty Images
На щотижневий опозиційний недільний марш у Мінську 8 листопада прийшло найменше людей за майже три місяці, що спричинило дебати про майбутнє протестного руху в Білорусі.
У цей день також відбулося найбільше затримань протестувальників з часу насильницького розгону демонстрантів одразу після суперечливих президентських виборів 9 серпня.
- У Мінську помер побитий через прапор білорус. Тисячі людей вшановують його пам'ять
- "Марш проти терору" в Білорусі: в центр стягнули кулемети, стріляли в повітря
- Чому Азербайджан виграв війну у Карабаху? Відповідають військові експерти
- Жертви самообману. Розлючені поразкою у війні вірмени вимагають відставки Пашиняна
П'ятий президентський строк Олександра Лукашенка закінчився 6 листопада.
Західні країни відмовилися визнавати його переобрання на тлі протестів проти фальсифікацій на виборах.
Що сталося 8 листопада?
На марш 8 листопада, який пройшов тринадцяту неділю поспіль, прийшло набагато менше учасників.
Раніше на мітинги проти Лукашенка збиралися десятки тисяч людей, коли народний гнів через результати виборів та свавілля силовиків був більший, а погода теплішою.
За оцінкою ЗМІ, кількість учасників на мітингах раніше сягала 200 000, але на останньому, за їхніми розрахунками, зібралося лише кілька тисяч демонстрантів.
На марші також затримали понад тисячу людей - це рекордна кількість з часу перших розгонів протестів, коли 9 та 10 серпня затримали відповідно понад 3 000 та 2 000 протестувальників.
Опозиційні ЗМІ також відзначили, що із затриманими 8 листопада поводилися досить жорстко, що нагадало про насильство з боку силовиків, яке збурило хвилю протестів у серпні.
Автор фото, Getty Images
Опозиційні журналісти Ігор Ільяш та Катерина Андреєва у своєму Телеграм-каналі визнають, що "повноцінний протестний марш провести так і не вдалося", називаючи це "важливою тактичною перемогою" для "військової хунти Лукашенка".
Але вони також запевняють, що це не свідчить про тенденцію до затухання протестів у "позиційній війні на виснаження".
Головне офіційне видання "Білорусь сьогодні" похвалило співробітників ОМОНу: "Цього разу нашим захисникам знадобилося лише кілька годин, щоб очистити місто від тих, хто намагався ігнорувати закон. Як завжди, спрацювали ювелірно".
Чому на протести виходять менше людей?
Експерти відзначають кілька причин для зменшення кількості протестувальників.
Політичний аналітик Петро Кузнецов каже, що ключовими факторами стали Covid-19, втома та "хвиля репресій".
"Реальність така, що битви за владу не виграють протестами щонеділі, тому що в понеділок - на роботу. Це так не працює. Питання перемоги - це завжди питання ціни, яку сторони готові заплатити", - пише аналітик.
"Білоруси не збираються переходити до насильства (і абсолютно правильно), у своїй основній масі не прагнуть ризикувати навіть робочим місцем, а це означає, що процес не може бути швидким просто за визначенням", - додає Кузнецов.
"Наприкінці серпня здавалося, що правлячі еліти мусять побачити, що Лукашенко як політик вийшов на фінішну пряму, а тому, щоб зберегти систему, варто його відсторонити від влади. Але еліти вирішили: "нехай іде як іде"", - зазначає журналіст Северин Квятковський.
Експерти також відзначають, що силовики стали діяти ефективніше та на випередження, затримуючи протестувальників та запобігаючи формуванню колон та збору груп демонстрантів в одному місці.
Чому силовики діють жорсткіше?
Лукашенко вирішив дати "вирішальний бій" 8 листопада через виснаження його силовиків, а також щоб скористатися психологічною втомою протестувальників, вважає політолог Валерій Карбалевич.
Автор фото, Getty Images
"Треба провести політичну зачистку до того, як почнеться погіршення економічного стану в країні", а також через тиск з боку Володимира Путіна, який нібито дав Лукашенку обмежений час на наведення порядку, пише Карбалевич.
"Режим намагається загнати суспільство назад у стійло", - зазначив у Телеграм опозиційний активіст Микола Дедок.
Що кажуть лідери протестів?
Колишня кандидатка в президенти Світлана Тихановська 9 листопада закликала продовжувати опір Лукашенку.
"Наш шлях до свободи виявився марафоном - але ми вже не зійдемо з дистанції", - написала вона в Телеграмі.
"Режим невідворотно закопує себе в злочинах та боргах", - додала Тихановська.
Ще один опозиційний лідер, Павло Латушко, зробив схожу заяву: "Лукашенко істерить, тому що знає, що йому протистоїть увесь народ, мільйони людей. Наша воля сильніша, отже - ми переможемо!"
Чи триватимуть протести?
Революціям природно мати спади і підйоми, зазначає Микола Дедок, закликаючи припинити "ниття".
"Спад протестів не означає їхній кінець. І навіть завершення протестів на певний час не значитиме, що система збережеться. Чому? Тому що вона віджила своє", - пише активіст.
Політичний оглядач Олександр Класковський зауважує, що невдоволення білорусів владою "нікуди не зникне", а це може призвести до потужніших протестів та "спалаху широкого страйкового руху", в той час, як "ресурси режиму виснажуються".
Автор фото, Getty Images
Петро Кузнецов зазначає, що осінні протести були "лише одним з етапів серйозної боротьби". Він прогнозує "нові вибухи", сильніші за першу хвилю протестів, на тлі накопичення економічних та політичних проблем влади.
"Переформатування протесту"
Северин Квятковський вважає, що на білоруські протести чекає "переформатування" з переходом до принципу "тисяча по тисячі", коли відбувається тисяча акцій по тисячі людей кожна.
Як доказ поширення такого підходу, він пише про масові зібрання та імпровізовані музичні концерти, які проходять в різних мікрорайонах Мінська.
Політолог також відзначає зростання важливості самоорганізації, зокрема завдяки так званим "дворовим чатам" в Телеграмі та інших соцмережах.
Квятковський зауважує, що протестний рух отримав би друге дихання, "якби в революційному процесі з'явився очільник чи очільниця, нехай би й символічний".
Підготувала Служба моніторингу BBC
