Нові докази російської присутності на Донбасі. Огляд ЗМІ

У понеділок, 19 серпня, іноземна преса пише про таке:

Нові докази російської присутності на Донбасі

The Guardian опублікувала нові докази присутності російських військ в Україні.

Дослідницька група Forensic Architecture, що базується в Лондоні, зібрала свідчення про участь російських військ у битві під Іловайськом у серпні 2014 року. Тепер вони доступні онлайн.

Серед них - супутникові знімки російських збройних автоколон в Україні та танку Т-72Б3, який на час битви використовувала лише російська армія.

Докази додадуть до справи за позовом України, яку розглядатиме Європейський суд з прав людини.

Оскільки Росія постійно заперечує військову присутність в Україні, встановлення відповідальності Москви є ключовим завданням судів, пише газета. Саме тому Європейський центр захисту прав людини (EHRAC) залучив Forensic Architecture до збору доказів участі росіян у подіях на Донбасі.

Forensic Architecture за допомогою технології машинного навчання просканувала 2 500 годин відео Іловайської битви на YouTube, шукаючи місця ймовірної появи танків.

Дослідники кажуть, що така технологія у майбутньому допоможе зберегти багато годин онлайн-досліджень та ідентифікувати конкретні моделі збройних машин.

"Росія постійно заперечує військову присутність в Україні, попри численні докази зворотнього", - пише видання.

Перемовини Макрона з Путіним

Французький президент Емануель Макрон спробує переконати Путіна вирішити українську кризу під час зустрічі лідерів 19 серпня, пише Financial Times.

У той час, як вплив Ангели Меркель у Німеччині спадає, а Британія зайнята "брекзитом", Макрон став найактивнішим європейським лідером у міжнародних питаннях, пише газета. ЄС підтримує його миротворчі ініціативи в Україні.

Серед пріоритетів французького президента - домогтися позитивної реакції Путіна на заклик Зеленського до нових мирних переговорів.

"Ми посилюємо зусилля з українського питання", - цитує газета старшого чиновника в уряді Макрона.

"Україна - це великий виклик безпеці в серці Європи, який треба вирішити, аби досягти стабільних відносин із Росією".

Водночас Париж є одним із ключових бізнес-партнерів Москви, пропри погіршення стосунків між Заходом і Росією.

Сподівання на продуктивну зустріч лідерів зросли після того, як французького фінансиста Філіпа Дельпаля відправили під домашній арешт у Росії тиждень тому. Перед цим його шість місяців тримали у московській тюрмі за шахрайство начебто через корпоративну суперечку.

Французькі чиновники визнають, що стримати Росію буде непросто. Втручання Росії у внутрішню політику Франції та розгони протестувальників у Москві створюють побоювання.

Історик та директор Французького центру міжнародних відносин Тома Гомар називає візит "дуже сильним символічним жестом", який "певною мірою заплямований демонстраціями в Росії".

"Російська дипломатія не приховує презирства до Великої сімки", - каже Гомар.

Проте, заради міцних стосунків із Путіним варто піти на ризик, вважає він.

Радіація і чутки

Російська влада замовчує результати ядерного інциденту в Росії 8 серпня, тож місцеві жителі поширюють чутки, пише New York Times.

В Архангельську, де радіаційний фон погіршився після вибуху, жителі сперечаються про рівень небезпеки.

Однак експерти кажуть, що справжні наслідки трагедії неможливо встановити через брак технічних деталей про радіоактивні речовини, які використовували в ракеті.

Міністерство надзвичайних ситуацій Росії повідомило у щоденному звіті 16 серпня, що в Архангельському регіоні "радіаційна, хімічна та бактеріологічна ситуація нормальна". Воно також порадило жителям частіше мити руки, однак невідомо, чи пов'язана ця порада з вибухом або з загальними правилами гігієни.

Брюно Шарейрон, директор французької міждержавною групи CRIIRAD, яка моніторить радіаційні ризики, сказав, що радіоактивні речовини найімовірніше потрапили у воду та землю.

Якщо вибухнув маленький реактор на плутонії чи урані, він мав випустити низку забруднювачів, у тому числі радіоактивний йод, який створює ризик раку щитоподібної залози, каже Шарейрон. Однак реактор міг використовувати й інше паливо.

"Ризики визначити неможливо", - каже Шарейрон. Однак порадив не їсти свіжі овочі , про що російська влада взагалі не говорила.

Тим часом, місцеві жителі роблять профілактику проти зараження йодом. Продавець архангельської аптеки Тетяна Козирєва радить покупцям споживати "40 крапель йоду на стакан води" щодня.

Кліматичний апартеїд

У майбутньому тільки багатії зможуть пережити спеку, пише Independent.

ООН називає такий сценарій "кліматичним апартеїдом" - "коли багаті платять, аби уникнути перегрівання, голоду та конфліктів, а решта світу страждає". Така тенденція уже спостерігається в Іраку.

У центральному Багдаді, де температура повітря сягає 48 градусів за Цельсієм, продавець магазину Мухамад скаржиться на спеку. Через вимкнення світла у районі він не може дозволити собі купити генератор для кондиціонера.

"Я прокидаюся вночі, облитий потом, - каже Мухаммад. - Це виснажує. Через спеку почуваєшся жахливо".

Ірак звик до таких температур, однак пережити її мають змогу лише багаті. До того ж, країна переживає кризу з електрикою через корупцію та невдалий менеджмент, що підсилює соціальну нерівність.

"Електрика повністю непередбачувана", - каже Абу Ахмед, власник магазину, що недалеко від Мухаммада. Він платить 50 фунтів за генератор на місяць, однак цього вистачає лише на роботу холодильника та світла.

Проблема Іраку може стати глобальною. На 2050 рік 1,9 мільярда людей у спекотних країнах, де середня температура перевищує 25 градусів, не матимуть доступу до кондиціонера.

Однак Ірак має деякі переваги над Європою, коли мова йде про спеку. Його поселення будувалися з урахуванням клімату. Вузькі вулиці пропускають вітер через високі вікна, а холодне повітря потрапляє через підвали в старих будинках.

Як показала хвиля спеки у Парижі, Лондоні та Берліні цього літа, ці міста значно менше підготовлені до високих температур.

Огляд підготувала Маргарита Малюкова, BBC Моніторинг

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!