Російські ЗМІ: Україна може розірвати дипломатичні стосунки з РФ

В огляді іноземної преси 8 листопада:

Кінець дипломатичним стосункам?

Російська газета "Комерсант" у своїй статті повідомляє, що наступного вівторка Верховна Рада може ухвалити рішення про розірвання дипломатичних стосунків з Російською Федерацією.

Видання стверджує, що таку поправку до закону про реінтеграції Донбасу подав депутат від БПП Іван Вінник.

У коментарі виданню пан Вінник нібито аргументував таку ініціативу тим, що у проекті закону Росію визнають країною-агресором, а тому зберігати дипломатичні стосунки не можна.

У розмові з українськими журналістами після виходу статті пан Вінник розповів, що російські журналісти частково спотворили його слова.

Зокрема, пан Вінник заявив, що поправки щодо розриву дипломатичних стосунків до проекту закону він не подавав.

"Але я буду пропонувати профільному комітету включити до перехідних положень проекту закону зобов'язання Кабміну привести до норм міжнародного права стосунки з країною агресором", - заявив пан Вінник.

За його словами, це має означати розірвання дипломатичних відносини з "країною-агресором".

"Але ця норма матиме рекомендаційний характер", - додав член парламенту.

Привиди комунізму у Росії

"Через сто років після більшовицької революції російський комунізм нагадує привида з музею", - пише на сторінках французької Figaro журналіст П'єр Авріль.

У статті про минулу й сучасну Росію він зауважує, що колись редакція газети "Правда" розміщувалась на всіх 12 поверхах московської будівлі, а тепер виживає лише за рахунок фінансової допомоги від Комуністичної партії Росії.

Лідера партії Геннадія Зюганова видання називає "сторожем" музею комунізму. "Він регулярно критикує фальсифікації на виборах, але слухняно слухає главу Кремля під час його щорічного звернення, обома руками підтримуючи його зовнішню політику", - пише Авріль.

Газета цитує політолога Олексія Макаркіна, який називає Зюганова "дуже зручною фігурою для Кремля". "Він передбачуваний, надійний, здатний привабити протестний електорат, при цьому пригнічуючи вуличні протести", - вважає Макаркін.

Figaro нагадує, що 7 листопада в Росії перестало бути вихідним днем ще у 2004 році. Тоді таке рішення ухвалив Володимир Путін.

"Ця дата була штучно замінена днем національної єдності, яку святкують 4 листопада", - пише газета, додаючи, що переважна більшість росіян і гадки не мають про те, що стоїть за цією датою.

На тлі відмови Кремля від "будь-якого прославляння зміни режиму силовим шляхом" століття революції росіяни святкують у стані "байдужості чи заплутаності", відзначає автор.

Китайська гостинність і Трамп

Британська Guardian пише про те, як у Китаї готуються зустрічати Дональда Трампа.

"Безкомпромісна розкіш. Вишукане життя. Переосмислені розваги. Можете заселитися у готель St Regis, і вам обіцяють усе це і навіть більше під час перебування у "найбільш історичному й престижному куточку" міста. Але не цього тижня", - пише газета.

На цей тиждень усі 102 номери готелю недалеко від площі Тяньаньмень заброньовано для американського президента та його супроводу.

Як пише видання, останніми днями у всьому навколишньому кварталі встановлювали камери відеонагляду і відлякували журналістів.

Китайську гостинність Guardian пояснює тим, що для лідера Піднебесної присутність Трампа є "нагодою показати власні амбіції після того, як минулого місяця він проголосив нову еру китайської могутності, процвітання і світового лідерства".

Видання відзначає, що Сі Цзіньпін може спробувати отримати "благословення Трампа щодо власного політичного бачення" світу.

Крім того, як відзначає оглядач Лі Йонгхай, якого цитує Guardian, для китайського лідера візит Трампа є "ідеальною можливістю показати контраст між "хаотичним станом" США та силою і славою Китаю, що піднімається".

Офшори: правильні люди у правильних місцях

У статті про так звані "Райські папери" - мільйони документів про фінансові операції офшорних компаній - американська New York Times пише, що останнім часом статки мільярдерів зростали на 7-8% щороку.

У той самий час світове багатство збільшується більш повільними темпами - близько 3 відсотків, стверджує економіст Габріель Зукман.

Причинами є глобалізація, дерегуляція та зниження податків. Крім того, важливим фактором є те, що з'явилася ціла глобальна індустрія управління багатством.

"Багатії використовують владу, що супроводжує їхні гроші, для політичного впливу, зниження податків та дерегуляції. А також наймають експертів, аби тримати свої гроші в безпеці", - пише New York Times.

Газета коментує діяльність компанії Appleby, яка вважається однією з топових офшорних юридичних фірм, і яка нині в епіцентрі уваги.

Видання зазначає, що компанія працює у "всесвіті надзвичайно багатих людей, де надають перевагу яхтам і приватним літакам, а заміські будинки стоять порожні, бо в їхніх власників є ще декілька таких самих".

"Правильні люди. Правильні місця", - цитує газета один зі слоганів Appleby.

Утім New York Times зауважує, що ця компанія видається більш прискіпливою, ніж інша офшорна компанія Mossack Fonseca.

Такий висновок можна зробити, порівнявши документи з нещодавнього витоку і так звані "Панамські папери", які світові медіа обговорювали минулого року, вивчаючи діяльність Mossack Fonseca та її клієнтів.

Як пише видання, серед тих, кому Appleby відмовила у своїх послугах є "чиновники, яких підозрюють у корупції, та мільйонери, що пов'язані з організованою злочинністю".

"Арабська ніч довгих ножів"

Британська Independent розбирається у причинах масових арештів членів королівської родини та високопоставлених посадовців у Саудівській Аравії.

"Схоже, що кронпринц (Мохаммед ібн Салман - Ред.) міцно взяв у свої руки чотири опори королівства: правлячу родину, бізнес-шейхів, безпековий апарат і теократію.

Очевидно, його шлях до верховної влади, яка надасть можливість провести реформи, як він хоче, є майже забезпеченим", - пише видання.

Нещодавні арешти Independent називає "ніччю довгих ножів". "Мохаммед ібн Салман хоче консолідувати владу в Саудівській Аравії у своїх руках та одночасно бути тим, хто вирішує, кому бути головним на інших землях", - відзначає видання.

Цю стратегію автор називає вкрай ризикованою і такою, на яку 32-річний кронпринц не наважився би без впливового спонсора за кордоном.

"Здається, він знайшов саме такого. Під час телефонної розмови з королем Салманом Дональд Трамп висловив підтримку чисткам", - пише Independent.

Однак на думку видання, підтримка має певну ціну, про що нібито свідчить твіт Трампа про можливість розміщувати частину акцій саудівського нафтового гіганта Aramco саме на Нью-Йоркській біржі, а не деінде.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, служба моніторингу BBC.