Культогляд: New Yorker назвав Жадана "бардом Східної України"

Сергій Жадан очима New Yorker, паралелі між подружжям Кеннеді та Трампів через стрічку "Джекі", найкращі музичні альбоми 2016 року за версією Independent, а також нове місце проведення ювілейної церемонії Греммі - в культурному огляді цього тижня.

New Yorker пізнав Жадана

Сексуальний і жорсткий на публіці, й набагато м'якший в особистому спілкуванні - так New Yorker описує українського поета та прозаїка Сергія Жадана.

"Він усвідомлює свою роль неофіційного барда Східної України та ще більше усвідомлює моральну відповідальність, яку несе за свої слова", - каже видання про письменника.

New Yorker наголошує, що з тих місць, де він народився, небагатьом вдається бути почутими за кордонами своєї країни. Видання зазначає, що Жадан - один із небагатьох українців, чиї твори перекладені на декілька іноземних мов, а роман "Ворошиловград" отримав відзнаки за кордоном.

New Yorker порівнює Сергія Жадана з американським актором та іконою стилю Джеймсом Діном, підкреслюючи, що він такий же "енергійний" і "бунтівний", як і зірка 1950-х.

Видання проводить паралелі між головним героєм "Ворошиловграда" і самим автором, зазначаючи, що обидва народилися в цьому місті, яке нині носить назву Луганськ, а пізніше переїхали до Харкова.

"Ворошиловград", попри те, що написаний у 2009 році, став романом теперішнього моменту, інтимними відвідинами давно забутої радянської прикордонної території, яка наразі загрожує кінцем Європи", - констатує New Yorker.

Американські журналісти згадують історію регіону, включно з подіями, які розгорталися там навесні 2014 року під час самопроголошення так званої "ЛНР".

Насамкінець New Yorker каже, що своїм романом Жадан дає зрозуміти, що на Донбасі є заради чого залишатися і є за що його любити.

"У його прозі немає ностальгії, проте є справжня приязнь, жорстка та глибока", - підсумовує видання.

Від Кеннеді до Трампів через кіно

Біографічна стрічка "Джекі", яка розповідає історію дружини 35-го президента США Джона Кеннеді Жаклін після його вбивства - від її імені стрічка проливає світло на "кращі часи" в історії країни, пише Guardian.

Робота чилійського режисера Пабло Ларраіна змушує кореспондента видання Девіда Сміта провести паралелі з теперішньою ситуацією у Білому домі та тим, як із новими ролями впорається нове американське президентське подружжя.

Автор статті наголошує, що американці ніколи не переставали захоплюватися парою Кеннеді та світом, у якому вони жили.

"Та фільм може викликати зворушливі почуття і ностальгію за демократами, якщо його дивитися через призму США за Дональда і Меланії Трамп", - каже кореспондент газети.

Автор зазначає, що Джон Кеннеді був наймолодшим президентом США, натомість Дональд Трамп стане найстаршим. Він також додає, що подружжя Кеннеді народилося у ХХ сторіччі, коли у США відбувалися значні зміни, у той час як Трампа обрали президентом на тлі рекордно низьких рейтингів і протестів.

Щодо ролі першої леді, журналіст згадує, що Жаклін Кеннеді добре розумілася на американській історії, у той час як Меланія Трамп, що народилася в комуністичній Югославії, навіть англійську мову вивчила вже у зрілому віці.

"Якщо ти з'являєшся тут як стороння людина, то ніколи не зрозумієш цю країну так добре, як хтось, хто тут виріс", - цитує журналіст авторку книги "Перші леді США" Бетті Бойд Каролі.

Роль легендарної Джекі зіграла американська акторка Наталі Портман і за цю роботу їй уже пророкують Оскар.

Та попри схвальні відгуки критиків, серед тих, хто особисто знав екс-прешу леді США, є ті, хто висловлює сумніви щодо можливості передати її образ на всі сто.

"Джекі Кеннеді справді була унікальною, і жодній акторці не вдасться віддати їй належне", - завершує автор статтю словами колишнього співробітника американських спецслужб Клінта Гілла, який був свідком вбивства Джона Кеннеді.

Independent: топ-20 альбомів року

Видання Independent вже почало підводити перші підсумки культурних подій року. Редакція пропонує власний топ-20 найкращих музичних альбомів 2016 року.

10 позицію у рейтингу посіла робота репера Каньє Веста The Life of Pablo. Видання підкреслює численні спільні праці з різними музикантами і нагадує про скандал, який супроводжував реліз кліпу на пісню з альбому "Famous" через неймовірну схожість воскових фігур на знаменитостей.

П'ята сходинка дісталася Франку Оушену і його альбому Blond. Видання каже, що музикант залишив "беззаперечний" слід у поп-культурі цього року.

Четверту позицію отримав альбом норвезької виконавиці Енню Вал Blood Bitch, який Independent назвало "атмосферним" і "таким, що викликає неспокій".

Трійку лідерів рейтингу відкриває Леонард Коен зі своїм альбомом You want it darker. Видання каже, що ця робота стала своєрідним "прощальним листом" музиканта і є справжнім "меланхолічним шедевром".

Друга сходинка дісталася роботі Malibu Андерсона Пака.

"Перед енергією та зухвалістю Пака у Malibu неможливо встояти", - каже Independent та додає, що кожну з пісень тут хочеться прослухати знову.

А гілку першості видання віддало поп-діві Бейонсе та її альбому Lemonade.

"Lemonade уособлює все те, ким Бейонсе є, стверджуючи її ідентичність", - каже Independent.

Нова домівка для Греммі

Після більш ніж десятирічної перерви церемонія нагород Греммі, швидше за все, знову відбудеться у Нью-Йорку. Проте - не раніше 2018 року, повідомляє New York Times із посиланням на власні джерела.

Таке рішення підсумовує місяці переговорів між мерією "Великого яблука" і Національною академією мистецтв і науки звукозапису США щодо проведення ювілейної 60-ї церемонії вручення нагород.

Від моменту свого заснування у 1959 році подія постійно переїжджала між Лос-Анджелесом і Нью-Йорком. Та востаннє вона відбувалася на Мангеттені 13 років тому.

Наразі перешкодою для її повернення туди виступають фінансові питання - її проведення у Нью-Йорку коштуватиме на кілька мільйонів більше, ніж у Голлівуді, зазначає газета.

Іншою проблемою є зал для проведення події. "Стейплс-центр" у Лос-Анджелесі був сконструйований спеціально під Греммі. Та наразі, як повідомляють джерела видання, було погоджено провести подію у спортивному комплексі "Медісон-сквер-гарден".

"Ми переконані, що Нью-Йорк - правильний дім для прийому 60-ї річниці Греммі", - цитує New York Times речницю мера міста Розмері Боглін.

Огляд підготувала Тетяна Кирилюк, ВВС Моніторинг.