Як розвиватимуться події на Донбасі після смерті Мотороли?

У неділю в Донецьку внаслідок вибуху саморобної вибухівки загинув командир загону "Спарта" самопроголошеної ДНР, росіянин Арсен Павлов, відомий також під позивним "Моторола".

Вибуховий пристрій спрацював біля ліфту в будинку, де жив "Моторола".

Лідер "ДНР" Олександр Захарченко назвав смерть польового командира "викликом всій республіці".

ВВС запитала експертів, як можуть розвиватися події на сході України після різких заяв Захарченка, який розцінив вбивство "близького друга" як оголошення Києвом війни і пригрозив помститися.

Роман Безсмертний, колишній представник України у Мінській тристоронній контактній групі (Київ):

Щоб оцінювати заяви Олександра Захарченка, треба чітко розуміти, хто він.

Його реакція на події залежить від того, як на це реагує Кремль. Тому останні заяви ватажка "ДНР" означають лише те, що такими були вказівки із Кремля.

Вбивство "Мотороли", це, швидше за все, наслідок розборок, які тривають у так званих "ДНР-ЛНР". Останнім часом "донецькі" почали втручатися у справи "луганських". Окрім того, Москва намагається відновити хоча б якийсь контроль над фінансовими потоками в середині цієї "сірої зони", якою є територія самопроголошених республік. Думаю, і тут слід шукати відповідь на запитання про причини загибелі "Мотороли".

Бригадні розборки там тривають давно, адже це не перше вбивство, яке списують на "діяльність українських диверсійно-розвідувальних груп". І це все не випадково. Думаю, ситуація лише загострюватиметься, оскільки грошей на утримання цих ерзац-утворень Москва не дає, а своїх ресурсів у них немає.

Ескалацію чи розрядку ситуації на Донбасі можна очікувати лише з огляду на відповідні плани Кремля. Якщо звідти надійде команда, то такі кроки робитимуться. Якщо ні, то попри заяви Захарченка, які, до речі, лунають не вперше, цього не станеться.

Говорячи про наслідки для зони розмежування, для мінського процесу, то тут слід вести мову про значно ширший контекст. Спроби відновити дієвість "нормандського формату" поки що безуспішні. Як учасник переговорів у Мінську можу твердити, що від самого початку ані російська сторона, ані Донецьк і Луганськ не мали наміру виконувати рамкові Мінські угоди. Цей "пробний камінь" провалився з самого початку.

Аркадій Дубнов, політолог, експерт з країн СНД (Москва):

Коментуючи цю ситуацію, доводиться бути надзвичайно цинічним.

На мій погляд, ліквідація найвідомішого бойовика, польового командира донецького сепаратистського руху вигідна всім. В першу чергу, вона вигідна Москві, а також Києву, ну і Донецьку з Луганськом.

Я виходжу з простої конспірологічної, політичної логіки. Рух за повернення до "нормандського формату", який знову намагаються реанімувати, передбачає поступки як з боку Москви, так і з боку Києва. Але піти на ці поступки через низку причин дуже важко і для Москви, і для Києва. Найпростішим способом (вирішити цю дипломатичну проблему. - Ред.) було би пояснити світові, що немає вини цих двох протиборчих сторін в тому, що "нормандський формат" знову не спрацьовує. Мовляв, відбувається щось третє і нібито не з їхньої вини.

Ліквідацію "Мотороли" прокоментував надзвичайно прозоро Олександр Захарченко. Вражаюче просто, як новенька копійчана монета, він звинуватив у цьому Київ.

А далі все дуже просто. Захарченко обіцяє вселенську помсту. Київ не може залишити це без відповіді. Навіть якщо президент України Петро Порошенко пропустить це повз вуха, за нього дадуть відповідь українські радикали. І при найгіршому розвитку подій цілком можливо якесь військове загострення. А значить, "нормандський формат" знову відкладається.

А сама фігура "Мотороли" нікому не цікава. Всіх польових командирів потихеньку відстрілюють.

Вячеслав Гусаров, експерт Центру військово-політичних досліджень (Київ):

Я не вважаю, що заяви керівника так званої "ДНР" Олександра Захарченка та інших представників свамопроголошених "республік" про помсту слід сприймати всерйоз.

Ватажок "ДНР" мусив якось відреагувати на вбивство "Мотороли", "полякати" Україну. Але він не є самостійною фігурою, і хто би не був на його місці, говорив би те саме.

Я би звернув увагу на заяви президента Росії Володимира Путіна, що пролунали нещодавно. Про те, що Росія готова допомагати Україні виводити її економіку "з деградації". А також про те, що російська економіка допоможе відродити український оборонно-промисловий комплекс.

Якось зовсім не в'яжуться заяви Путіна і Захарченка.

У Кремля зовсім інші наміри і цілі. Це реалізація "гібридної війни". Росія почала інформаційну кампанію, спрямовану на примирення з Україною, переслідуючи конкретну мету: не залишити її, нарешті, у спокої, а захопити її під свій вплив, таким собі "soft power" шляхом. І збройна ескалація у ці плани вже не входить.

Олександр Гольц, військовий оглядач журналу The New Times (Москва):

Ті, хто хоче війни, цілком можуть скористатися цим (загибеллю Арсенія Павлова. - Ред.) як приводом. Я думаю, що по обидві сторони фронту є люди, які хотіли б, виходячи зі своїх особистих інтересів, продовжити цей конфлікт.

Як ми розуміємо, неконтрольовані сили є і на тій, і на іншій стороні.

Питання у тому, чи достатньо у членів "нормандської четвірки" інструментів і бажання, щоб зупинити такий розвиток подій.

Президент Росії Володимир Путін 16 жовтня - так вже співпало - говорив на цю тему (мирного врегулювання на сході України. - Ред.), і великого ентузіазму не висловлював.