Україна "уперлася": чому провалилася паризька реанімація "Мінська"?

Зустріч глав МЗС "нормандської четвірки" не принесла зрушень у проведенні виборів на Донбасі, хоча на цьому публічно наполягали представники Німеччини та Франції.

Україна відбилася від проведення виборів на території так званих "ДНР" та "ЛНР" вже у червні, допоки Росія та бойовики не виконають низки умов, а ОБСЄ не почне контролювати українсько-російський кордон на території "республік".

Представник Німеччини публічно заявив, що розчарований підсумками переговорів, а от українські експерти вказують на скромний, проте успіх українських перемовників.

При цьому експерти вказують, що це була чергова спроба реанімації "<link type="page"><caption> Мінська</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/02/150216_donbass_regime_sx" platform="highweb"/></link>", яка не вдалась.

Великі сподівання

23 лютого до Києва завітали міністри закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр та Франції Жан-Марк Ейро.

Вони зустрілися з найвищими українськими посадовцями і заявили, що чекають 3 березня на успіх зустрічі "нормандської четвірки" у Парижі.

"Я думаю, що під час зустрічі в Парижі ... ми домовимося про спільну позицію, і зможемо подолати всі перешкоди, які нас ще поділяють", – сказав Штайнмаєр, наголошуючи на важливості проведення виборів для виконання Мінських угод.

Проведення місцевих виборів на непідконтрольній Україні частині Донбасу є 12-м пунктом <link type="page"><caption> мінських домовленостей</caption><url href="http://kremlin.ru/supplement/4804" platform="highweb"/></link>. Вони мають пройти за українським законом, а також за стандартами та під контролем ОБСЄ.

"Модальності" проведення виборів і всі технічні питання мала узгодити Тристороння контактна група за участю ОБСЄ, України та Росії.

Україна наполягає, що досі не виконані <link type="page"><caption> перші пункти "Мінська"</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/02/150212_minsk_agreement_document_vc" platform="highweb"/></link> щодо повного припинення вогню, відведення зброї та обміну заручниками, а тому говорити у таких умовах про вибори зарано.

Натомість представники Росії та бойовиків стверджують, що небажання проводити місцеві вибори є порушенням Мінських угод з боку України.

"Москва і Київ сваряться"

Проте сподівання, які покладали на зустріч у Парижі 3 березня, так і не виправдались.

Про настрій на діалог перед зустріччю засвідчив інцидент, який стався із міністром закордонних справ Павлом Клімкіним.

Організатори спільного фотографування поставили прапор України та Росії поруч, тож спочатку Клімкін не хотів фотографуватись поруч з Сергієм Лавровим. А зробив це тільки після прохання німецького колеги.

"Мені символічно запропонували стати між Ейро та Лавровим, але, схоже, ніякому прогресу з Росією це не сприяє", - написав одразу ж в Twitter пан Клімкін.

Хоча пізно ввечері низка інформаційних агенцій з посиланням на міністра закордонних справ Франції встигли повідомити, що міністри таки досягли угоди щодо виборів.

Проте згодом з’ясувалося, що це тільки побажання деяких учасників.

"Ми висловили бажання, щоб ці вибори пройшли до кінця першого півріччя 2016 року", - заявив Жан-Марк Ейро після переговорів. Також він закликав Україну розробити та ухвалити для цього спеціальний закон.

Щоб припинити спекуляції, пан Клімкін вночі спростував домовленості у cвоєму Twitter.

"Не зважайте на різні інтерпретації. Жодних висновків не погодили. Наша позиція – спочатку безпека", - написав посадовець.

Хоча пан Ейро таки заявив, що усі чотири міністри закликали звільнити усіх полонених та заручників до 30 квітня.

Міністр закордонних справ Німеччина висловив розчарування підсумком перемовин, заявивши, що "складається враження, що Москва і Київ залишають без уваги, наскільки складна ситуація, і відчайдушно сваряться".

Керівник російського МЗС розповів, що Росія була готова підтримати пропозицію Німеччини та Франції провести вибори до липня, але проти цього була Україна.

Вийшовши до преси, Павло Клімкін наголосив, що про вибори на Донбасі можна говорити після вирішення безпекових питань, а також організації ефективного контролю ОБСЄ за пунктами пропуску на кордоні, "щоб повністю припинити потік російської зброї, найманців та регулярних військ".

Україна "уперлася"

Показово, що українські експерти, які зазвичай досить критично ставляться до успіхів України на перемовинах у мінському форматі, цього разу оцінили результати, точніше відсутність результатів, позитивно.

"Можливо, вперше від початку війни Україна "уперлася": немає безпеки - немає виборів. Не здати позицію - це вже результат", - заявив колишній дипломат Богдан Яременко.

Він вважає, що якби Україна і раніше так принципово відстоювала свою позицію, то вдалося б не допустити багатьох помилок.

Представник України у політичній підгрупі контактної групи Роман Безсмертний також не стримує свої оцінки зустрічі.

"На 80% українська делегація свою позицію відстояла. Тому дуже високо ціную те, що відбулось і позитивно оцінюю позицію української сторони", - заявив ВВС Україна Роман Безсмертний.

Попри те, що західні партнери заявляли про високі очікування від зустрічі у Парижі, за словами Безсмертного, в України такого відчуття не було.

"Від зустрічі були скромні очікування, ми розуміли настрій російської сторони. І тут річ не в позиції Німеччини чи Франції", - розповідає пан Безсмертний.

За його словами, Україна планувала на зустрічі пояснити партнерам причини ситуації, яка складається на Донбасі, і розставити акценти, хто за це відповідає.

Також Україна планувала висловити свої пропозиції виходу із ситуації, яка склалася через те, що строк виконання Мінська <link type="page"><caption> минув 1 січня</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/01/160112_minsk_new_stage_vc" platform="highweb"/></link> і треба шукати механізми імплементації домовленостей.

"Позиція європейських країн пояснюється спробою пошуку механізмів розв’язання ситуації, а не тиску на Україну. Вони бачать такі підходи – вибори. Але не можу сказати, чи вони вимагали, чи пропонували, чи наполягали на виборах", - додав Роман Безсмертний.

Невдала спроба реанімації Мінська

Політолог Володимир Фесенко стриманіше оцінює результати зустрічі.

"Це не перемога і не зрада, а <link type="page"><caption> криза переговорного процесу і мінського формату</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/02/160212_minsk_year_vc" platform="highweb"/></link>", - розповів ВВС Україна пан Фесенко.

Експерт вказує, що тему виборів як інструменту розв'язання конфлікту просувала Росія за допомогою Німеччини та Франції.

За його словами, ці дві країни зараз справді бачать такий вихід, проте невдовзі вони відмовляться від такої жорсткої вимоги.

"З точки зору цих країн - це найкращий інструмент реінтеграції Донбасу. Давайте дочекаємось, коли слідом за ілюзією <link type="page"><caption> про конституційні зміни</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/01/160128_rada_constitution_vc" platform="highweb"/></link>, які нібито сприятимуть розв’язанню конфлікту, розвіється й ілюзія про вибори", - вважає пан Фесенко.

Він нагадує, що не так давно ключовою вимогою заходу були зміни до Конституції, але там зрозуміли, що знайти 300 голосів у Раді за згадку про особливі повноваження Донбасу не знайдеться.

"Зустріч у Парижі була спробою реанімації мінського процесу. Поки що пацієнт ледь живий і спроби реанімації тривають", - додав експерт, зауваживши, що вже влітку всі сторони можуть зрозуміти - формат "Мінська" треба змінювати через неефективність.

Роман Безсмертний, який веде перемовини щодо виборів у контактній групі, нагадує, що жодного прогресу щодо них немає.

"Діалог щодо виборів буде продуктивним лише за умови розв'язання безпекової складової та обміну незаконно утримуваних у полоні", - наполягає пан Безсмертний.

Без вирішення цих перших пунктів Мінських домовленостей, за його словами, ні українське суспільство, ні парламент не сприймуть проведення виборів у "республіках" і визнання їх Україною.

Також пан Безсмертний вказує, що поки всі пропозиції української сторони щодо умов проведення виборів протилежною стороною не сприймаються.

Що буде з санкціями?

Нещодавно США продовжили санкції проти Росії. А посол США в Росії Джон Теффт заявив, що "Україна виконала чудову роботу з виконання своїх зобов’язань щодо Мінських угод".

Економічні санкції ЄС щодо Росії також прив’язані до виконання Мінських угод, і їхнє продовження вирішуватиметься вже незабаром.

Як вказує Володимир Фесенко, наполеглива позиція німецького міністра Штайнмаєра щодо виборів пов’язана з прагненням багатьох німців та його соціал-демократичної партії швидше налагодити стосунки з Росією. Але позиція Меркель і її партії дещо інакша.

"Соціал-демократи є прихильниками відновлення нормальних стосунків з Росією і зняття санкцій. Але позиція Меркель та США інакша", - вважає експерт.

В умовах, коли Україна займає принципову позицію щодо проведення виборів тільки за виконання безпекових умов, а багато європейців хочуть скасування санкції проти Росії, експерт пророкує компромісне розв'язання.

"Якщо не буде ескалації конфлікту на Донбасі, тоді ЄС може піти на певні послаблення санкцій", - вважає Володимир Фесенко.

Експерти прогнозують, що у найближчому майбутньому на Донбасі зберігатиметься ситуація напіввійни, без повного заморожування бойових дій.