Переселенці та вибори: чи треба їм голосувати?

Низка політичних сил та громадських організацій заявляють, що на місцевих виборах 25 жовтня не зможуть проголосувати близько 1,5 мільйона переселенців із Донбасу. Вони домагаються якнайшвидшого внесення змін до закону про вибори з тим, щоб ці люди скористалися своїм правом взяти участь у виборах.

Але на заваді може стати не лише нестача часу, що залишився до дня голосування, але й позиція тих депутатів і експертів, які вважають, що змінювати виборчі правила немає підстав.

А у Комітеті виборців України кажуть, що насправді цифра 1,5 мільйона внутрішніх переселенців за понад рік конфлікту на Донбасі суттєво зменшилася, оскільки значна частина жителів Донбасу вже повернулася до своїх домівок. Переважно – на окуповану так званими ДНР/ЛНР територію.

Дискримінація

1 мільйон 438 тисяч - саме стільки людей, за даними управління верховного комісара ООН з питань біженців, залишили Донбас за час конфлікту. Ще близько 390 тисяч шукають прихистку в інших державах, передусім у Росії.

Правозахисники заявляють, що ухвалений Верховною Радою закон про місцеві вибори дискримінував усіх цих людей.

"Через недосконалість законодавства напередодні місцевих виборів 2015 року у країні склалася ситуація, за якої близько півтора мільйона громадян України – внутрішньо переміщених осіб - фактично, позбавлені можливості реалізувати свої виборчі права, надані їм Конституцією", - заявила уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська і закликала парламент якомога швидше ухвалити поправки до виборчого законодавства.

Проте експерти кажуть, що цифра 1,5 мільйона - дуже умовна.

"Коли говорять про півтора мільйона внутрішніх переселенців, то мають на увазі усіх, хто змушений був залишити окуповані території і перебуває на обліку органів соціального захисту, у тому числі це особи, що не мають права голосу. Насправді ситуація не така однозначна", - каже ВВС Україна депутат Верховної Ради Олександр Черненко.

До цього числа, зауважує він, входять різні категорії людей. Перша з них – це зареєстровані (по-старому – прописані) громадяни, які автоматично будуть включені до електронного реєстру виборців і зможуть проголосувати.

Друга – особи, які насправді вже стали членами громади, працюють, займаються бізнесом, сплачують податки і планують і далі залишитися жити на новому місці, але не мають реєстрації, а тому не можуть голосувати.

Третя категорія - люди, які зареєструвалися на підконтрольній Україні території (переважно у Луганській і Донецькій областях), але, фактично, живуть у так званих ДНР/ЛНР, а реєстрацію використовують лише для того, щоб отримувати пенсії чи інші виплати від України. Таких, каже Олександр Черненко, – від 20 відсотків до третини від загального числа осіб, що вважаються "внутрішньо переміщеними".

У Комітеті виборців України кажуть про принципово іншу картину.

"Я можу стверджувати, посилаючись на офіційні заяви керівництва військово-цивільних адміністрацій Донецької і Луганської областей, що більше половини переселенців, які виїхали із окупованих територій, вже повернулася у ДНР/ЛНР, хоча й офіційно зареєстровані на підконтрольній Україні території", - сказав голова КВУ Олексій Кошель у коментарі ВВС Україна.

"Велике питання, скільки із цих категорій громадян хочуть голосувати на місцевих виборах. Дилема, на мою думку, у тому, щоб або надати таке право усім без винятку, або нікому. Але обидва шляхи погані з різних причин: з одного боку, ущемлюються конституційні права громадян України, з іншого - логіка виборчого законодавства не може надати права голосувати тим, хто не має стосунку до тієї чи іншої громади", - визнає депутат Олександр Черненко.

Особливості і логіка

Але все ж не виключено, що Верховній Раді буде запропоновано для голосування законопроект, покликаний врегулювати проблему. Відповідно до пропозицій переселенці, які живуть в одному місці, але прописані в іншому, мають не пізніше, ніж за 15 днів до проведення виборів (тобто, до 10 жовтня) прийти до виборчої комісії і подати заяву про зміну своєї виборчої адреси. Після цього ці дані будуть внесені в електронний реєстр виборців і переселенці зможуть голосувати.

Передусім наполягають на ухваленні поправок "Опозиційний блок" та група "Відродження".

"Є півтора мільйони громадян України, які не тікали в Росію, які не залишалися із сепаратистами в ДНР та ЛНР, які виїхали в Україну і підтвердили, що є українцями і так само хочуть брати участь у виборах, в тому числі місцевих", - заявляв на засіданні погоджувальної ради парламенту 14 вересня один із лідерів групи "Відродження" Віктор Бондар.

Експерти ж вказують, що місцеві вибори, на відміну від загальнонаціональних, мають свої особливості.

"У багатьох державах світу діють правила, відповідно до яких певні категорії громадян не беруть участі у місцевих виборах. Це особи, що тимчасово перебувають на іншій території, це військовослужбовці, трудові мігранти, ті, хто перебуває у відрядженні. Тобто, усі ті, хто не належить до певної територіальної громади. Вони позбавляються права голосу саме не місцевих виборах, у той час як їм забезпечуються права під час проведення виборів президента чи парламенту", - сказав директор Інституту української політики Кость Бондаренко у коментарі ВВС Україна.

Кілька десятків тисяч військовослужбовців та добровольців, що перебувають у зоні проведення АТО, також не голосуватимуть на місцевих виборах.

Не братимуть участі у виборах також жителі Донецької і Луганської областей, де, за висновком Центральної виборчої комісії, влада не може гарантувати безпеку громадян через безпосередню близькість до лінії розмежування. У жовтні жителі цих районів <link type="page"><caption> не обиратимуть</caption><url href="http://www.cvk.gov.ua/news/news_29082015.htm" platform="highweb"/></link> 122 місцеві ради, серед яких міські ради Волновахи, Авдіївки, Дебальцевого, Дзержинська, Костянтинівки, Щастя, Попасного.

А за даними Комітету виборців, загалом в Україні близько 15 мільйонів громадян не зареєстровані або ж живуть не за місцем реєстрації, а тому матимуть труднощі із голосуванням 25 жовтня. Ця проблема, за його словами, традиційно постає на кожних виборах.

Потрібна перереєстрація

"Переселенці - такі ж самі громадяни України, як і інші, і якщо влада хоче, щоб вони ставали частиною громади, вона не повинна їх відокремлювати, а навпаки, надавати якнайширші права", - каже Вікторія, яка раніше жила у Донецьку, викладала в одному із вишів, а тепер працює у Києві. Вона хотіла б голосувати, але не зможе цього зробити, оскільки не має реєстрації і не відомо, коли зможе її мати.

Як вважає Олексій Кошель із Комітету виборців України, держава мала б подбати передусім про права таких людей. На його думку, нагальним зараз є питання про проведення перереєстрації переселенців і створення нового реєстру.

"Питання у тому, чи повинна Українська держава дотувати тих, хто живе на окупованій території і залучати їх до виборів? А от тим, хто змінив своє місце проживання, фактично, став частиною громади, таким людям слід було б створити умови для спрощеної реєстрації і у подальшому надати право голосувати. Мінсоцполітики має створити новий реєстр і розробити чіткі критерії стосовно осіб, що справді є вимушено переміщеними", - сказав ВВС Україна голова КВУ Олексій Кошель.

Голоси для "маніпуляцій"?

Експерти кажуть про іще одну проблему, що виникає у зв'язку із залученням до голосування внутрішньо переміщених осіб.

"Переселенці можуть стати додатковим адміністративним ресурсом, який впливатиме на результат виборів. Ми не можемо виключати ситуації, коли комусь із кандидатів не вистачатиме кількох сотень голосів на свою підтримку. І тоді можуть "з'явитися" переселенці - реально чи на папері, - які "проголосують" за цього кандидата. Тобто, потенційно це додатковий ресурс для маніпуляцій із волевиявленням", - вважає політолог Кость Бондаренко.

З іншого боку, за вимогами опозиційних сил надати право голосу вихідцям із Донбасу дехто із експертів схильний бачити і їхні меркантильні інтереси: адже на попередніх виборах жителі Донецької і Луганської областей голосували за політиків, які зараз представляють опозицію.