Нова виборча система: яку модель обере Україна?

Наступного тижня Верховна Рада почне впроваджувати нову виборчу систему для місцевих виборів, які відбудуться у жовтні 2015 року.

У Раді зареєстрували кілька проектів змін, проте два з них вважаються основними і пропонують різні варіанти пропорційної системи з елементами відкритих списків, а також обрання мерів великих міст у два тури.

Проект класичної пропорційки з відкритими списками, який називають "польською моделлю", протягом останніх місяців розробляла робоча група експертів та депутатів на чолі зі спікером Володимиром Гройсманом.

Його подали за підписом 18 депутатів з БПП, "Народного фронту" та "Самопомочі".

Інший проект підписали п’ять представників– БПП, "Народного фронту" та "Радикальної партії". Проект містить "німецьку модель" пропорційної системи з відкритими списками, а також дозволяє участь у виборах блоків.

Президент Петро Порошенко в інтерв’ю до річниці обрання підтвердив, що місцеві вибори відбудуться у конституційні строки і їх переносити не будуть.

"Польська модель"

Ще із зими робоча експертна група за участю комітету виборців, "Опори", асоціації міст й міжнародних експертів розробляли новий проект закону про місцеві вибори.

Результатом їхньої роботи став проект про місцеві вибори, під яким стоїть підпис першого віце-спікера Андрія Парубія.

Сам Андрій Парубій вже заявив, що зробить усе можливе, аби саме цей проект ухвалили в парламенті.

Проект пропонує радикальні зміни виборчої моделі.

Найперше, в обласні ради, обласні центри та міста з понад 90 тисячами виборців хочуть запровадити пропорційну систему з відкритими списками.

Партії висуватимуть виборчі списки, проте виборці у бюлетені голосуватимуть і за список, і за конкретну людину з цього списку.

У бюлетені буде два речення – за яку партію голосуєте, і за якого кандидата з її списку. Для цього виборець має власноручно поставити у бюлетені номер партії у спеціальному місці, а також номер кандидата у списку.

Вся потрібна інформація з номерами має бути присутні у кабіні для голосування.

Виборець матиме право один раз замінити бюлетень, якщо з першої спроби допустив помилку.

При підрахунку встановлюватимуть загальний результат партії, а також результат кожного кандидата у списку, за яким і визначатиметься, хто став обранцем.

Нюанси системи підрахунку і визначення переможця дещо складні, проте це вже буде проблемою виборчих комісій.

За цієї системи фактично не буде виборчого бар’єру, адже обраним за списком може бути навіть одна людина, якщо за партію проголосують достатньо людей для отримання одного мандату.

Загалом проект передбачає зменшення кількості депутатів у радах усіх рівнів майже вдвічі.

На виборах у міськради з менше ніж 90 тисяч виборців, у райради та сільради депутатів обиратимуть за модифікованою мажоритарною системою.

Люди як і раніше голосуватимуть за одного кандидата в депутати, проте округи укрупнять, а тому в кожному з них переможцем ставатиме не одна людина, а від двох до чотирьох.

Коли у майбутньому депутат складе мандат, то нових виборів не буде, а обраним визнають наступного за результатом кандидата.

Мерів обласних центрів і великих міст з понад 90 тисяч виборців будуть обирати по-новому. Якщо жоден із кандидатів не набрав половини голосів, то призначатиметься другий тур.

Проте якщо кандидат не набрав 50%, але випередив друге місце на 20% і більше, то і це вважатиметься перемогою й другий тур не проводитиметься.

У цьому проекті є ще багато інших новацій, зокрема, і заборона платної політичної реклами під час виборів.

"Німецька модель"

У кулуарах парламенту останніми тижнями розповідали, що готується альтернативний проект, який нібито може бути в інтересах двох головних фракцій коаліції.

В офіційних коментарях цю інформацію співрозмовники ВВС Україна не підтвердили.

Проте норми, про які писали ЗМІ – "німецька модель" виборів, а також поява блоків, прописані у проекті, який зареєстрували п’ять депутатів від БПП, "Народного фронту" та "Радикальної партії".

Під ним підписався Ігор Попов, депутат від "Радикальної партії", який багато років очолював Комітет виборців.

Цей проект обмежує поле для мажоритарної системи. Чиста мажоритарка має зберегтися тільки на виборах до сільських та селищних рад.

А все, що вище – за специфічною пропорційною системою.

У районні, міські та обласні ради партія чи блок буде висувати свій виборчий список.

На виборах у кожну раду територію поділять на окремі округи, в кожен з яких партія виставлятиме свого одного кандидата із затвердженого списку.

У день виборів людина отримуватиме звичний бюлетень із переліком кандидатів із вказуванням, яку партію той представляє.

При підрахунку у межах області, міста чи району порахують голоси, подані за всіх кандидатів від партій, сумуючи загальний результат кожної з них.

Аби отримати право на розподіл депутатських місць, партія має після сумування голосів її кандидатів подолати 5% бар’єр, а блок – 7%.

Депутатські мандати отримуватимуть ті кандидати зі списків, які показали найкращий результати на округах.

У цьому проекті також впроваджуються двохтурові вибори мерів у великих містах. Проте тут не передбачені такі обов’язкові вибори у обласних центрах, а єдиним критерієм вказані понад 90 тисяч виборців у місті.

Ще одна робоча група?

У найбільших фракціях коаліції існує розкол щодо майбутнього виборчої системи і за три місяці згоди так і не дійшли.

За останні півроку, за даними опитувань, суттєво зріс рейтинг "Опозиційного блоку", і це також може бути аргументом під час ухвалення виборчої системи.

"Загалом їхній проект чудовий, там є дуже багато прогресивних норм, але через цю мажоритарку його не можна голосувати", - оцінює для ВВС Україна "проект Парубія" Ігор Попов.

Він наголошує, що у проекті робочої групи зберігається фактично мажоритарна система виборів на рівні, нижчому обласної ради.

"Проект Парубія базується на мажоритарній системі, там всього на 60 радах буде пропорційка: 22 облради, 22 облцентри, а також великі міста як Кривий ріг і Маріуполь. На всіх решті мажоритарна система – це не пройде", - доводить пан Попов.

Він нагадує, що в коаліційній угоді записано, що районні ради також мають обиратись за пропорційною системою з відкритими списками.

З іншого боку, один з ідеологів "проекту Парубія", депутат від БПП і колишній голова КВУ Олександр Черненко критикує "проект Попова".

"Проект за підписом Попова є непоганим. Він легший у реалізації, це крок вперед у порівнянні зі старим законом. Але це важко назвати повноцінними відкритими списками", - розповів ВВС Україна Олександр Черненко.

Він звертає увагу, що за "проектом Попова" виборець не може обирати поміж представників однієї партії.

"Я б не прив’язував "проект Попова" до адміністрації президента. Його писали в комітеті Ради", - додав пан Черненко.

За словами пана Черненка, доля виборчих проектів буде вирішуватись у понеділок на засіданні ради коаліції, а також у середу на засіданні профільного комітету.

А вже у наступний четвер документи можуть винести у сесійну залу.

"Теоретично може бути компроміс: лідери фракцій скажуть, що треба відкриті списки в усі ради, окрім сільрад. Припустимо, "польську модель" беремо за базу, тоді треба ще одна робоча група, яка за три дні робить новий компромісний проект", - допускає Ігор Попов.

Обидва депутата погоджуються, що новий проект у будь-якому випадку треба ухвалити до кінця сесії у середині липня, інакше місцеві вибори відбудуться за старою змішаною виборчою системою, яку називають надзвичайно корупційною.