Декомунізація: як перейменувати 800 міст і сіл

Місцеві органи влади готують на розгляд парламенту пропозиції з перейменування міст і сіл, які названі на честь діячів радянського минулого. Після STY38744709Порошенко підписав закони про декомунізаціюПорошенко підписав закони про декомунізаціюПри цьому в адміністрації президента повідомили, що голова держави внесе у парламент зміни до одного із пакету документів.2015-05-15T10:04:53+03:002015-05-15T22:53:55+03:002015-05-15T22:53:55+03:002015-05-15T23:18:08+03:00PUBLISHEDuktopcat2true закону про декомунізацію експерти порахували, що може йтися про 800 населених пунктів.

Заступник міністра культури Юрій Зубко розповідає ВВС Україна про перші кроки з декомунізації.

Юрій Зубко: Зараз органи місцевої виконавчої влади, Інститут національної пам’яті проводять інвентаризацію усього, що підпадає під дію законів про декомунізацію. На це їм відведено законом шість місяців. Тому остаточного переліку населених пунктів наразі немає. Щоб він з'явився, місцева влада ще має провести громадські слухання і подати пропозиції про перейменування міст і сіл на розгляд Верховної Ради. Яка, своєю чергою, матиме три місяці для ухвалення остаточних рішень.

Але на сьогодні - за мінімальними оцінками - під дію закону потрапляє близько 800 населених пунктів. Серед них щонайменше 24 міста і передусім два обласних центри - <itemMeta>ukrainian/press_review/2015/04/150427_ua_press_or</itemMeta> і <link type="page"><caption> Кіровоград</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/ukraine/2010/03/100326_kirovohrad_name_bt" platform="highweb"/></link>.

Найбільше міст, назви яких слід буде змінювати, у Донецькій області – вісім, у Луганській – чотири, у Дніпропетровській – три.

"Ідеологічно-лінгвістичні покручі"

Загалом найбільше топоніміки, яка має бути змінена, зосереджено у східних і південних областях.

У Харківській області назв таких понад 90, у Дніпропетровській і Донецькій – щонайменше по 70, Луганській - близько 50, у Криму – 66, Одеській області – понад 40, Херсонській – понад 30.

Серед засновників таких населених пунктів, чиї імена дали назви містам, селам, вулицям, паркам, площам і так далі найпопулярнішими є імена Леніна, Кірова, Дзержинського, Калініна, Петровського, Орджонікідзе, Артема, Фрунзе.

Але в топоніміці також представлені назви, пов'язані із діяльністю і політикою Компартії та міжнародного комуністичного руху. Як наслідок маємо такі собі ідеологічно-лінгвістичні покручі.

Приміром, село Мопрівське у Дніпропетровській області. "Питома" українська назва походить від абревіатури МОПР – "международная организация помощи борцам революции".

Або село Політвідділовець на Черкащині, назва якого походить від сумновідомих політвідділів радянської армії та ЧК.

Тому роботи багато не лише у місцевої влади, але й краєзнавців та істориків.

Крим і Донбас

ВВС Україна:

Юрій Зубко: Формально Донецька і Луганська обласні військово-цивільні адміністрації мають право подати на розгляд Верховної Ради пропозиції про перейменування міст і сіл, і парламент може за такі пропозиції голосувати. Право таке в адміністрацій є.

Щодо Криму, то так само за перейменування може проголосувати Верховна Рада. Вже є прецедент - парламент нещодавно перейменував Сімферопольський міжнародний аеропорт. (Верховна Рада 14 травня ухвалила постанову про надання міжнародному аеропорту "Сімферополь" імені кримськотатарського льотчика-випробувача, двічі Героя Радянського Союзу Амет-Хана Султана. – Ред.)

ВВС Україна:

Юрій Зубко: Поки що важко оперувати цифрами, але названі опозицією кошти явно завищені. Якщо, приміром, в області треба перейменувати 3-4 міста чи села… Це ніяк не може коштувати таких грошей. Остаточної цифри витрат ще немає з огляду на те, що, як я вже казав, інвентаризація не завершена.

Хто швидший: місцева влада чи волонтери

ВВС Україна:

Юрій Зубко: Очевидно, що таких об'єктів тисячі. Але тих, що мають національний статус, залишилося дуже мало.

Принаймні, усі пам'ятники Леніну, які становили мистецьку цінність, демонтовані. Але лишається багато монументів іншим діячам - Щорсу, Артему і так далі.

До прикладу, Спілка архітекторів України написала нам листа про пам’ятник Щорсу у Києві (пам'ятник розташований на перехресті бульвару Тараса Шевченка і вулиці Симона Петлюри. – Ред.) Архітектори кажуть про надзвичайну цінність цього монумента.

Тому кожен випадок слід буде розглядати окремо, спільно із експертами. Ми звернулися до всіх органів місцевої влади, аби вони провели таку експертну оцінку і саме вони мають ухвалювати остаточні рішення. Після того, як місцева влада виведе ці об'єкти із реєстрів тих, що становлять цінність (а багато їх уже із реєстрів виведено), ухвалюватиметься рішення про демонтаж і знесення.

Міністерство культури ініціювало створення музею тоталітаризму, куди можна було би перевезти пам'ятники, але поки що не ухвалене остаточне рішення, де він може бути розташований. На спеціальній нараді пропонувалися Київ, Київська або Житомирська області.

Національний музей народної архітектури та побуту "Пирогове" погодився розмістити невелику частину демонтованих пам’ятників на своїй території, доповнивши експозицію "Радянське село". Але вони теж хочуть лише ті пам'ятники, що мають цінність національного масштабу.

ВВС Україна:

Юрій Зубко: Краще все ж таки це робити лише за погодженням із місцевою владою, на яку покладено відповідальність новим законом. Інакше волонтери порушать закон. Але якщо місцева влада менш активна, ніж волонтери … що тут сказати. Якщо якийсь пам'ятник не входить до реєстру тих, що мають цінність, то я не думаю, що за знесення треба буде карати.

Фактор виборів

ВВС Україна:

Юрій Зубко: Припускаю, що у разі проведення місцевих виборів у жовтні цього року цей процес може гальмуватися там, де більшість в обласних чи міських радах становлять колишні представники Партії регіонів, ліві чи інші опозиційні сили. Ухвалені закони можуть стати для них приводом пограти на настроях тих виборців, які все ще дотримуються прорадянських поглядів.

Тому, цілком імовірно, кілька проблемних областей залишиться.

Але декомунізаційні закони також передбачають і механізми, спрямовані на подолання саботажу місцевими органами влади.

Від редакції: У разі, якщо місцева рада протягом шести місяців від набуття чинності закону не ухвалить рішення про перейменування населених пунктів, вулиць, площ тощо і про демонтаж монументів, обов'язок ухвалити таке рішення покладається на міського, сільського, селищного голову. Якщо він цього не зробить протягом трьох місяців, такі рішення має ухвалити обласна держадміністрація. Для цього губернаторові області також дається три місяці. Ще три місяці має Кабінету Міністрів у разі, якщо і керівник області не зможе ухвалити відповідних рішень.

Із Юрієм Зубком розмовляла Світлана Дорош