Замість Кірова: козаків чи імператрицю?

27 квітня у Кіровограді хочуть провести громадські слухання про перейменування Кіровограда, названого на честь радянського діяча Сергія Кірова, на Єлисаветград після чого це питання може бути винесено на референдум.

Чимало активістів у місті вважають назву Єлисветград неприйнятною через асоціації з російською імперією, а натомість пропонують назву, пов’язану з історичними поселеннями українських козаків у цій місцевості.

Кіровоградський політолог Дмитро Сінченко сказав Бі-Бі-Сі, що ідею перейменування міста зараз підтримує більшість політичних сил, представлених у міськраді, а проти виступають місцеві соціалісти та частина комуністів.

Бі-Бі-Сі: Яка аргументація? Очевидно, комуністи і соціалісти аргументують тим, що видатний радянський діяч Сергій Кіров зробив для розвитку міста стільки, що буде святотатством відмовлятися?

Дмитро Сінченко: Взагалі-то аргументація значно банальніша. Просто соціалісти доводять, що це питання не на часі, тому що є ремонт доріг, комунальні проблеми тощо. Тобто не варто витрачати кошти на перейменування, якщо їх можна вкласти в інші справи. Взагалі, проблема цього перейменування є глибшою, адже на референдум хочуть винести питання перейменування на Єлисаветград, що неприпустимо для значно більшої частини міста. Патріотичні кола виступають проти цієї назви, тому що вона є імперською і прославляє царицю Єлизавету, яка не була українським діячем.

Бі-Бі-Сі: Чи насправді Єлисаветград – це єдина назва, яку пропонують надати, бо лунають пропозиції, наприклад, Новокозачин?

Дмитро Сінченко:Саме так. Новокозачин – первинніша назва міста, яка чомусь замовчується ще з радянських часів. На території Новокозачина був козацький зимівник, біля якого була збудована фортеця Святої Єлизавети. Тобто ця назва – первинніша, ніж назва Єлисаветград.

Бі-Бі-Сі: Але чи ця назва виноситься на громадські обговорення?

Дмитро Сінченко: Цю назву не сприймає більшість міської ради, вони зациклилися на назві Єлисаветград і вважають, що це назва святої. Хоча є багато аргументів того, що це навіть не в честь святої, незрозуміло, яка це свята. Наприклад, в гербі міста є вензель святої Єлизавети, але ж у святих не було вензелів. Вони були лише в імператорів і царів, тобто зрозуміло, що назва прославляє лише царицю.

Кримські перейменування

Лідер меджлісу кримських татар Мустафа Джемільов каже, що колись міста півострова називались по-іншому, Євпаторія – Гезлер, Феодосія – Кефе, Сімферополь - Аксмеджит. Пан Джемільов вніс до парламенту законопроект про створення спеціальнеої комісіїї з вивчення питання щодо історичних назв понад 1000 сіл, селищ та міст Криму.

Депутат Джемільов пояснює, що масові перейменування здійснювались після депортації кримських татар в роки війни: "Десятки оцих танкових – Бронетанкових, Гвардійських, Красногвардійських, одних тільки Леніно 7-8 селищ, Ульяновок, Іллічовок. Словом, ніби-то потрапляєш на територію якогось регіону сталінського періоду. Тут, водночас, і для поновлення історичної справедливості, і для для престижу України це необхідно».

Перейменування населених пунктів в Україні здійснювались і після розпаду Радянського Союзу. Змінювалась топоніміка і реєстраційні документи. Але старі звички зникають непросто.

Чернівецький досвід

У 2005 році постановою Верховної Ради України село Мусорівка Чернівецької області стало Мосоровкою. Однак досі навіть в Заставнинському районі ще часто можна почути назву стару.

Голова сільради Михайло Дубін вважає: тих хто плутає – вже небагато: „У нас все змінилось. Назва у розкладі автобусного руху, на печатках, у докумнетах. Старі люди, може, ще десь і кажуть...Та ще й ті, що хочуть образити".

Чи добре, що змінили назву села? Голова сільради каже, що радянська назва була принизлива: „Бо по-російськи - це „мусорка” виходить. Є моральне задоволення, що ми не на смітнику живем, а повернулась старовинна назва”.

Як правило, ідея перейменування населеного пункту, незалежно від того, великий він чи ні, наскільки давно відбулось перейменування, базується на прагненні поновити історичне коріння. Так було і з Мосоровкою на Буковині: „Старі люди кажуть, що жив тут єврей Мойша, а жінка Рівка в нього була. І так було, що коли питали, куди йдеш, відповідали: " До Мойші з Рівкою". Так у селі розповідають. Та й в старих документах і румунською, і німецькою скрізь було через “о” написано - Мосоровка”

Дніпротепловськ

Найчастіше в поле уваги ініціаторів потрапляють назви, які походять від імен радянських діячів чи просто у стилі того часу. Але деколи намагаються навпаки нагадати про радянські досягнення через дореволюційну топоніміку.

У Теплогорську на Луганщині пишаються шахтарем-рекордсменом перших радянських п”ятирічок Стахановим. Але Стахановим стало сусіднє місто. Тому в Теплогорську готують документи до Верховної Ради про назву Ірміно – за назвою шахти. Секретар міськради Андрій Кириченко пояснив, чому це важливо:

„На жаль, в нашому місті шахт не залишилося, але шахтарі – в душі завжди шахтарі. Та шахта, на якій вони працювали, їхні здобутки... Було дуже багато послідовників Олексія Стаханова, в тому числі в нашому місті. Більшість людей за те, щоб все ж таки було Ірміно”.

В Дніпродзержинську обговорювали можливість називатися Кам’янським. Представники вірменської громади оголошували пропозиції називати Львів на Арьюц. Як пам'ять вірменам, які були серед перших мешканців міста.