Вірменія згадує жертв масових убивств 1915 року

У Вірменії проходить пам'ятна церемонія з нагоди сторіччя початку масових вбивств вірмен турками-османами.

У ній бере участь і президент Росії Володимир Путін, який заявив, що в світі зростають русофобські та антисемітські настрої.

Пам'ятні заходи проходять біля меморіалу загиблих на околиці Єревану, де всі бажаючі можуть покласти квіти.

Вірменія стверджує, що в внаслідок вбивств загинуло півтора мільйона осіб, однак з цією цифрою не погоджується турецька влада.

Церемонія відбулася в меморіальному комплексі "Ціцернакаберд", в ній взяли участь президент Франції Франсуа Олланд, глава Кіпру Нікос Анастасіадіс і президент Сербії Томіслав Ніколіч.

Президент Вірменії Серж Саргсян в ході церемонії заявив, що "безкомпромісна міжнародна боротьба з геноцидами" стане невід'ємною частиною зовнішньої політики країни.

"Вірменський народ відтепер завжди буде стояти поруч з тими, хто постраждав від злочинів, вчинених проти людства", - додав він.

Суперечка щодо термінів

Туреччина проти використання терміну "геноцид" для опису вбивств, і це питання багато років залишається каменем спотикання у відносинах двох країн.

Турецька влада визнає факт масових убивств, однак стверджують, що систематичних спроб знищити християнську вірменську громаду не було.

Крім того, Туреччина заявляє, що багато безневинних турків-мусульман також загинули в хаосі Першої світової війни.

У Туреччині відбудеться поминальна служба за жертвами різанини. Прем'єр-міністр Ахмет Давутоглу заявив, що країна "розділить біль" з вірменами, проте ще раз підкреслив, що не вважає подію геноцидом.

У п'ятницю в Туреччині також проходять урочисті заходи, присвячені столітній річниці битви в Галліполі.

Фактично битва почалася 25 квітня, і це дало привід вірменському президенту Сержу Саргсяну звинуватити Туреччину у спробі відвернути увагу світової спільноти від церемонії в Єревані.

У п'ятницю виповнюється рівно сто років з дня, коли влада Османської імперії заарештувала більше 200 діячів вірменської громади в Константинополі. Більшість з них були згодом убиті.

Так почалася кампанія жорстоких репресій, депортацій і масових вбивств, у результаті якої загинули понад півтора мільйона турецьких вірмен.

Кореспондент ВВС Райхон Дімітріє у Єревані пояснює, що вірмени розглядають цю дату як початок організованої османським урядом кампанії жорстоких репресій, депортацій і масових вбивств вірмен християнського віросповідання, яких підозрювали у підтримці Росії - ворога Оттоманської імперії у Першій світовій війні.

"Зростання русофобії"

Президент Путін, виступаючи у Єревані, заявив, що у світі зростають русофобські та антисемітські настрої.

"Зараз у багатьох регіонах світу знову піднімає голову неофашизм, до влади рвуться радикальні націоналісти. Набирають силу і антисемітизм, ми бачимо і прояви русофобії. Потрібно задати питання, чому це відбувається і що є цьому причиною? - сказав пан Путін. - У разі будь-якої дії у критично важливих регіонах світу потрібно, перш за все, подумати про те, що буде далі, подумати про наслідки".

Пан Путін заявив, що Росія "щиро співчуває вірменському народу, який пережив одну з найстрашніших трагедій у історії людства". За його словами, масові вбивства вірмен сприйняли у Росії "як власне горе".

Слова Обами

Президент США виступив із обережною заявою, в якій говорить про вбивства як про "один з найстрашніших звірств XX століття", але не вживає термін "геноцид".

Під час президентської кампанії 2008 року пан Обама пообіцяв "визнати геноцид вірмен", а у своїй новій заяві він каже: "Я неодноразово заявляв про свою особисту позицію з приводу події в 1915 році, і моя позиція не змінилася".

Проте заява обурила американців вірменського походження.

Брайан Ардуїнов, лідер Вірменської Асамблеї Америки, заявив, що "словесні ігри президента Обами" щодо вірменського геноциду не до лиця світовому лідеру.

Канонізація

У четвер Вірменська церква канонізувала півтора мільйона людей - стільки, за її даними, загинули під час різанини і депортації. Представники церкви заявили, що хочуть проголосити мучениками тих, хто загинув за свою віру і батьківщину.

Після церемонії у вірменських церквах у всьому світі дзвонили дзвони.

У четвер, напередодні дебатів у парламенті Німеччини з цього питання, німецький президент Йоахім Гаук назвав вбивства геноцидом.

Нещодавно Туреччина відкликала свого посла з Ватикану після того, як папа Франциск також назвав масові вбивства вірмен геноцидом.

Франція давно виступає за визнання масових убивств геноцидом, і президент Олланд активно підтримував закон, що карає за заперечення геноциду. Врешті-решт закон був скасований, проте у турецько-французьких відносинах, як і раніше панує напруженість.