Скільки росіян воює на сході України?

Аргументи західних країн щодо того, як можна протистояти президенту Путіну, який надає підтримку сепаратистам на сході України, впираються в головне питання - наскільки широко залучена російська армія в цей конфлікт.

Нещодавно в журналі Spiegel з'явився коментар з посиланням на неназване джерело в німецькому уряді. У ньому головнокомандувача силами НАТО в Європі Філіпа Брідлава звинуватили у поширенні "небезпечної пропаганди" про обсяги участі російських збройних сил, а також намаганні підірвати дипломатичні зусилля щодо мирного вирішення конфлікту.

Кремль заперечує пряму участь російських військ у боях, але, згідно з останніми даними, озвученими командувачем об'єднаним угрупуванням сухопутних військ НАТО в Європі, американським генералом Беном Ходжесом, на території сусідньої держави перебувають 12 тисяч російських військових.

З розвитком конфлікту приховувати вторгнення стає дедалі складніше. Збільшився його масштаб; почали застосовуватися більш сучасні види озброєнь, а контрольована "армією сепаратистів" територія збільшилася.

Що ми знаємо з відкритих джерел

Приклади прямої участі Кремля у військових діях можна знайти в кількох джерелах:

Якщо ви не довіряєте Пентагону і західним спецслужбам, можете не розглядати надані ними дані.

Можливо, існують причини, через які західні лідери не наважуються давати визначення діям Кремля (наприклад, небажання йти на дипломатичний скандал, який вибухне, якщо Росію прямо звинуватять у вторгненні).

Для підтримки операції в Україні і біля її кордонів необхідна була мобілізація військових по всій Росії, сказано в звіті співробітника Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень Ігоря Сутягіна.

На його думку, в кінці 2014 знадобилося залучити 90 тисяч військових, яких направили на кордон з Україною, на контрольовані сепаратистами території сходу України та в Крим.

Це був настільки масштабний проект, що, на думку пана Сутягіна, "стає очевидно, що для підтримки такого рівня операції протягом року країні не вистачить ресурсів".

Вторгнення проходило в кілька етапів:

Розповіді солдатів

Кореспондент російської газети "Комерсант" <bold><link type="page"><caption> поговорив</caption><url href="http://www.kommersant.ru/doc/2671088" platform="highweb"/></link></bold> з кількома російськими солдатами, які розповіли, що раніше служили в одній російській мотострілецькій бригаді і вирішили поїхати на Донбас добровольцями після заклику командирів.

"Командири були не проти, навпаки, порив вони вітали, розповівши, чому саме зараз і саме в ці місця треба їхати захищати батьківщину", - пише військовий кореспондент Ілля Барабанов.

"Нова газета" взяла в донецькій лікарні <bold><link type="page"><caption> інтерв'ю</caption><url href="http://www.novayagazeta.ru/society/67490.html" platform="highweb"/></link></bold> у танкіста, який отримав сильні опіки під час бою. Він служив у п'ятій танкової окремій бригаді, коли дізнався, що їх відправляють на "навчання".

Але, за словами солдата, всі знали, що їх відправляють на схід України.

Від серпня минулого року, коли зросли масштаби конфлікту, комітет солдатських матерів Росії та інші правозахисні організації не раз розповідали про те, скільки загиблих російських солдатів привозять ховати до Росії.

Громадська організація "Відкрита Росія", яку фінансує опонент Кремля Михайло Ходорковський, знайшла свідчення загибелі 276 російських військових (до середини січня 2015 року).

На думку пана Сутягіна, ця цифра неповна, а реальні втрати досягають 800 осіб.

Під час серпневих боїв воювати вирушали цілі військові частини, що було, мабуть, необхідно для зміцнення сил сепаратистів, але красномовно вказало на участь російських військ у конфлікті.

Як приклад можна навести 10 затриманих на Україні десантників 331-го гвардійського полку 98-ї дивізії ВДВ, дислокованого в Костромі.

А в Псков були доставлені тіла загиблих військових іншого полку ВДВ.

Інформація НАТО

За два місяці після виведення основних російських сил високопоставлений генерал НАТО сказав мені, що на сході України залишається до тисячі російських військових.

За наявними даними, тоді російська армія вирішила змінити тактику.

Було вирішено сформувати загони добровольців, які будуть проходити спільну військову підготовку для ефективності взаємодії, але при цьому перебувати в різних полках - щоб було складніше визначити їх особисті дані.

Можливо, для формування невеликих загонів із військових різних полків є ще одна причина.

За словами пана Сутягіна, це може свідчити про брак живої сили.

Репортажі в російських ЗМІ

З репортажів російських ЗМІ стає очевидно, що Росія брала безпосередню участь у лютневій битві за Дебальцеве.

НАТО на той момент відкрито не звинувачувало Росію у цьому.

Більше за те, велика частина аналітиків НАТО і США, попри критику німецьких прихильників дипломатії, дотримувалася обережного консервативного підходу.

Наприклад, на зустрічі з журналістами в Лондоні в лютому посол США в НАТО Дуглас Лют заявив, що Росія направила фахівців для управління високотехнологічною військовою технікою, а також в якості командної і контролюючої ланки.

Присутність російських офіцерів і їх участь у керівництві силами сепаратистів у Донецьку та Луганську стала більш очевидною в листопаді, коли на Донбасі помітили заступника головнокомандувача сухопутними військами Росії генерал-лейтенанта Олександра Ленцова.

У підсумку його включили в групу з контролю і координації припинення вогню.

Згідно з повідомленнями з проросійської сторони фронту, Олександру Ленцову вдалося перемогти в битві за Дебальцеве за допомогою трьох батальйонних груп, які складаються переважно з російських солдатів.

У статті "Нової газети" поранений танкіст Доржі Батомункуєв розповів, що п'ята танкова бригада була сформована з російських військових, які приїхали з усієї Росії. Вони протягом трьох місяців проходили підготовку на полігоні Кузьмінський, неподалік українського кордону.

Батальйон, що складався з 31 танку Т-72, в'їхав в Україну на початку лютого, взявши участь у боях за Дебальцеве.

За його словами, частка місцевих жителів у бригаді не перевищувала 10%.

Згідно з іншими даними, місцеві мешканці, а також козаки-добровольці з Росії, намагаються здаватися основною силою сепаратистів. Вони, наприклад, охороняють блокпости. Російські військові, озброєні сучасними танками і артилерією, з'являються лише для наступальних дій.

Очевидно, що репортерам не завжди вдається чітко розрізняти місцевих мешканців, що приєдналися до військових формувань, і добре навчених російських військових.

Це стосується і країн НАТО, що мають серйозний розвідувальний потенціал.

Розбіжності в цифрах

У лютому пан Лют говорив про сотні російських військових в Україні. Зараз пан Ходжес стверджує, що їх 12 тисяч.

"Якщо ви не вірите, що Росія безпосередньо залучена в українські події зараз, то не повірите в це ніколи", - каже він.

Виходить, що дані США істотно змінилися всього за два тижні?

Це цілком можливо. Але також справедливо і те, що цифри, наведені військовими НАТО про участь Кремля в конфлікті, набагато перевищують аналогічні цифри політиків і дипломатів.

Дуглас Лют є певною комбінацією двох іпостасей: він служив в армії США і потім працював в Білому домі.

Влада США також намагалася звести до мінімуму розбіжності з даними, які озвучують Німеччина та інші країни, що прагнуть уникнути конфронтації з Росією.

Президент США Барак Обама і його команда довгий час робили все можливе, щоб не опинитися загнаними в кут з українського питання. Наприклад, дії Росії не називали "вторгненням", що могло призвести до більш суворих дій щодо Путіна.

Однак, як не дивно, найпереконливіші докази участі армії Росії в протистоянні українському уряду наводять російські журналісти і солдатські матері, а не західні країни.