Померанцев: наскільки раціональні дії Путіна?

У газеті Financial Times вийшла стаття Пітера Померанцева під заголовком "Божевілля або теорія безумця - кремлівська головоломка".

У ній розглядається сценарій, згідно з яким Володимир Путін, можливо, свідомо поводиться в очах Заходу ірраціонально, щоб дати зрозуміти, що з ним краще не зв'язуватися.

Ведучий "П'ятого поверху" Російської службу Бі-бі-сі Михайло Смотряєв розмовляє на цю тему з автором статті Пітером Померанцевим.

Михайло Смотряєв:

Пітер Померанцев: Нас довго тримали в цьому питанні в режимі очікування, але потім стало зрозуміло, що краще нікому не довіряти і просто дивитися на реальність.

Михайло Смотряєв:

Пітер Померанцев: Я повинен подякувати Арсенію Бобровському, який звернув мою увагу на важливість цього подвійного послання в російській корпоративній культурі. Він говорив про західних бізнесменів, які приїжджають працювати на російських олігархів і потім з'їжджають з глузду. Тому що російський олігарх дає одну інструкцію, потім іншу, і всі вони знаходяться в розгубленості і не знають, що робити. Я почав думати про Думу - то їм треба бути демократами, то релігійними націоналістами, Путін весь час змінює установки, і здається, що вони вже впали в стан легкого марення. Але видається, що double binding - дуже хороша стратегія для зовнішньої політики, і Росія її часто застосовує. Наприклад, провокації НАТО в останні роки - літаки, що літають в повітряному просторі прибалтійських країн, дивна, незрозуміла субмарина, яка чи була, чи не була біля Швеції, військові ігри на кордоні з Польщею, де розігрувався ядерний напад на Варшаву - все це, природно, викликає реакцію НАТО. Створюється враження, що саме така мета і ставиться - накликати на себе ворога. Тобто, виходить така гра. Якщо НАТО розміщує свої війська в Прибалтиці - значить, вони відреагували на виклик Росії, якщо цього не роблять - продемонстрували слабкість. Мені здається, що те ж саме і в Донбасі. Здається, схожа ситуація була і в Південній Осетії.

Михайло Смотряєв:

Пітер Померанцев: Я не вважаю, що Москва могла передбачати те, що буде на Майдані і так далі і що Москва довела Україну до Майдану, щоб мати привід завоювати Донбас, у це я не вірю. Але вони завжди думають на 5-6 ходів вперед. У них не вистачає стратегії, але мислять вони комбінаціями, є таке улюблене російське слово - "многоходовка".

Михайло Смотряєв:

Пітер Померанцев: Проблема в тому, що у Заходу поки нема офіційної політики щодо Росії. Це поки ще стратегічний партнер і Америки, і ЄС, напівворог, ворог? Офіційно Росія поки все ще друг НАТО? Поки немає чітко вибудуваної політики, неможливо знайти спільну лінію.

Михайло Смотряєв:

Пітер Померанцев: На Заході купу чого треба підправити.

Михайло Смотряєв:

Пітер Померанцев: Заходу як єдиного голосу не існує. НАТО, до речі, швидко зібралися, хоча там і були серйозні розбіжності. ЄС не в змозі що-небудь зробити.

Михайло Смотряєв:

Пітер Померанцев: Головне, що тримає разом НАТО - п'ята стаття, що збройний напад на одного члена НАТО - напад на всіх, і всім треба захищатися разом. А якщо це незбройний напад? Наприклад, кібератака на Болгарію? Маленьке повстання в Нарві? Воно може бути координовано російськими спецслужбами, але кінців не знайдеш. Виходить, можна застосувати п'яту статтю чи ні? Тут йдеться про вторгнення в комунікативний ланцюг прийняття рішень. Росія вже залізла в комунікативний ланцюг під час Криму. Всім було зрозуміло, що це російські солдати, але офіційно - ні. Як НАТО повинно було реагувати?

Михайло Смотряєв:

Пітер Померанцев: У них були великі суперечки навіть з приводу заяви про російську агресію. Просто тому, що незрозуміло, як реагувати на це на лінгвістичному рівні. Захід - мережа інститутів, у яких є своя комунікативна структура. Не знаю, чи обговорювали ви ідею рефлексивного контролю - одна з найголовніших ідей в російській лінгвістиці і в росіян військових. Ідея полягає в тому, щоб залізти в інформаційну семантичну систему ворога і маніпулювати нею зсередини.