Саміт ЄС: потрібна "жорстка" стратегія щодо Росії

Аби вирішити кризу в Україні, країни-члени ЄС повинні домовитися про "жорстку і відповідальну" стратегію протидії Росії - про це заявив голова Європейської Ради Дональд Туск, який головував на саміті ЄС.

Одноденна зустріч завершилася у четвер ввечері у Брюсселі.

Учасники саміту закликали російського президента змінити своє ставлення до України.

Окрім того, представники ЄС домовилися про створення стратегічного інвестиційного фонду, який може згенерувати аж до 315 мільярдів євро приватних і державних капіталів для підтримки економіки Євросоюзу, яка наразі переживає не найкращі часи.

Заклик до змін

Поруч із розробкою інвестиційного плану однією з ключових тем саміту мало стати питання нових санкцій проти Росії.

У четвер канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що обмеження проти Росії <link type="page"><caption> залишаються</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2014/12/141218_she_sanction_merkel_comment.shtml" platform="highweb"/></link> неминучими.

У підсумку лідери ЄС закликали російського лідера Володимира Путіна "радикально змінити" свою позицію стосовно України.

Голова європейської дипломатії Федеріка Моґеріні заявила, що у той час як падіння рубля є "не дуже гарними новинами" для Росії, санкції Євросоюзу та інших країн триватимуть доти, доки Москва не припинить підтримувати сепаратистів на сході України.

"Президент Путін і керівництво Росії мусять серйозно задуматися про необхідність радикальних змін у ставленні до решти світу, і перейти до режиму співпраці", - заявила вона.

При цьому пані Моґеріні зазначила, що вона не отримує задоволення від економічних проблем Росії.

Росія постійно заперечує підтримку бойовиків на сході України.

Суперечливі санкції

Перед зустріччю у Брюсселі екс-прем'єр-міністр Польщі заявляв, що Москва не залишила європейським лідерам іншого вибору, аніж санкції.

"Ви знаєте, що ситуація справді драматична і дуже динамічна, але ця ситуація потребує негайної реакції. Без сумніву, ми не знайдемо перспективного, довгострокового рішення для України без створення адекватної та послідовної, але водночас жорсткої і відповідальної стратегії відносно Росії", - сказав пан Туск.

Водночас італійський прем'єр Маттео Ренці висловив свою незгоду з новими санкціями проти Росії. Перед початком саміту він сказав, що Європа не отримує нічого від труднощів Росії.

"Абсолютно проти нових санкцій", - зазначив італійський політик, чия країна головує у ЄС до кінця цього року.

У четвер перед самітом Євросоюзу Рада ЄС оголосила про запровадження <link type="page"><caption> додаткових санкцій</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2014/12/141218_she_eu_sanction_crimea_nott_ready" platform="highweb"/></link> щодо інвестицій, послуг та торгівлі з Кримом і Севастополем у відповідь на російську анексію півострова.

Зокрема, з 20 грудня інвестиції у Крим чи Севастополь заборонять, фізичні особи та компанії з ЄС більше не зможуть купувати нерухомість у Криму, фінансувати кримські підприємства або надавати послуги, повідомила прес-служба Ради ЄС.

Крім того, європейським операторам заборонять пропонувати туристичні послуги у Криму чи Севастополі.

Під час своєї прес-конференції, що відбулась у четвер, президент РФ Володимир Путін <link type="page"><caption> порівняв</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2014/12/141218_putin_press_conference_2014_vc" platform="highweb"/></link> економічні санкції проти своєї країни з намаганням "посадити ведмедя на ланцюг".

"Проблеми економіки – це не розплата за Крим. Це розплата за природне бажання зберегтись як нації, цивілізації та державі", - заявив пан Путін.

Приватний капітал

Гроші, які має згенерувати новий інвестиційний фонд, у ЄС планують витрачати на модернізацію інфраструктури, надання імпульсу економіці ЄС та створення новий робочих місць.

"Економічна ситуація покращилася... але ми все ще не у безпеці, - сказав Дональд Туск. - Нині нам потрібно більше інвестицій, більше структурних реформ і державних фінансів в Європі".

План, схвалений лідерами 28 членів ЄС, вимагає створення фонду і початку нових інвестиційних проектів до середини 2015 року.

Розроблена президентом Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером передбачає залучення для підтримки економіки до 15 разів більшої кількості приватних грошей.

Критики вже попередив, що цей тягар може бути завеликим для інвесторів, і що приватні компанії можуть не захотіти ризикувати своїми капіталами.

Президент Литви Даля Грибаускайте зазначила, що такі плани поки що виглядають досить "творчо".

Водночас президент Європарламенту Мартін Шульц заявив, що ЄС повинен стимулювати і модернізувати свою економіку, інакше він ризикує пасти задніх на тлі глобальних конкурентів, таких як США і Китай.