Перемир'я не буде - експерти

Минулого тижня Петро Порошенко під час наради з силовиками <link type="page"><caption> анонсував</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2014/12/141204_poroshenko_truce1_or" platform="highweb"/></link> чергове перемир'я, яке має розпочатися 9 грудня та забезпечити виконання Мінських угод.

Саме у вівторок має відбутися зустріч тристоронньої робочої групи у Мінську, за участі представників України, Росії та ОБСЄ.

"9 грудня має відбутися день артилерійської тиші, і протягом 30 днів ми повинні вийти на лінію зіткнення, яка зазначена в Мінському протоколі", - заявив Петро Порошенко.

Водночас, представники самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" вже заявили, що не збираються 9 грудня до Мінська, тому що їм треба більше часу для підготовки.

За інформацією російської агенції РИА "Новости", сепаратисти пропонують провести переговори "не раніше 12 грудня". Водночас, їхня участь не є необхідною умовою для зустрічі тристоронньої контактної групи.

Всі попередні ініціативи щодо припинення вогню на Донбасі, ще починаючи з червня, реального миру не принесли. Більше того, за <link type="page"><caption> даними ОБСЄ</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2014/11/141112_sa_osce_separatists_new_territories" platform="highweb"/></link>, з часу Мінських мирних угод, укладених на початку вересня, сепаратисти розширили свої підконтрольні території.

Речник РНБО Андрій Лисенко у понеділок заявив, що "день тиші" та ймовірне перемир'я має стати тим "лакмусовим папірцем", який продемонструє спостерігачам ОБСЄ, хто насправді порушує мир на Сході України. Водночас він додав, що відведення чи маневрування українських сил поки не планується.

Українська служба ВВС опитала військових експертів щодо того, наскільки високими є шанси того, що з вівторка на Донбасі дійсно припиниться збройне протистояння, та чого очікувати там взимку.

Дмитро Тимчук, координатор групи "Інформаційний спротив", народний депутат: Росія хоче показати налаштованість на діалог, щоб пом'якшити санкції

Дуже скептично ставлюся до цих домовленостей. Це не перший раз, коли українське військово-політичне керівництво намагатиметься досягти угод про припинення вогню, але жодного разу вони не виконувалися. Немає жодних підстав говорити про те, що цього разу щось зміниться.

На мою думку, Україна вже достатньо продемонструвала готовність до мирного діалогу, і у цих переговорах не бачу ніякого сенсу. Вони є дублюванням Мінських угод від початку вересня... З чого Київ узяв, що нові угоди будуть виконуватися, поки ще формально діють попередні Мінські домовленості, абсолютно незрозуміло.

Можна припусти, навіщо ці перемовини потрібні Росії. Бачимо, що західні санкції боляче б'ють по її економіці, бачимо курс рубля. Тому Росія хоче продемонструвати ніби-то налаштованість на діалог, щоб паралельно лобіювати у Європі відміну чи пом'якшення санкцій.

Сепаратисти ж не є самостійними гравцями. Що вони думають і чого прагнуть, нікого не цікавить. Там все вирішує Москва.

Зараз, враховуваючи ті угруповування військ, які є з українського боку, та кількість "російсько-терористичних" сил, важко припустити, що росіяни та сепаратисти почнуть якийсь масований наступ, який би закінчився захопленням, наприклад, всього Донбасу.

Скоріше за все, якщо тільки Росія не буде критично нарощувати чисельність своїх сил на Донбасі (а через санкції, думаю, цього не відбудеться найближчими тижнями), в зоні протистояння буде зберігатися та ситуація, яку ми бачимо зараз. Тобто, постійні обстріли, намагання вирішити тактичні завдання - витіснити наші війська з окремих блокпостів. Але кардинальних змін в оперативно-тактичній обстановці я не прогнозую.

Що ж до Донецького аеропорту, то це більше політичне запитання. Перш за все, це плацдарм для звільнення Донецька. Якщо Україна не планує проводити широкомасштабних наступальних дій (а ми бачимо, що такої підготовки не відбувається), то з військової точки зору сенсу утримувати Донецький аеропорт не так багато.

Але політичний сенс є. Якщо так звана "Донецька народна республіка" не контролює повністю навіть самий Донецьк, то виникає запитання щодо спроможності її існування хоча б як квазі-державного формування.

Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру ім. Разумкова: Найкращий сценарій - зменшення масштабів протистояння

Не бачу, чим завтрашні переговори відрізняються від всіх попередніх. Це може стати черговим кроком до якоїсь деескалації, але говорити, що після нього настане перемир'я, немає жодних підстав...

Ми маємо справу з агресією Росії проти України. І немає причин говорити про те, що Путін повністю добився своїх цілей. Саме тому він не зацікавлений у припиненні конфлікту.

Ініціатива "дня тиші" походить від президента України Порошенка. З самого початку своєї передвиборчої кампанії він будував свої тези на тому, що він перенесе мир в Україну. У цьому його можна лише підтримувати. Однак він використовує дещо спірні методи.

З боку сепаратистів вже лунають застереження про те, що вони не готові зустрічатися 9 грудня, а хочуть провести переговори 12 грудня. Наскільки це для них справді принципово? Це така спроба показати, що саме вони нав'язують свою волю, а не офіційний Київ.

Путін, звичайно, має дуже потужні важелі контролю над активністю бойовиків на Сході України. Але при цьому і він не контролює ситуацію повністю.

По зниженню активності роботи артилерії та реактивних систем з того боку можна буде робити висновки про те, що Росія припинила чи скоротила масштаб постачання боєприпасів бойовикам з так званих "ДНР" і "ЛНР" - два залпи з системи "Град" потребують одну вантажівку боєприпасів.

Але ж це стосується лише застосування важкої артилерії, тобто може стати першим кроком до виконання одного з пунктів Мінського протоколу - відведення важкої артилерії на 15 км кожною із сторін.

Стрілецької ж зброї та припасів до неї, на жаль, на Донбасі вже стільки, що на припинення її використання сподіватися важко.

Тож найкращий сценарій, який я бачу - зменшення масштабів протистояння, тобто скорочення застосування важкої артилерії. Але все одно залишаться сутички з використанням, щонайменше, стрілецької зброї, переносних мінометів та гранатометів.

Сергій Згурець, директор консалтингової компанії "Defence express": До весни на Донбасі триватиме позиційна війна

Ми занадто великі надії покладаємо на ці "дні тиші". Вони носять скоріше інформаційно-пропагандистський характер, ніж практичний.

Практика ж свідчить, що жоден день "день тиші" не дотримувався, тому й виникають сумніви з приводу того, чи такі заходи взагалі потрібні. Формат існування українських сил на Донбасі від них все одно не змінюється - армія не веде активних дій, а лише відповідає на обстріли.

Однак ризик від цього "дня тиші" полягає в тому, що насправді на територіях "ДНР" і "ЛНР" починають діяти скоріше бандитські угруповання. А щодо них важко гарантувати, що вони не спричинять порушення режиму припинення вогню.

Базовими моментом в основі будь-якого мирного плану залишається те, що російська сторона має відвести війська і не постачати зброю сепаратистам. Це параметри Мінських угод. Якщо вони не будуть виконані, то який сенс говорити про нові мирні ініціативи?

До березня-квітня ситуація на Донбасі у військовому плані, скоріше за все, нагадуватиме позиційну війну: артилерійські дуелі та діяльність диверсійно-розвідувальних груп зі сторони сепаратистів, а з нашого боку діятимуть підрозділи, які контролюватимуть й знищуватимуть ворожі розвідгрупи...

З наближенням тепла ситуація може змінитися.

Зараз у Росії "пружина" затиснута настільки, що інша схема, окрім як продовження бойових дій, у логіку російського керівництва не вписується. А це означає, що з березня-квітня можливе збройне протистояння.

Але є й інша можливість, за якою російська сторона може спробувати розхитувати політичну владу в Києві зсередини, через підтримку окремих політичних сил, створення псевдо-нових Майданів, ситуацію з газом і т.д. Тобто, можуть спробувати дестабілізувати ситуацію в країні без використання силового компоненту.