Каха Бендукідзе: людина, яка не встигла реформувати Україну

У четвер увечері стало відомо про смерть "батька грузинських реформ" Кахи Бендукідзе.

За своє життя він встиг побувати у кількох ролях: вченого – кандидата біологічних наук, російського олігарха, грузинського урядовця.

Він готувався до ще однієї ролі: за словами екс-президента Грузії Михайла Саакашвілі, найближчим часом Каху Бендукідзе мали призначити на урядову посаду у Києві.

З біологів у олігархи

Каха Бендукідзе народився у 1956 році в Тбілісі. У 1977 році він закінчив біологічний факультет Тбіліського державного університету, а в 1980 році – аспірантуру Московського держуніверситету.

У 1985 році пан Бендукідзе переїхав до Москви та очолив лабораторію в Інституті біотехнології.

У 1988 році зайнявся бізнесом, ставши гендиректором об’єднання "Біопроцес". У 1993-му це об’єднання придбало 18% акцій АТ "Уралмаш", а потім наростило частку до 58%.

У тому ж році пан Бендукідзе брав участь у виборах до російської Думи, входячи до списку блоку "Преображение Отечества".

В кінці 90-х очолив раду директорів ВАТ "Об’єднані машинобудівні заводи", створеного на базі "Уралмашу".

Вважався впливовим російським олігархом: за рік до свого переїзду до Грузії, у 2003 році, він посів п’яте місце у рейтингу бізнес-лідерів Росії – одразу за Михайлом Ходорковським, Анатолієм Чубайсом, Володимиром Потаніним та Вагітом Алекперовим.

Був одним з ідеологів та віце-президентом Російського союзу підприємців та промисловців (РСПП).

Активно коментував події та тенденції економічного життя: виступав за максимальну лібералізацію російської економіки, а також критикував початок розслідування стосовно компанії ЮКОС.

Російські коментатори називали ув’язнення власника цієї компанії Михайла Ходорковського одним з чинників, який вплинув на його рішення погодитися на пост в грузинському уряді після тамтешньої "революції троянд".

Свою частку в "Об’єднаних машинобудівних заводах" Бендукідзе продав у 2005 році.

Міністр з готелю

На початку червня 2004 року стає відомо, що пан Бендукідзе погодився на запропоновану йому посаду міністра економіки у новосформованому уряді Грузії.

Михайло Саакашвілі називав це призначення показовим.

"Згода Бендукідзе посісти пост міністра економіки дуже важлива для нас, оскільки протягом останніх років правління Шеварднадзе серйозну людину не можна було заманити до уряду, навіть закинувши туди її капелюх", - говорив тоді президент Грузії.

Реакція російських бізнесменів та політиків на це призначення була стримано позитивною.

Глава РСПП Аркадій Вольський назвав його "реальним кроком до зміцнення російсько-грузинських стосунків".

Тодішній економічний радник Володимира Путіна Андрій Ілларіонов сказав, що призначення Бендукідзе – "великий здобуток для Грузії і серйозна втрата для Росії".

"Каха Бендукідзе в Грузії покаже, як може рости вільна ліберальна економіка", - додав він.

Спостерігачі відзначали: Каха Бендукідзе прилетів до столиці Грузії звичайним рейсом Москва-Тбілісі, а в тбіліському аеропорту скористався російським паспортом: президентський указ про надання йому громадянства Грузії з’явився лише напередодні.

Незважаючи на те, що у центрі Тбілісі жила мати олігарха, що став політиком, новоспечений міністр поселився і перші кілька років прожив у готелі Mariott. Тут же, у готелі, згадують спостерігачі, він проводив і чимало ділових зустрічей.

"Все, крім совісті"

Ледь не в першому коментарі тбіліським журналістам Каха Бендукідзе заявив, що намагатиметься максимально лібералізувати грузинську економіку.

Спеціально "під Бендукідзе" тамтешнє Мінекономіки було підсилено: до його складу в якості департаменту увійшло колишнє міністерство інфраструктури.

"Потрібно продати все, крім совісті", - таке окреслення приватизаційної програми стало своєрідним девізом його подальшої діяльності, який неодноразово згадували як прихильники Бендукідзе, так і його опоненти.

Власне, менш ніж за два місяці після призначення на посаду він стикнувся з першими мітингами протесту проти своєї політики.

Масштабні плани приватизації – а віддати у приватні руки Бендукідзе, серед іншого, збирався морські порти, залізницю, аеропорти, об’єкти енергетики – викликали звинувачення у намірах "розпродати Грузію".

На захисті Бендукідзе протягом усього його перебування у владі стояли представники найвищої грузинської влади. Вже після перших протестів прем’єр Зураб Жванія заявив, що їхніми організаторами є "мафозні клани", які не бажають розставатися з незаконно придбаною власністю.

Згодом грузинська опозиція звинувачуватиме Бендукідзе у шпіонажі на користь Росії та у зв’язках з російським ГРУ, однак він заперечуватиме ці звинувачення.

Так само варто відзначити, що Бендукідзе не можна зарахувати до найпопулярніших урядовців часів Саакашвілі: одним з закидів до нього завжди було те, що підвищення інвестпривабливості та спрощення ведення бізнесу в Грузії не відображається на добробуті найбідніших верств населення та на показниках безробіття.

Зрештою, масштабна приватизація – це тільки верхівка айсберга перетворень, ініційованих паном Бендукідзе у Грузії.

Радикальне скорочення держапарату, тотальна дерегуляція, створення сприятливих умов для інвесторів, зниження податків – наріжні камені його економічної програми.

Втілюючи її, він мало зважав на думки ззовні. Після того, як Міжнародний валютний фонд негативно оцінив його проект податкового кодексу, заявивши, що зниження податків призведе до зменшення бюджетних надходжень, Бендукідзе на зустрічі з журналістами назвав МВФ "ідіотською організацією", яка через свою "зашореність" заважає розвитку Грузії.

"Ми не повинні проявляти рабську покірність стосовно МВФ", - цитував Бендукідзе російський "Коммерсант".

У грудні 2004 року Каху Бендукідзе призначили державним міністром зі здійснення економічних та структурних реформ.

У січні 2008-го він очолив канцелярію грузинського уряду, справляючи при цьому чималий вплив на роботу тамтешнього кабінету.

За рік – пішов з держслужби та зайнявся сферою освіти. Бендукідзе заснував Фонд знань та Тбіліський вільний університет. Крім того, був головою спостережної ради Аграрного університету в Тбілісі.

Втім, навіть після офіційного відходу з урядової посади він продовжував консультувати грузинську владу в проведенні реформ.

Зрештою, роботу Бендукідзе оцінили Світовий банк та міжнародні фінансові інституції: протягом його перебування на урядових посадах Грузія опинилася на верхніх стрічках рейтингів простоти ведення бізнесу та успішності реформ.

Український слід

Після зміни влади в Грузії Бендукідзе проводив на батьківщині досить мало часу. У березні цього року його допитала тамтешня прокуратура: його звинувачували у незаконній приватизації майна Аграрного університету.

Сам Бендукідзе відреагував на цю ситуацію з притаманним йому гумором: "Щовесни проти мене влаштовуються провокації. Може, вони так настання весни відзначають?"

Натомість одним з нових об’єктів зацікавлення Бендукідзе останнім часом стала Україна.

Ідеолог грузинських реформ приїздив сюди ще в 2010 році, після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича: він зустрічався з тодішнім віце-прем’єром з питань реформ Сергієм Тігіпком і недвозначно заявляв: для проведення реформ ніякої "сильної руки" не потрібно, для них потрібна лише політична воля.

Втім, по-справжньому реформаторським досвідом Бендукідзе українці зацікавилися після останніх президентських виборів.

Ще місяця не минуло після втечі Віктора Януковича, як він уже радив українцям, як саме реформувати їхню економіку.

"Трьох людей достатньо, щоб змінити Україну. Один повинен бути готовим садити всіх, хто краде. Другий – знищувати всі регуляції, які тільки можна, і не думати про наслідки. А третій – прикривати їх політично", – говорив пан Бендукідзе у березні цього року.

Навесні він увійшов до Експертної ради, котру при українському міністерстві економіки заснував Павло Шеремета, а влітку після інавгурації президента Петра Порошенка – до Національної ради реформ, ініційованої Банковою.

Каха Бендукідзе жорстко характеризував ситуацію в Україні і закликав почати радикальні реформи в державі якнайшвидше.

Його оцінки часом могли здатися образливими та некоректними з вуст іноземця, однак сам екс-міністр цим, схоже, не особливо переймався.

"Якщо ви будете рости зі швидкістю 2-3% на рік, вас обжене Молдова і українські гастарбайтери їздитимуть туди працювати", - мотивував він українських урядовців.

До першочергових кроків, до яких повинна була вдатися українська влада, він зараховував податкову реформу, дерегуляцію та радикальне скорочення державних витрат. Натомість адаптацію українського законодавства до вимог ЄС він першочерговим пріоритетом не вважав, заявляючи, що з цим можна почекати принаймні до наступного року.

"У такому важкому стані (як українська – Ред.) грузинська економіка не була у 2004 році, коли ми починали реформи... Я хочу побажати лише якнайшвидшого початку реформ, інакше України не стане", - говорив він у своєму останньому інтерв’ю українській пресі - журналу "Новое время".

Судячи з усього, сам пан Бендукідзе мав намір особисто докластися до українського реформування.

"Сьогодні вже немає сенсу тримати в таємниці те, що розглядалося його призначення на урядову посаду в Україні", - написав у ніч на п’ятницю колишній президент Грузії Михайло Саакашвілі у своєму Facebook.

Увечері у четвер стало відомо про смерть Кахи Бендукідзе. Повідомляється, що він помер у Лондоні після операції на серці, котру йому провели у Швейцарії.