Чого очікувати від засідання РНБО?

На засіданні Ради національної безпеки України у вівторок навряд чи будуть ухвалені кардинальні рішення щодо ситуації на сході України. На такій думці сходяться опитані ВВС Україна політичні експерти.

Президент Петро Порошенко напередодні скликав засідання РНБО, аби розглянути ситуацію, що склалася на Донбасі, після так званих "виборів", які сепаратисти провели 2 листопада.

Президент назвав це голосування "фарсом", що порушує Мінські домовленості.

У зв'язку з цим пан Порошенко запропонував скасувати закон про місцеве самоврядування в окремих районах Донеччини та Луганщини, ухвалений відповідно до підписаних в Мінську документів.

Представник РНБО на брифінгу у вівторок сказав, що на засіданні також розглянуть "виконання режиму припинення вогню" в зоні АТО.

Реагувати на "вибори"

Троє опитаних ВВС Україна політичних експертів вважають, що українська влада не має визнавати так званих "виборів", які провели сепаратисти на сході країни.

Віктор Небоженко називає "вибори" сепаратистів на Донбасі "політичною поразкою" України.

На його думку, з самого початку було неправильним вести переговори "з таким агресором як Росія". "Потрібно було розуміти, що Путін все рівно порушить будь–які договори", - каже пан Небоженко.

Михайло Басараб відзначає, що Мінський формат переговорів "показав свою недієвість".

На думку пана Басараба, відмова від Женевського формату переговорів – за участі ЄС, США та Росія, була "стратегічним прорахунком" України, оскільки Мінський формат, за його словами, "значно вигідніший" для Москви.

Разом з тим, пан Басараб вважає, що Україна повинна запропонувати "власну формулу" щодо ситуації на сході країни та задокументувати її.

"Найгірше, що зараз може бути – невизначеність офіційного Києва щодо подій, які відбуваються на Донбасі… Київ не має офіційної позиції щодо нинішнього стану подій та перспектив їхнього розвитку", - сказав пан Басараб.

Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій, разом з тим відзначає, що українська влада має "не полишати контактів з тими громадянами України, які стали заручниками ситуації".

"Потрібно дати цим людям можливість перезимувати. Деякі з них йшли голосувати не за тих людей, а щоб не було війни", - каже пан Карасьов.

Без різких кроків

На думку пана Небоженка, на "окупованих територіях" потрібно вводити "елементи воєнного стану", згідно з наявним законом України.

Разом з тим, на його переконання, на решті територій України потрібно "якомога швидше" проводити реформи армії, демократичних інститутів, економіки. Експерт вважає, що, зокрема, РНБО повинна ставити питання про "негайну інтенсивну військову реформу".

Найближчим часом, на думку Вадима Карасьова, президент може призначити нового секретаря РНБО. Ця посада вільна від початку серпня, відколи Андрій Парубій подав у відставку.

На засідання РНБО не розглядатимуть стратегічних рішень що ситуації на Донбасі, вважає політолог Михайло Басараб.

"Я не очікую від президента Порошенка різких кроків. Я думаю, це будуть лише заяви. Жодних конкретних дій", - сказав пан Басараб, додавши, що заяви, ймовірно, матимуть декларативний характер.

"Закон про Донбас"

В той же час політологи вважають своєчасним рішення про скасування так званого "закону про Донбас", який визначав особливості самоврядування на окремих територіях Луганської та Донецької областей.

"Закон про особливий статус не має вже сенсу, після того як самопроголошені республіки провели свої псевдовибори", - вважає Вадим Карасьов.

Віктор Небоженко також каже, що скасування цього закону буде правильним кроком, і нагадує, що документ раніше сильно критикували в політичному просторі.

"Я думаю, правильно буде, якщо РНБО та президент виправлять політичну помилку та позбудуться цього закону", - сказав пан Небоженко, додавши, що Україна не може його використовувати.

Чи поновляться бойові дії?

Віктор Небоженко вважає, що АТО має продовжуватись, однак з новою тактикою.

"Після того, як Путін порушив Мінські угоди та підступно скористався ухваленим в Україні законом про особливий статус цих територій, потрібно надалі продовжувати антитерористичну операцію", - сказав пан Небоженко.

Він відзначив, що після "виборів" у сепаратистів з'явились публічні політики - "колишні польові командири", проти яких, за його словами, і має бути направлена АТО.

"Як тільки відбудеться оформлення конкретних органів влади в сепаратистських регіонах, саме ці органи влади повинні бути об’єктами АТО", - каже пан Небоженко.

Вадим Карасьов вважає "малоймовірним" відновлення активних бойових дій узимку.

"Однак весною все можливо. Тому потрібно готуватись і до такого сценарію", - додав пан Карасьов.

Порушення Мінських домовленостей

Політолог Михайло Басараб відзначає, що "вибори" сепаратистів є підставою для перегляду Мінських домовленостей.

"Україна матиме всі підстави вимагати перегляду, уточнення або корективів Мінських домовленостей. Сумніваюсь, що на це піде Росія", - каже пан Басараб.

Політолог Віктор Небоженко вважає, що Україна навряд буде відмовлятись від Мінських домовленостей.

"Мінські домовленості – це частина міжнародних зусиль по встановленню миру на сході України, тому Україна повинна узгоджувати свою позицію з ЄС, США і так далі", - сказав пан Небоженко.

2 листопада у самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" відбулося голосування, на якому обирали керівників республік та "парламенти".

Сепаратисти заявляють, що перемогу отримали нинішні керівники "республік" Олександр Захарченко та Ігор Плотницький.

Представники Євросоюзу та США заявили, що не визнають цього голосування і попередило про можливі нові санкції проти Росії.

Міністерство закордонних справ Росії вже заявило, що країна "поважає" результати волевиявлення.

У Москві не вважають ці "вибори" порушенням Мінських домовленостей.

Київ заявляє, що вибори мали відбувались винятково за українським законодавством.