Парламент закінчився на УПА

На останньому засіданні перед виборами депутати спромоглися ухвалити пакет антикорупційних законопроектів, підтримали "революційний" закон про прокуратуру та призначили нового міністра оборони.

Посмішки на обличчях парламентарів, коли вони коментували свої досягнення на камери, були дещо штучними.

Акомпанементом до їхніх бравурних звітів були вибухи, що лунали на площі перед будинком Ради.

Крізь розбиті вікна знадвору до кулуарів парламенту долітав запах диму.

Каменем спотикання для Ради став проект закону про визнання ОУН та УПА воюючою стороною у Другій світовій війні.

Готовність №1

"У понеділок на засідання нашої фракції прийшов заступник голови СБУ", - депутат-"свободівець" Юрій Сиротюк відмовляється називати прізвище спецслужбіста.

"Ми попередили його, що під час вівторкового засідання Ради можливі провокації. Чому їм не вдалося запобігти – питання до правоохоронців", - каже депутат.

Минулого тижня про можливість провокацій 14 жовтня заявляв і Петро Порошенко.

Саме на вівторок – річницю створення Української повстанської армії – "Свобода" запланувала свій традиційний захід. Щороку в центрі Києва націоналісти влаштовували ходу, на якій вимагали визнання УПА воюючою стороною у Другій світовій війні.

У минулому ці марші неодноразово закінчувалися сутичками з правоохоронцями та прибічниками лівих ідей.

Цього року саме на 14 жовтня "Свобода" домоглася винесення питання про статус УПА на розгляд парламенту. За задумом організаторів маршу, хода, стартувавши на Майдані Незалежності, мала дійти до будівлі Верховної Ради і там дочекатися ухвалення принципового для націоналістів рішення.

Задовго до того, як марш дійшов під стіни Ради, там уже стояли сотні людей в уніформі. Крім міліціонерів та бійців батальйону "Київ-1", парламент охороняли "фактурні молодики" у формі приватних охоронних фірм, а також чоловіки в одностроях без розпізнавальних знаків.

А поки націоналісти йшли до Ради, кілька десятків людей перед парламентом одночасно проводили кілька протестних акцій: одні демонстративно топтали пластмасові совки, вимагаючи скасування "совкових ГОСТів", інші просили парламент провести люстрацію, треті протяжно скандували "Порошенко, ай-ай-ай, Округів не продавай!"

Силовики похмуро спостерігали за протестувальниками, стиха перемовляючись про те, що совкам можна було б знайти і краще застосування. Ті правоохоронці, які перебували одразу за дверима парламенту, пропускали журналістів мовчки. На їхніх плечах висіли автомати Калашникова.

"Не вляпався"

Спочатку здавалося, що всі ці заходи безпеки є зайвими. Парламент швидко відправив у відставку Валерія Гелетея та затвердив Степана Полторака на посаді міністра оборони.

Згодом у кулуарах парламенту можна буде почути різні думки з приводу нового глави оборонного відомства. Однак всі сходилися на тому, що відповідати за це призначення повинен президент і ніхто інший.

Далі парламент без обговорення у спринтерському темпі ухвалив закон про прокуратуру, три закони з урядового антикорупційного пакету та зміни до Кримінального кодексу, які посилювали покарання за виборчі правопорушення.

Трохи "забуксували" депутати на принциповому законі про Антикорупційне бюро – напередодні профільний комітет обговорював його текст мало не до півночі, і частина положень його тексту зазнали змін.

Утім, після нетривалої дискусії закон винесли на голосування – і його підтримали 278 депутатів.

"Цей парламент не вляпався, а зміг увійти в історію певними своїми рішеннями", - заявив з трибуни голова комітету з питань боротьби з організованої злочинністю та корупцією Віктор Чумак.

"Я дякую вам за ефективну роботу сьогодні", - завершив своє перебування у стінах парламенту Петро Порошенко.

Згодом його прес-служба повідомить, що одразу після участі у засіданні Ради президент відбув з робочою поїздкою до Запорізької області.

Сім спроб

Те, що голосування за попередні законопроекти пройшло без проблем, налаштувало спікера Олександра Турчинова на гумористичний лад.

"Прошу закрити буфет, щоб ми не втратили там відповідальних народних депутатів", - заявив він перед тим, як оголосити про розгляд принципового для націоналістів питання про статус воїнів УПА.

Однак виявилося, що у залі бракує голосів навіть для того, щоб внести його до порядку денного. Спочатку за це проголосували лише 187 депутатів при потрібній кількості 226, з другої спроби на табло загорілись цифри "205".

Олег Тягнибок підбіг до президії парламенту, вимагаючи поставити це питання на голосування ще і ще раз.

Коли Турчинов запропонував йти по порядку денному далі, а до питання УПА повернутися трохи згодом, до трибуни підійшла вже половина фракції "Свобода".

Проте жодна з п’яти наступних спроб не дала бажаного націоналістам результату.

Якраз у цей час з вулиці почулися перші вибухи. Це учасники кількатисячного маршу УПА, які до того скандували лозунги на підтримку УПА, почувши, що депутати не горять бажанням голосувати за "їхнє" рішення, спочатку почали кидати у бік будівлі парламенту димові шашки та вибухові пакети, а потім і вступили в рукопашну з першим рядом правоохоронців.

"Зараз мені доповідають, що там почали якісь шини підпалювати, – заявив Олександр Турчинов. – Я звертаюся до громадян, які це роблять. Ви своїми діями не допоможете прийняти закон. Ви зараз тільки призведете до того, що частина депутатів покине залу і взагалі не буде кому голосувати".

Немовби почувши спікера, депутати, які в часи президентства Віктора Януковича входили до провладної більшості, почали виходити з зали парламенту. Згодом через підземний хід вони залишали будівлю парламенту.

Після перерви, яку оголосив Олександр Турчинов, стало зрозуміло, що у залі залишилося надто мало депутатів для того, аби Рада могла продовжувати свою роботу.

До мітингувальників виходили навіть парламентарі від "Свободи", однак радикально змінити агресивний настрій, який панував на площі перед парламентом, їм не вдалося.

На вулиці тривали вибухи, мітингувальники палили прапор Партії регіонів та рвали стяг Радикальної партії Олега Ляшка, у міліціонерів летіли димові шашки, а часом і щось серйозніше – мітингувальники вибили одразу кілька вікон будинку парламенту, жбурляючи гайки та обрізки металевих труб.

Зрештою, Олександр Турчинов закрив засідання, а віце-спікер Руслан Кошулинський згодом припустив, що у вівторок відбулося останнє засідання Ради сьомого скликання. До питання про визнання УПА воюючою стороною повернеться уже наступний парламент.

Мітингувальники ж невдовзі розійшлися. Частину повела далі заздалегідь спланованим маршрутом маршу "Свобода", частина - пішла в протилежну сторону, лише кілька десятків людей продовжили спілкування на політичну тематику між собою та з нацгвардійцями з очеплення Ради.

Хто винен?

Ключове питання, на яке парламентарі намагалися дати відповідь під час вимушеної перерви та після закриття засідання – це хто саме зірвав засідання Ради і навіщо.

"Свободівці" у кулуарах казали, що не мають до провокаторів жодного стосунку.

"Жоден член "Свободи" не брав участі у провокаціях", - заявив журналістам Олег Тягнибок.

За його словами, "Свобода" справді була ініціатором маршу УПА, однак до лав його учасників цілком могли долучитися люди, котрі переслідували власні цілі.

Лідер цієї партії заявив, що "свободівці" на площі перед Радою усіма силами намагалися завадити провокаціям і навіть затримали кількох агресивних учасників мітингу.

"Провокації біля Ради – не в наших інтересах. Якби ми хотіли грати не за правилами, ми б сконцентрувалися на тому, що відбувається в залі парламенту і таки домоглися б ухвалення закону про УПА", - заявив ВВС Україна один з депутатів від "Свободи".

У кулуарах парламенту можна було почути і інші думки з цього приводу.

"Це піар-технологія для підняття рейтингу політичної сили, яка не має шансів пройти до Верховної Ради", - недвозначно заявив журналістам Нестор Шуфрич.

А інший депутат припустив: "Насправді "Свободі" потрібно показати своєму виборцю, що вони залишаються безкомпромісними радикалами – радикальнішими ніж Ляшко. Можна сказати, що своєї цілі вони досягли".

За підсумками заворушень біля парламенту міліція затримала кілька десятків учасників акції. Наразі невідомо, які сили вони представляють.

Так само наразі важко ствердити, чи йдеться у даному випадку про локальний вияв незадоволення молодих націоналістів чи про серйознішу спробу "розхитати" ситуацію в країні.

Але те, що президент, згідно з повідомленням його речника, сприймає події біля парламенту як "невдалу спробу відкрити другий фронт в Україні", може свідчити, що у керівництва держави є інформація про глибше підґрунтя вівторкових подій.