Влада Криму шукає, як напоїти півострів

В умовах, коли Крим не отримує дніпровську воду Північно-кримським каналом, який на 85% забезпечував потреби півострова, влада анексованого Росією півострова намагається знайти їй альтернативу.

Серед найчастіше обговорюваних останнім часу ідей – стимулювання штучних опадів та опріснення морської води. Обговорюваний раніше проект будівництва водогону з Кубані відхилений через дорожнечу.

Не кожна хмара дощ приносить

Так званий міністр екології та природних ресурсів Криму Геннадій Нараєв розповів журналістами, що його відомство почало переговори з фахівцями на предмет можливості викликання на півострові штучних опадів.

"Ведуться переговори з фахівцями із Ленінградської області, які мають досвід отримання штучних опадів. Я думаю, бачите, у нас в Криму настільки швидко все робиться, що сьогодні проговорили, і може через тиждень ми вже будемо досліди проводити і отримувати вже цю воду, може, за тиждень вже просунемося в цій частині на кілька місяців вперед", - припустив він у середу на прес-конференції в Сімферополі.

Учені пропонують забезпечувати запас води в кримських водосховищах шляхом впливу спеціальними реагентами на хмари з літаків, а також через застосування наземних аерозольних генераторів, які пришвидшують процес утворення дощових хмар.

Співробітник відділу активного впливу і динаміки атмосфери Центральної аерологічної обсерваторії РФ Микола Крутіков упевнений, що завдяки цій методиці обсяг опадів на півострові можна збільшити щонайменше на 30%.

"Обсяг отриманої прісної води може скласти 500 мільйонів кубометрів, а це відповідає обсягам води, які надходили з Дніпра Північно-кримським каналом", - каже пан Крутіков.

За офіційними даними, кожен рік на Кримський півострів каналом подавалось понад 1,2 млрд кубометрів дніпровської води.

Учені зазначають, що цей спосіб уже був успішно випробуваний у Сирії, Ірані, Арабських еміратах. Реалізація проекту обійдеться, за їхніми підрахунками, в щонайменше 5 млн доларів, хоча в Абу-Дабі на подібний проект три роки тому витратили близько 11 млн доларів.

Кримські екологи критично ставляться до ідеї впливу на гідрометеорологічні процеси. На їхню думку, це може зашкодити унікальній природі півострова.

"Я завжди був опонентом цієї служби, ображаються вони чи ні, бо це вносило непередбачуваний процес, коли порожньо десь дуже, а десь дуже густо", - сказав наприкінці вересня на прес-конференції у Сімферополі голова організації "Екологія і світ", президент Кримської академії наук Віктор Тарасенко.

Опріснення – вихід?

Проблема дефіциту прісної води, особливо для приморських регіонів Криму, може бути вирішена за допомогою будівництва станцій з опріснення морської води, заявив в середу так званий голова Криму Сергій Аксьонов.

За його словами, до кінця року в окремих населених пунктах буде реалізовано декілька пілотних проектів зі створення опріснювальних станцій. "Якщо там все буде працювати в нормальному режимі, то ми всі приморські міста забезпечимо водою шляхом опріснення", - зазначив він.

Раніше про можливість будівництва у Криму заводів з опріснення говорив і прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв.

У громадській екологічній раді Севастополя вважають проект з опріснення морської води нереалістичним через значну дорожнечу методики. Так вартість подібного проекту в США з виробничою потужністю 1,9 млн кубічних метрів води на добу склав 300 млн доларів.

А у квітні 2014 року в Саудівській Аравії відкрився завод, що виробляє щоденно 1 млн кубометрів води і 2,6 тис МВт електроенергії - його вартість оцінюють у 7,2 млрд доларів.

"Такі плани є, вони економічно поки не обґрунтовані. Поки це тільки з розряду пропозицій, тому що незрозуміло, як цю воду вловлювати. Цю воду потрібно вловити, її потрібно опріснити, доставити. Це дуже дорого і технологічно складно поки", - каже експерт екологічної ради Маргарита Литвиненко.

Міжнародна природоохоронна організація Фонд Дикої Природи (WWF) вважає виготовлення питної води з морської не тільки занадто дорогим, а також енерговитратним і небезпечним.

"Викиди заводів з опріснення можуть бути дуже шкідливими. Вони містять надзвичайно багато солі, і якщо їх скидати в приморські райони, можна нанести шкоду природі. У нас це викликає стурбованість, оскільки опріснення маскує справжню проблему – неефективного використання водних ресурсів", - зазначив представник Фонду Дейвид Тікнер.

Наразі ж проблему постачання питаної води населенню вирішують за рахунок буріння законсервованих свердловин, а також перекидання русла річок. За оцінкою фахівців, обсягу води у водосховищах, які забезпечують Сімферополь і Севастополь, вистачить щонайменше на півроку.