Новий уряд Польщі: найголовніше - безпека країни

У п’ятницю Ева Копач, котра замінить Дональда Туска на посту прем’єр-міністра Польщі, презентувала склад свого уряду.

Представлені нею політики стануть повноправними міністрами менш як за два тижні - вже 1 жовтня.

Кадрові зміни в уряді Польщі є важливими для України з огляду на те, що Варшава традиційно є промоутером та адвокатом Києва на європейській політичній арені. Перші особи польської влади неодноразово заявляли, що вбачають свою місію в інформуванні західноєвропейських країн про ситуацію в Україні та в розробці спільної стратегії щодо Києва.

Активного на українському напрямку Радослава Сікорського замінить у кріслі глави МЗС Гжегож Схетина, який наразі очолює профільний комітет Сейму.

Пані Копач заявила, що у політиці нового міністра буде спадкоємність щодо зовнішньополітичної стратегії його попередника.

Спостерігачі звертають увагу на відсутність досвіду дипломатичної роботи у пана Схетини та вказують на неоднозначність першої заяви пані Копач з приводу позиції Польщі щодо конфлікту на сході України.

"За спиною – дім і діти"

Цього понеділка президент Польщі Броніслав Коморовський довірив Еві Копач сформувати склад нового уряду.

Крісло прем’єра звільнилося після того, як попереднього главу уряду Дональда Туска обрали головою Європейської Ради, і він заявив про свою відставку.

Оголошення програми уряду та голосування за його затвердження відбудеться 1 жовтня.

57-річна Ева Копач за освітою є лікарем. У політику вона прийшла у 2001 році, до того працювала за фахом. З 2007 по 2011 рік вона була міністром охорони здоров’я. Після парламентських виборів 2011 року її було обрано спікером Сейму.

Після представлення уряду журналісти запитали у пані Копач, чи збирається Польща постачати зброю Україні, аби підтримати Київ у протистоянні з Росією. Її відповідь залишила надзвичайно широкий простір для інтерпретацій.

"Ви знаєте, я – жінка. Уявляю собі, що б я зробила, якби раптом на вулиці з’явилася людина, яка вимахує якимось гострим предметом або тримає в руці пістолет. Моя перша думка: там, за моєю спиною – мій дім і мої діти. Тож я забігаю додому, закриваю двері і турбуюсь про своїх дітей... Польща повинна поводитися як польська розсудлива жінка. Наша безпека, наша країна, наш дім, наші діти – це найважливіше", – заявила вона.

"Це зовсім не означає, що ми сьогодні повинні говорити окремим від Євросоюзу голосом. Навпаки: я вважаю, що ми не повинні бути активним учасником цього збройного конфлікту. Тільки якщо велика європейська родина вирішить, що ми хочемо допомагати, ми повинні брати участь у цій допомозі, - але разом з іншими державами", – додала пані Копач.

Коментатори у польських соцмережах розкритикували цю заяву за "інфантилізм", спекуляцію на гендерних стереотипах, а також відсутність чіткої позиції з надзвичайно важливого для національних інтересів Польщі питання.

У будь-якому разі, спостерігачі пишуть, що з зовнішньополітичної точки зору Ева Копач буде менш активною ніж її попередник – не в останню чергу, через відсутність досвіду у цій сфері.

Натомість "відповідальним" за, зокрема, українське питання у новому уряді Польщі буде новий глава МЗС Гжегож Схетина.

Новий глава МЗС

Гжегож Юліуш Схетина народився 18 грудня 1963 року в Ополі. У 1990 році закінчив Вроцлавський університет за спеціальністю "Історія". У студентські роки брав участь у діяльності "Солідарності", після падіння комуністичного режиму певний час працював заступником воєводи Вроцлавського воєводства, згодом – займався підприємницькою діяльністю.

Є депутатом польського Сейму, починаючи з 1997 року. У 2001-му стояв біля витоків "Громадянської платформи" – нинішньої правлячої партії Польщі.

З 2007 по 2009 рік був міністром внутрішніх справ і адміністрації в уряді Дональда Туска, згодом – очолював фракцію "Платформи" у Сеймі.

У липні 2010 року, після того, як попереднього спікера Сейму Броніслава Коморовського було обрано президентом Польщі, сам став спікером. Протягом місяця, до інавгурації нинішнього глави держави, був виконуючим обов’язки президента.

Після парламентських виборів 2011 року стає головою комітету Сейму з закордонної політики.

Польські ЗМІ називали це призначення "пониженням у класі" і "почесним засланням" та пов’язували його з внутрішньопартійними тертями: пан Схетина, за деякими даними, претендував на те, щоб очолити

"Громадянську платформу", і це не входило в плани Дональда Туска, який прагнув очолювати партію та уряд одночасно.

Сам пан Схетина заперечував наявність конфлікту в середовищі "Громадянської платформи".

Призначення його на посаду міністра закордонних справ в новому уряді Ева Копач назвала гарантією того, "що не буде невідповідальних рішень" і висловила сподівання, що йому вдасться налагодити співпрацю з міністром оборони, прем’єром та президентом Польщі.

Пані Копач повідомила, що попередній глава МЗС Радослав Сікорський незабаром посяде її попереднє місце, очоливши Сейм.

Невеликий досвід

У списку можливих претендентів на крісло глави МЗС Гжегож Схетина з’явився кілька днів тому: у попередніх прогнозах польських ЗМІ йшлося про інших кандидатів, а також про можливість продовження дипломатичної кар’єри Радослава Сікорського.

Низка експертів із зовнішньої політики, опитаних "Газетою виборчою", незалежно від їхнього ставлення до здобутків пана Сікорського на посту міністра, зійшлися на думці про недоцільність заміни глави МЗС з огляду на складну міжнародну ситуацію.

Призначення пана Схетини розглядається польськими оглядачами радше у внутрішньополітичному контексті: у якості повернення до великої політики, на одну з ключових державних посад одного з важковаговиків "Громадянської платформи".

До можливих перспектив його діяльності у дипломатичному полі польські та закордонні експерти ставляться обережніше.

"Гжегож Схетина має великий політичний і державний досвід, однак я не можу згадати жодної його значної заяви з міжнародної тематики... Мені здається, він більше підійшов би державі, скажімо, у якості міністра інфраструктури і розвитку", - пише публіцист Адам Шосткевич у блозі на сайті polityka.pl.

"Гжегож Схетина має невеликий зовнішньополітичний досвід і, за моїми даними, не розмовляє жодною іноземною мовою", – написав у Twitter журналіст The Economist Едвард Лукас.

Мати новопризначеного міністра заявила, що Гжегож Схетина свого часу працював у вроцлавському баскетбольному клубі Śląsk Wrocław, де відповідав, зокрема, за контрактні переговори з "чорношкірими гравцями", і таким чином навчився англійської.

"Підозрюю, що скоро він почне "шліфувати" мову", – сказала Данута Схетина, додаючи, що, на думку її сина, кращим рішенням для Польщі було б подальше перебування на чолі МЗС Радослава Сікорського.

"Мало бути послами"

Гжегожа Схетину складно назвати активним коментатором зовнішньополітичних питань. Втім, про позицію майбутнього глави МЗС стосовно подій в Україні може свідчити його візит на київський Майдан Незалежності на початку грудня минулого року у складі делегації польського парламенту.

"Після того, що сталося на Майдані, що сталося в Києві, наш світ вже не буде таким як раніше", - заявляв він пізніше з парламентської трибуни.

На початку березня цього року, коли Сейм присвятив частину свого засідання розгляду ситуації в Україні, пан Схетина прямо назвав дії Росії в Криму "актом агресії".

"Суверенітет і територіальна цілісність України були порушені Росією... Криза в Україні є найбільшим викликом для Європи і решти світу, для нас усіх", - говорив тоді він.

"Сьогодні мало бути "послами" України, сьогодні ми повинні бути її захисниками", - описував він роль Польщі в умовах українського конфлікту.

Згодом, коли у травні цього року Сейм обговорював засади польської зовнішньої політики у 2014 році, пан Схетина заявляв, що одним з пріоритетів офіційної Варшави мусить бути нагадування усьому світові, що "проблема за (польським) східним кордоном є не локальною, а міжнародною, європейською, світовою проблемою".

В цілому заяви Схетини в загальних рисах повторювали тональність заяв Радослава Сікорського та Дональда Туска, та й сам майбутній міністр говорив, що в умовах важкої ситуації на сході Європи особливо важливою є спадкоємність польської зовнішньої політики після ймовірної заміни очільника МЗС.

"З точки зору зовнішньої політики призначення Схетини – це важливий сигнал світу. На цей пост приходить людина з партійного і політичного середовища, намагається завжди шукати компроміси, не битиме кулаком (по столу) на зустрічах у Брюсселі і радше намагатиметься бути непомітною", – говорить "Газеті виборчій", як може змінитися стиль керівництва польською зовнішньою політикою Томаш Врублевський з Warsaw Enterprise Institute.

Протягом останніх тижнів Гжегож Схетина коментував в основному події внутрішньої політики – зокрема, заявив, що готовий знову поборотися за пост глави "Громадянської платформи" і очолити цю партію у переддень парламентських виборів, призначених на наступний рік.