Червона партія у синьо-жовтій державі

Комуністична партія є єдиною політичною силою, котра була представлена у всіх парламентах незалежної України.

Формально називаючи себе "спадкоємицею ідей та традицій КПРС", КПУ цілком адаптувалася до сучасних реалій, кажуть експерти.

Інша справа, що специфіка комуністичного електорату змушуватиме цю партію до активних дій, аби залишатися однією з головних політичних сил України.

Влада чи опозиція?

Науковий директор Школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії Олексій Гарань каже, що ще на початку 90-х років перед комуністами України виникла дилема: створювати принципово нову партію, не пов’язану формальними зв’язками з радянською компартією, чи відтворювати КПРС у незалежній Україні.

Вибір було зроблено на користь другого варіанту. У своїй програмі КПУ називає себе "спадкоємицею ідей та традицій КПРС" та її ж правонаступницею. Вона рахує свої з’їзди, починаючи ще зі з’їздів радянської Компартії, активно використовує її символіку і лише кілька років тому прибрала портрет Володимира Леніна з емблеми партійної газети "Комуніст".

Однак чи багато насправді поєднує нинішніх українських комуністів з їхніми радянськими попередниками?

Чи коректно взагалі зіставляти КПРС, котра займала домінуюче становище в СРСР через те, що існування інших партій було просто заборонено, і КПУ, котра є однією з півтори сотень партій, зареєстрованих мін’юстом?

"Певні елементи родового зв’язку КПУ з КПРС присутні", – визнає керівник Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, однак тут же додає: "Ця партія дуже добре адаптувалася у пострадянській політичній системі, корумпованій та напівавторитарній. Вона значною мірою обуржуазилась, принаймні деяких її вождів це твердження стосується напряму".

Місце комуністів у сучасній політичній системі України окреслити досить складно. З одного боку, вони послідовно декларують свою опозиційність як "помаранчевим" елітам, так і нинішній владі. З іншого – деякі голосування фракції КПУ в парламенті дають підстави запідозрити їх у співпраці з провладними силами.

Наприклад, лише завдяки голосам формально опозиційних комуністів у грудні 2012 року вдалося вдруге призначити на посаду прем’єр-міністра Миколу Азарова. В КПУ тоді мотивували своє голосування тим, що партія прагне контролювати виконання урядом раніше взятих на себе зобов’язань.

Крім того, за квотою КПУ регулярно призначалися керівники українських органів виконавчої влади.

Наприклад, протягом двох з половиною років керував Державною митною службою України Ігор Калєтнік, котрого підтримували комуністи. Лідер КПУ Петро Симоненко пояснював це винятковими діловими і професійними якостями висуванця партії.

"Мені здається, що КПУ використовує елементи комуністичної ідеології радше у політиканських цілях, ніж реально притримуються цієї ідеї", – каже Володимир Фесенко.

Ідеологічна партія

Тим не менше, ЗМІ та експерти часто називають КПУ однією з дуже небагатьох українських ідеологічних партій.

Роблячи свій вибір, електорат комуністів керується переважно ідеологічними мотивами, пояснює пан Фесенко.

Це відрізняє КПУ від більшості партій, електорат яких, перш за все, орієнтується на постать їхнього лідера. Власне, з цієї причини рейтинг Компартії стабільно перевищує рейтинг її лідера, що є досить нетиповою для України ситуацією.

Характерно, що такою самою специфікою відзначаються електоральні уподобання ідеологічних опонентів КПУ – націоналістичної партії "Свобода" та її лідера Олега Тягнибока.

Хто вони?

У чому нині полягає унікальна пропозиція комуністів, завдяки якій вони залишаються однією з найпопулярніших партій України та були представлені у всіх скликаннях її парламенту?

"Значна частина електорату комуністів – це люди старшої вікової групи. Частіше вони живуть у містах, мають робітничі спеціальності", – каже засновник компанії Research and Breanding Group Євген Копатько.

Територіально найбільша частка виборців КПУ сконцентрована на півдні та сході України.

Ці люди відчувають найбільший сентимент за радянськими часами та відносним матеріальним та моральним благополуччям, яке вони тоді відчували. Власне, тут в нагоді комуністам стає декларована ними спадкоємність відносно КПРС.

Важливий елемент ідеології КПУ – критика олігархів, які, на думку партійних спікерів, є в усіх політичних силах - і у провладних, і в опозиційних.

Крім того, комуністи активно експлуатують ідеологеми підтримки "канонічного православ’я", що, на думку Олексія Гараня, є досить дивно з огляду на минуле цієї партії, і виступають за якнайтісніше зближення з Росією – від надання російській мові статусу другої державної і до "відродження добровільного союзу рівноправних народів, об’єднання їх у єдиній союзній державі".

"Комуністи є фактично єдиною парламентською партією, котра відкрито виступає за Митний союз", – звертає увагу Володимир Фесенко.

"Потенційно електорат КПУ дуже сильно перетинається з електоратом Партії регіонів… Більше того, до 2004 року КПУ була партією з найбільшим в Україні рейтингом, і лише після президентської кампанії того року значна частина її електорату відійшла до "Регіонів", – каже керівник соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко.

Втім, Володимир Фесенко вказує, що останнім часом, зокрема, у ході минулорічних парламентських виборів, можна спостерігати зворотню тенденцію. Кількість прихильників КПУ зростала за рахунок людей, які ще нещодавно декларували симпатії до Партії регіонів.

Йдеться про виборців, розчарованих діями президента Януковича та його партії, однак з тих чи інших причин не готових підтримати нинішню парламентську опозицію – наприклад, через несприйняття її окремих персоналій чи відверто прозахідну спрямованість партій, що до неї входять.

Заборонити КПУ

Тим не менше, в Україні час від часу виникають ініціативи стосовно заборони діяльності Компартії.

Остання з таких ініціатив – законопроект "Свободи", зареєстрований в апараті парламенту цього тижня: спеціально під річницю Жовтневої революції, відзначили спостерігачі.

А у середині жовтня кілька політиків та громадських діячів заявили, що ініціюють референдум про заборону КПУ.

Опоненти комуністів називають їхню ідеологію тоталітарною, покладають на них відповідальність за злочини радянського режиму в Україні та звинувачують у обслуговуванні геополітичних інтересів Росії.

Зрештою, нагадують вони, комуністичну ідеологію прямо забороняє Конституція сусідньої країни - Польщі. Та й в Україні Компартія певний час – з 1991 по 1993 рік – вже була поза законом.

Опитані ВВС Україна експерти вважають, що подібні ініціативи в Україні є безперспективними і спрямовані радше на самопіар їхніх авторів.

Більше того, каже Володимир Фесенко, кожна згадка про можливу заборону Компартії грає на користь українських комуністів.

"Вони виграють, заявивши: режим з нами бореться, нас хочуть заборонити. Для них це - привід показати себе у якості реальної опозиційної сили, отримати додаткові політичні дивіденди", – каже політолог.

Потрібні зміни?

Якщо заборона Компартії в Україні є вкрай малоймовірною, то які вона має перспективи розвитку?

Електорат КПУ старішає, молоді виборці не відчувають жодного сентименту до радянського минулого, тож риторика комуністів, якщо вони хочуть залишатися на плаву, повинна відповідним чином змінитися.

У дрейф українських комуністів в бік європейських лівих – з їхнім екологічним ухилом, орієнтацією на захист різноманітних меншин та загальну лібералізацію суспільного життя – експерти не вірять.

Натомість Володимир Фесенко вважає, що шанс комуністів полягає у тому, аби й далі активно перебирати на себе електорат, що розчаровується у нинішній владі.

"Якщо Янукович раптом програє на президентських виборах, то комуністи можуть на певний час стати своєрідним монополістом на російськомовному полі українського електорату, головною альтернативою "неопомаранчевим" політичним силам", – каже експерт.

"Ще один шанс для комуністів полягає у тому, що зараз Росія намагається активно формувати в Україні пул проросійських політичних сил, і комуністи перебувають в авангарді цього руху", – додає він.

Питання, що залишається відкритим: чи зміниться нинішнє загалом поблажливе ставлення Партії регіонів до комуністів, коли вони почнуть бачити у них справжніх серйозних конкурентів за електорат?

Уже зараз влада успішно блокує програмну ініціативу Компартії – проведення референдуму за приєднання України до Митного союзу – помічає Володимир Фесенко.

"Подібні дії припинятимуться і далі, – каже він. – Комуністів огороджуватимуть червоними прапорцями: тут ваша зона, тут на нас можете гавкати й критикувати, але далі – не заходити!"

"Думаю, Компартія залишиться гравцем політичної сцени України. Але повернення до показників, які вона мала у 90-х роках, вже неможливе", – підсумовує Олексій Гарань.