Більшість у ВР готова голосувати за мовний закон у цілому і без обговорення

Один із авторів законопроекту "Про засади державної мовної політики" Вадим Колесніченко звинувачує комітет парламенту з питань культури та духовності, який очолює представник опозиції, у блокуванні підготовки документу до другого читання.

Водночас, голова комітету Володимир Яворівський заперечує звинувачення і обіцяє наступного тижня громадські слухання.

Вадим Колесніченко в інтерв'ю <link type="page"><caption> агентству УНН</caption><url href="www.un.ua" platform="highweb"/></link> сказав, що комітет порушує регламент Верховної Ради і відмовляється готувати порівняльну таблицю та узагальнювати пропозиції депутатів.

Представник фракції Партії регіонів заявив, що у разі, як така робота не буде проведена, парламентська більшість ухвалить закон в цілому, без змін.

"19 червня закінчується термін подання пропозицій до законопроекту. До теперішнього моменту від опозиції не надійшло жодної поправки", – сказав Вадим Колесніченко.

Водночас, депутат твердить, що фракція Партії регіонів врахувала побажання Венеціанської комісії Ради Європи, науково-експертного відділу парламенту, а також додала до проекту вказівку Кабінетові Міністрів розробити найближчим часом державну програму підтримки і стимулювання вивчення та використання української мови як державної.

Вадим Колесніченко каже, що подальшу долю документу вирішуватимуть на засіданні погоджувальної ради парламенту у понеділок, 18 червня.

Яворівський: поправок сотня, і буде більше

Водночас, голова комітету з питань культури і духовності Володимир Яворівський сказав ВВС Україна, що звинувачення Вадима Колесніченка безпідставні. За його словами, на сьогодні до комітету надійшло близько 100 пропозицій до законопроекту, проте він вважає, що до 19 червня їх буде значно більше.

"Як би я особисто не ставився до мовного закону, я зобов'язаний готувати документ до другого читання. У мене складається враження, що автори законопроекту настільки увійшли в азарт, що хотіли б ухвалити його без подальшого обговорення, у цілому", - сказав Володимир Яворівський в інтерв'ю ВВС Україна.

Глава комітету заперечив прогнози авторів законопроекту про те, що у другому читанні законопроект може розглядатися вже 19-20 червня, оскільки, каже пан Яворівський, лише до 19 червня депутати мають право подавати свої поправки. Після цього комітет їх узагальнюватиме, обговорюватиме і вже після цього пропонуватиме документ усій Верховній Раді.

Депутат повідомив, що на 20 червня з ініціативи комітету парламенту з питань культури і духовності заплановані громадські слухання за участю відомих громадських діячів, а також представників національних меншин.

Володимир Яворівський, пославшись на свою розмову із Леонідом Кравчуком, який буде учасником цих слухань, сказав, що перший президент готує звернення до народу і до президента Віктора Януковича щодо спроб провладної більшості закріпити офіційний статус російської мови.

Відповідно до законопроекту, російська мова стане регіональною в 13 адміністративно-територіальних одиницях України. Проект передбачає, що місцеві органи влади можуть застосовувати російську мову чи мову національної меншини у разі, якщо на певній території компактно проживає 10 і більше відсотків носіїв певної мови.

"Непотрібна мова"

Тим часом, радник президента України Ганна Герман радить міністрові освіти Дмитру Табачнику вибачитися за свої висловлювання стосовно української мови.

Дмитро Табачник на зустрічі з вчителями Росії у травні заявив, що "не нав'язує" регіонам підручники на "непотрібній мові". Відео його виступу з'явилося в інтернеті.

"Якщо говорити про те, що зробила демократизація, то ми припинили нав'язувати регіонам підручники на непотрібній мові. Бюджет задихається, я бачив це апокаліптичне похмуре видовище. За кілька років, наприклад, не розпаковані підручники в АР Крим. Запитую наших поважних директорів департаментів, заступників міністра: навіщо ви возите підручники у ті регіони, де батьки все одно їх купують іншою мовою? Чую: ну, така команда", - розповідав російським вчителям міністр освіти.

Після розголосу цих заяв сам Дмитро Табачник заявив журналістам 13 червня, що, вживаючи термін "непотрібна мова", він мав на увазі не українську мову, а лише ту, на якій не ведеться навчання у тій чи іншій школі, і що це може бути і румунська, і татарська, чи будь-яка інша мова.

Водночас, радник президента Ганна Герман, яка неодноразово критикувала Дмитра Табачника, заявила агентству <link type="page"><caption> УНІАН</caption><url href="www.unian.ua" platform="highweb"/></link>, що словосполучення "непотрібна мова" є неприпустимим у лексиці міністра освіти, незалежно від того, у якому контексті воно вживається.

"І говорити, що є підручники, написані на непотрібній мові, навіть якщо вживати ці слова у переносному значенні – це скандал. Я порадила б міністру назавжди викинути зі свого лексичного запасу словосполучення "непотрібна мова". [...] Він має перепросити у людей за своє висловлювання і надалі робити все, щоб ні в кого не виникало сумнівів у тому, що він може дозволити собі не поважати будь-яку мову чи будь-який народ", - сказала керівник управління гуманітарної політики адміністрації президента.