Української мови в Україні стало менше

Засоби масової інформації і політики дискримінують україномовних громадян України. Такого висновку дійшли автори моніторингу стану української мови, <link type="page"><caption> результати</caption><url href="http://texty.org.ua/pg/article/devrand/read/33472/Monitoryng_stanu_ukrajinskoji_movy_INFOGRAFIKA" platform="highweb"/></link> якого презентували 9 листопада - в День української мови та писемності - в Києві.

За словами керівника проекту Тараса Шамайди, україномовна частина населення зараз відчуває певний психологічний дискомфорт:

"Є певні спекуляції, є сфери, які створюють моду на російську мову - радіо, телебачення. І є влада, яка створює дискомфорт для україномовних громадян, а мешканців певних регіонів заохочує до можливості не знати й не вивчати українську мову", - заявив Тарас Шамайда.

Через це, стверджує активіст, частина українців, які в побуті спілкуються державною мовою, у громадських місцях, навчанні чи на роботі переходять на російську.

"Українською мовою навіть вдома спілкуються менше людей, ніж вважають її рідною", - стверджує Тарас Шамайда.

Радіодискримінація

В ході дослідження його автори проаналізували мовну ситуацію в освіті, кінопрокаті, книговиданні, теле- й радіоефірі, на транспорті та інших сферах суспільного життя.

Як свідчать результати, найменше українською користуються в Луганську, Макіївці, Севастополі, Сімферополі, Запоріжжі та Одесі.

Серед сфер найліпші справи - в освіті та кінематографі. Українською мовою в середньому в Україні навчається понад 75% учнів. А зовнішнє незалежне оцінювання в 2011 році - за власним вибором - більше 82% випускників складали державною мовою.

Кількість фільмів, дубльованих українською, хоч і зменшилася у порівнянні із 2009 роком, але все одно досі становить майже половину кінопродукції, ще третину демонструють із українськими субтитрами.

На противагу, державною мовою в Україні видають лише 10% журналів, 30% газет і 56% книг.

Українська значно менше лунає в теле- і радіофері. За результатами моніторингу FM-мовників 31 жовтня, лише 4% пісень на них лунали українською.

А частка українського мовлення у програмах восьми найрейтинговіших телеканалів у сукупності становить лише 22%.

"Радіостанції дискримінують україномовних громадян України. За результатами всіх останніх досліджень, принаймні половина українців спілкуються українською, а в радіоефірі - лише 4%, на телебаченні - приблизно 20%. Це пряма дискримінація", - вважає один із співаторів дослідження, шеф-редактор мережевого видання "Тексти" Роман Кульчинський.

Під загрозою

Громадські активісти побоюються, що українського продукту в телерадіоефірі невдовзі може стати ще менше. 3-го листопада парламент скасував квоти на українську музику в музичних програмах та зменшив квоти на національний аудіовізуальний продукт з 50% до 25%.

Авторка прийнятого закону, депутат від Партії регіонів Олена Бондаренко <link type="page"><caption> вважає</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2011/11/111104_ko_quotes_radio.shtml" platform="highweb"/></link>, що досі квоти на національну музику були занадто високими, а їх зниження дозволить українським радіослухачам повернутися до світової музичної спадщини.

Натомість, українські виконавці заявили, що це рішення поставить український медіапродукт <link type="page"><caption> під загрозу</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/press_review/2011/11/111104_ukr_press_it.shtml" platform="highweb"/></link>.

Водночас, представники радіостанцій, навпаки, схвально відреагували на ініціативу. Директор "Русского радио Украина" Сергій Кузін у коментарі газеті "Коммерсант-Украина" назвав зниження квот "ковтком свіжого повітря".

"Закон є гальмом"

9-го листопада активісти громадських організацій провели під стінами адміністрації президента на вулиці Банковій акцію з вимогою, аби голова держави не підписував закон. Учасники заходу привели з собою дітей.

"Нам не байдуже, в якому інформаційному просторі виростатимуть наші діти, які медіа-продукти формуватимуть їх світогляд, які цінності – українські чи іноземні – прищеплюватимуться їм за допомогою теле- та радіо ефіру", - йдеться у заяві організаторів протесту.

Напередодні голова парламенту Володимир Литвин відклав підписання закону, оскільки в тексті документу є певні неузгодженості.

Втім, за словами Тараса Шамайди, українське законодавство у сфері мови загалом потребує оновлення, оскільки більш не здатне цілком захищати державну мову:

"Україна вже протягом 20 років є незалежною державою, і цей закон вже є далеко не таким перспективним, яким він був для колонії СРСР, що тоді лише йшла до незалежності. У той час це, безумовно, був вагомий крок вперед, зараз же це закон є гальмом, за суттю", - вважає активіст.

У наслідку, в кількох східних та південних регіонах України російську мову офіційно визнали регіональною.

Наприкінці серпня у парламенті зареєстрували законопроект "Про засади державної мовної політики", ініційований регіоналами Сергієм Ківаловим і Вадимом Колесніченком. Документ передбачає функціонування, паралельно з державною мовою, регіональних мов або мов меншин. В жовтні вчені із Національної академії наук розкритикували цей закон.

В свою чергу, Вадим Колесніченко переконаний, що дискримінують саме російськомовних громадян України

"Права людини у мовній сфері системно і масово порушуються. Викликає здивування, що в Україні, де є така велика кількість людей, для яких рідною мовою є російська, статус мови не відповідає її потребам", - заявив депутат від Партії регіонів у коментарі виданню "Kyiv Рost".

Вітання корифеям, чи пусті слова?

Офіційні особи у цей день не робили конкретних заяв стосовно статусу та становища української мови. Президент Віктор Янукович у своєму привітанні з нагоди свята лише подякував "корифеям слова і думки за значний внесок у скарбницю культури незалежної України":

"Робімо все, кожен на своєму місці, для того, щоб берегти і примножувати те велике надбання, яке принесли в Київську державу наші пращури, яке розвивали чимало наших земляків - від славного Івана Котляревського, котрого Тарас Шевченко назвав батьком сучасної української літературної мови, до Івана Франка, Лесі Українки, Максима Рильського, Павла Тичини, Дмитра Павличка, Івана Драча, Ліни Костенко, Бориса Олійника...", - ідеться у привітанні президента, опублікованому на офіційному сайті.

День української мови та писемності, за словами президента, - ще одна можливість поміркувати над тим, як розвивати літературу, мову і культуру загалом.

"Писемність і мова уособлюють в собі генетичний код нації, особливості її характеру і є запорукою подальших історичних перспектив", - наголосив у своєму привітанні голова парламенту Володимир Литвин.

"Це смішно", - відреагувала у відповідь керівниця громадського руху "Не будь байдужим!" Оксана Левкова у коментарі bbc.ua.

Вона каже, що за словами політиків насправді немає жодних дій на захист державної мови:

"Вся нинішня політика спрямована на послідовне знищення нації. Бо весь рік вони робили щось, аби мову, код нації, знищити повністю", - вважає Оксана Левкова і радить у такій ситуації самим україномовним громадянам боронити свою мову.

Головне, за її словами, продовжувати розмовляти українською, не переходячи ситуативно на інші мови.