Шлях на Європу: маршрути міграції Середземним морем

Загибель понад 300 мігрантів біля берегів італійського острова Лампедуза на початку жовтня знову привернула увагу всього світу до теми середземноморської міграції.

Щороку тисячі жителів Африки і Близького Сходу ризикують життям, намагаючись на крихітних старезних суднах втекти від конфліктів і політичної нестабільності на батьківщині до нового життя в Європі.

Минулої суботи понад 30 людей загинули, коли судно з 250 втікачами на борту затонуло біля берегів Мальти.

Прем'єр-міністр Мальти Джозеф Мускат після цього заявив, що Середземне море перетворюється на цвинтар мігрантів.

Згідно з даними ООН, за перші дев'ять місяців цього року тільки до Італії і на Мальту морем припливли більше 32 тис. мігрантів.

Більше 200 осіб прибули на Сицилію за минулі вихідні, після того як їх врятувала італійська берегова охорона та команда торгового судна.

"Стара як світ історія"

Мігранти, які вирушають у дорогу центральним Середземномор'ям із Лівії та Тунісу, - це, як правило, біженці з Еритреї та Сомалі, хоча останнім часом до них додалися сирійці, що втікають від громадянської війни у себе на батьківщині.

Представник Управління Верховного комісара ООН у справах біженців Адріан Едвардс заявив журналістам: "Історія втечі на маленьких суднах через Середземне море до Європи стара як світ і пов'язана не тільки з міграцією як такою, а й з питаннями надання притулку".

"Більшість затонулих біля берегів Лапмпедузи були еритрейці, і багатьом із них, швидше за все, був потрібен захист міжнародної спільноти", - додав Едвардс.

За оцінками гуманітарних організацій, що займаються питаннями міграції, за останні 20 років близько 20 тис. людей загинули в морі, намагаючись досягти Європи.

Проект <link type="page"><caption> iMap</caption><url href="https://www.imap-migration.org/" platform="highweb"/></link> - спільний задум агентства ЄС з безпеки зовнішніх кордонів <link type="page"><caption> Frontex</caption><url href="http://www.frontex.europa.eu/" platform="highweb"/></link> та <link type="page"><caption> Міжнародного центру розвитку міграційної політики</caption><url href="http://www.icmpd.org/" platform="highweb"/></link> - випускає докладні карти міграційних потоків в середземноморському регіоні.

Лівія стала популярною базою - значною мірою через те, що злочинні синдикати, які контролюють такі нелегальні перевезення, користуються правовим вакуумом, що панує в тій країні, і розквітом криміналу.

До того ж багатьох потенційних мігрантів приваблює невелика відстань між лівійським узбережжям і італійською Лампедузою.

Число мігрантів, які використовують різні середземноморські маршрути, то зменшується, то знову зростає.

Протягом 2008-12 років велика кількість мігрантів дісталися з Туреччини до Греції так званим східним середземноморським маршрутом, повідомляє Frontex.

У якості відповіді Греція додатково направила на охорону кордонів 1800 поліцейських.

Однак у Frontex переконані, що проблема залишається. В агентстві вказують на "невизначеність, пов'язану з сумнівами щодо того, наскільки довго зможе Греція підтримувати додаткові зусилля з охорони кордонів".

У ЄС відзначають, що в Туреччині збираються мігранти, які чекають кінця грецької прикордонної операції, щоби знову вирушити в дорогу.

За минуле десятиліття на центральному середземноморському шляху періодично відзначалися різкі сплески міграції.

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, близько 25 тис. чоловік втекли до Італії з Північної Африки в 2005 році, але у 2009 році їх число впало до 9,6 тис. Через два роки ця цифра злетіла до 61 тис. через громадянську війну в Лівії.

На початку минулого десятиліття найбільш популярним маршрутом середземноморської міграції був шлях із Західної Африки до Іспанії, зокрема і через іспанські заморські території - автономні міста Сеута і Мелілья в Північній Африці і Канарські острови. Цим шляхом у 2006 році скористалися 32 тис. осіб.

У 2011 році із Західної Африки до Іспанії втекли менше 5,5 тис. осіб.