В Україні за 80 років можуть зникнути дикі білки. Лишаться у Білорусі та Росії
Автор фото, УНІАН
До 2100 року в Україні може зникнути 97% природного ареалу білки - вивірки звичайної (Sciurus vulgaris).
Про це свідчить опубліковане "Українською природоохоронною групою" дослідження українських вчених, які змоделювали кілька сценаріїв зміни клімату.
Тепліший клімат змінить ліси, в яких живуть білки, через що зменшаться чи зникнуть їхні кормові ресурси. Зрештою, тварини не зможуть виживати у нових екосистемах, до яких вони не пристосовані, адже звикли до холоднішого клімату.
Тому невідомо, скільки популяцій білок залишиться до початку наступного століття на українських землях, та де саме вони житимуть.
За даними вчених, навіть за найкращого сценарію через сухіший клімат білка втратить половину своєї природної території проживання в Україні.
"Симуляція поширення вивірки за найбільш м'якого сценарію (зростання середньої глобальної температури на 1,5°С) показує можливу втрату 49% ареалу вивірки в Україні до 2100 року. Це мінімальний і невідворотний очікуваний вплив зміни клімату на поширення вивірки", - попереджають вчені.
Автор фото, uncg.org.ua
А за найбільш негативного варіанту - якщо викиди парникових газів у атмосферу будуть ще зростати і температура підніметься на 3°С й більше - в Україні за XXI століття залишиться тільки 3% природного ареалу для білок.
"Він лишиться тільки у Карпатах та невеликій ділянці у Криму. Це гірські й пригірські райони", - пояснює BBC News Україна один з авторів дослідження Григорій Коломицев.
Автор фото, uncg.org.ua
Через сухіше середовище їхня природна територія існування буде зміщуватися на північ - у Білорусь та ще північніше у Росію.
Але вчені сумніваються, чи зможуть українські білки мігрувати у північні ліси.
"Скоріше за все, у природі такий тренд зміщення ареалу вивірки... реалізовуватиметься не у вигляді прямої міграції вивірок буквально "на північ", але через дуже складний механізм пристосування до життя в перетворених, суттєво змінених людиною середовищах", - припускає інший автор моделі Василь Придатко-Долін.
"У Білорусі живуть свої білки", - додає Григорій Коломицев, нагадуючи, що ніші кожної екосистеми зазвичай зайняті.
Повний текст роботи опублікували у науковому журналі Theriologia Ukrainica.
"Реалізація цих сценаріїв, на нашу думку, введе популяції вивірок у стан, коли їм доведеться вишукувати останні можливості для виживання на історичній місцевості у вкрай несприятливому природному середовищі. За таких умов, вивірки волітимуть залишатись майже виключно у довкіллі, яке підтримує людина, і залежати від людини", - пишуть вчені.
Як пояснює Григорій Коломицев, це означає, що білки зможуть вижити у парках та інших локаціях у містах чи біля міст, але їхнє життя буде залежати вже від людей.
Автор фото, УНІАН
Тоді як дикі популяції в лісах можуть повністю зникнути.
"Колеги, які проводять дослідження у лісах, кажуть, що Полісся вже змінилося. Екосистема там буде і надалі змінюватися разом з кормовими ресурсами для вивірки", - відзначає вчений.
"Ми порівнювали сценарії того, наскільки людина в силах притримати ситуацію зі змінами клімату, або ж просто відпустити їх. І тут є суттєва різниця щодо наслідків", - додає він.
Хто ще може зникнути, а хто - поширитися
Зміни клімату зменшать ареали і для інших диких тварин в Україні, наприклад, ведмедів і лосів.
За найбільш негативного сценарію змін клімату, територія існування лосів може повністю зникнути в Україні до 2050 року, а ведмедів - до кінця 2030-х років.
І це без врахування інших негативних чинників, таких як полювання та браконьєрство.
Водночас є види, які, навпаки, виграють від кліматичних змін в Україні - наприклад, шакали у південних степах чи риба чебачок амурський у річках.
Це так звані "інвазивні види", які здатні краще пристосовуватися до нових умов.
"Вони колись з'явилися на півдні і поступово поширилися по всій країні. І очікувана зміна клімату їм піде на користь", - пояснює Григорій Коломицев.
"Але те, що це позитивно для цих видів, ще не значить, що це позитивно для природи", - додає він.
Зокрема, за рахунок того, що чебачок активно розмножується, він витіснив аборигенні види.
"І так, мабуть, з усіма видами-вселенцями - вони сюди приходять і займають чиюсь нішу, витісняють природні види. Це не можна розглядати як позитивне явище для біорізноманіття", - резюмує вчений.
