Світ без пісень The Beatles: чи варто йти в кіно на фільм "Вчора"

Нова романтична комедія розповідає історію звичайного хлопця на ім'я Джек: він опиняється в ситуації, в якій хотіли б опинитися чимало з нас.

Спробуйте уявити: одного ранку ви прокидаєтесь у світі, де ніхто ніколи не чув про The Beatles та їхні пісні. Ніхто, крім вас.

В усьому іншому це той самий світ - ваші друзі, ваші знайомі, ваша улюблена музика, усі популярні рок-гурти начебто на місці… Але пошук в інтернеті за запитом "Beatles" видає лише зображення комах.

Головний герой Джек Малік - музикант і співак, який мріяв стати зіркою, але так і не став. Він потрапляє в аварію, а до тями приходить вже в лікарні: проте в якійсь альтернативній реальності, де все нібито знайоме, окрім…

У компанії друзів Джек, як і завжди, бере до рук гітару і починає співати відому пісню "бітлів" Yesterday ("Вчора"). Коли пісня закінчується, всі у захваті. Подруга Джека Еллі не стримує сліз.

"Боже! Коли ти встиг написати цю чудову пісню?", - запитує вона головного героя.

"Це не моя пісня, - здивовано каже Джек. - Це ж The Beatles".

"Хто-хто?", - перепитують друзі, додаючи, що ніколи про таких не чули.

Джек намагається знайти щось про "ліверпульську четвірку" в інтернеті, але безрезультатно - у цьому світі просто немає ніяких Леннона, Маккартні, Гаррісона та Рінго Старра.

Тепер Джек усвідомлює усі неймовірні перспективи ситуації, в яку він потрапив: можна виконувати пісні The Beatles, і ніхто не буде знати, що вони не твої. Джек трохи вагається, але чим він ризикує?

Він починає співати ці пісні як власні. І - о, чудо! - навіть в посередньому виконанні вони звучать чудово. Джек швидко стає зіркою світового масштабу.

Зворушлива альтернативна реальність

Сценарист стрічки Річард Кьортіс відомий своїми романтичними комедіями. Найкращі з них - "Чотири весілля і похорон" і "Реальна любов".

Світ, який створює Кьортіс настільки привабливий, що нам хочеться, аби він був реальністю, пише оглядач BBC Culture Карін Джеймс. Він повен емоцій, радості і... розбитих сердець.

Ситуації і персонажі в нього більш яскраві, ніж в повсякденному житті. І, звісно, герої мають неймовірний шарм - як, приміром, у Г'ю Гранта.

"Вчора" також має всі ці якості, от тільки головний роман тут розгортається не між героями стрічки, а між The Beatles і глядачами. Музика "ліверпульської четвірки" фактично створює єдиний плейлист довжиною в цілий фільм.

Отже, Джеку Маліку, якого грає Хімеш Патель, не вистачає власного таланту, аби стати знаменитістю, але завдяки репертуару "бітлів" він доволі легко підкорює музичний Олімп.

Між Джеком і його подругою дитинства Еллі (Лілі Джеймс) існують романтичні почуття, в яких вони самі довго не зізнаються, але глядачам це добре помітно.

Кохання коханням, а комедія постійно проривається у сюжет фільму. Весело спостерігати за стражданнями Джонса, коли він намагається згадати слова то однієї, то іншої пісні, які він нібито сам написав. А це дійсно непросто - навіть для фаната The Beatles.

Тільки у перших альбомах тексти пісень "бітлів" були доволі примітивними, але на більш пізньому етапі їхньої творчості почали з'являтися складні образи і загадкові звороти.

Джек страждає, згадуючи слова Eleanor Rigby: як же звали того, хто ночами штопав шкарпетки, і що, чорт забирай, Елінор зберігала у кувшині біля дверей?

Але ось момент, який зачепить музикальні струни у сердці не лише бітломана, але й людини, яка ніколи не чула The Beatles (припустімо, такі існують): коли Джек сольно виконує The Long and Winding Road або Let It Be ми раптом усвідомлюємо, наскільки прекрасні ці мелодії самі по собі - навіть у виконанні цього простого хлопця, повністю позбавленого харизми Маккартні або Леннона.

Ей, чувак! Don't make it bad

Комедія також вдалася. Навіть коли ми маємо справу з жартами, вже відомими нам завдяки трейлеру фільму, вони від цього не стають несмішними.

Міра Саял, чудова в ролі мами Джека, коли по секрету розповідає сусіду, що її син написав нову пісню - Leave It Be.

Актори другого плану грають дуже природньо. Відомий британський музикант Ед Ширан практично грає самого себе.

Відправляючись на гастролі до Росії, він просить Джека виступити на розігріві. І коли Джек тієї ж миті пише пісню (вгадайте, яку!), Ширан одразу розуміє, що це йому потрібно виступати на розігріві в свого друга.

Режисер Денні Бойл начебто не надто асоціюється з романтичними комедіями, але його простий стиль тут виглядає дуже доречним - коли треба зберегти баланс між природністю, ніжністю і грандіозними сценами, як-от концерт на даху, коли Джек співає Help!, чи концерт Ширана на стадіоні "Вемблі".

Водночас Бойл жодного разу не дозволив великим концертним номерам затьмарити ситуацію постійного етичного і естетичного вибору, перед яким опиняється звичайний хлопець, що потрапив у настільки незвичну ситуацію.

Коли Джек підписує контракт з музичним лейблом і відправляється до Лос-Анджелеса, Кьортіс не намагається прикрасити світ радників і керівників цієї галузі, яка старається просувати свого нового генія на ринку.

Приміром, Ширан, почувши Hey Jude, пропонує внести у текст покращення: dude ("чувак") замість Jude. Дійсно, хто такий Джуд? Лоігчно? Протягом усього фільму нам обережно повідомляють: геній не має нічого спільного з логікою.

Дивно, але якщо у фільму і є якесь слабке місце, то це якраз романтична історія Еллі та Джека, вважає оглядач BBC Culture. Їхні почуття і стосунки, що не склалися, заслуговують на більш продуману подачу.

Еллі у виконанні Лілі Джеймс щира і приваблива, але чи варто було одягати і причісувати її настільки старомодно, що вона виглядає ходячим стереотипом шкільної вчительки?

В один із моментів, їй вдається викликати у глядача почуття, що нагадують про фільм "Ноттінг-Гілл" (коли один з партнерів у парі знаменитий, а інший ні).

Еллі каже Джеку: "Я половину життя чекала, коли ти прокинешся і покохаєш мене. Але я шкільна вчителька, а ти найкращий у світі виконавець і автор пісень".

Втім, хоча любовна лінія у фільмі і виглядає дещо пріснуватою, та частина, що стосується "бітлів", робить "Вчора" стрічкою, яка безумовно заслуговує перегляду.

Кілька разів виникає відчуття, що справжні Пол і Рінго ось-ось з'являться в кадрі і виведуть Джека на чисту воду. Але вас очікує ще більш вражаючий момент - раптове потрясіння, неймовірний візуальний трюк, коли від подиву просто відвисає щелепа.

Роботи Річарда Кьортіса часто викликають суперечки. Напередодні кожного Різдва Twitter вирує через дискусії щодо його "Реальної любові": половина людей це кіно обожнює, інші вважають його мало не головним свідченням занепаду цивілізації.

Але Кьортіс ніколи не відступає від сентиментального відчуття, яке лежить в основі його історій, і він має на це право. Якщо ви серед тих, хто вважає його фільми занадто солодкими, то єдине, що можна додати про "Вчора" - тут вам вирішувати самим, каже оглядач BBC Culture Карін Джеймс і ставить фільму власну оцінку: чотири зірки з п'яти можливих.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!