Посттравматичний Майдан: агресія і допомога психологів

"Товариші, на тлі радості від перемоги та гіркоти від втрат закликаю не втрачати здорового глузду. На Майдані, в тіні емоцій, відбуваються речі, яких допускати не можна", - пише у своєму Facebook журналістка Ганна Грабарська.

Вона описує ситуацію, як на Майдані Незалежності хлопці з Самооборони затримали одного з активістів і бійців передової, помилково прийнявши його за "тітушку", і, не знайшовши в нього документів, зачинили в підвалі КМДА.

Пізніше особу хлопця з'ясували і відпустили. Цей випадок став одним з багатьох свідчень про те, що останнім часом агресивності в бійців з Майдану побільшало, яка іноді вона виливається і проти тих, кого прийнято вважати своїми.

Це визнають і на самому Майдані.

"Ми маємо усі підстави довіряти цій інформації, більше того, це не перше подібне повідомлення, - сказано на сторінці Євромайдану на Facebook. - Навіть зважаючи на "революційний момент" та "шоковий стан", подібній практиці нема місця ні на Майдані, ні в майбутній Україні. Закликаємо усіх керівників Самооборони взяти ситуацію під контроль".

Микола з Львівської області, який служить у сьомій сотні Самооборони, каже, що ситуація контрольована, хоча й визнає, що агресії стало більше.

"А якби ви втратили хороших знайомих, ви б були агресивні?", - відповідає запитанням на запитання. Каже, що втратив у бою побратима з сотні, якого знав лише кілька днів.

"Це нормально, воно мине. Це просто постстресовий стан. Агресія спаде", - каже він.

Микола охороняє штаб своєї сотні, розміщений у приміщенні кав'ярні Coffee House на Хрещатику. Всередину не пускає: "Це ж штаб, ви розумієте?" Запевняє, що в приміщенні порядок і чисто, "хіба, може, підлога брудна".

Через вікно видно, як висять акуратні ряди келихів. Всередині по-військовому швидко ходять люди.

Поруч працює магазин "Сувеніри", полиці якого заповнені магнітами на холодильник, національною символікою, розмальованим посудом та лакованими виробами з дерева. Тут усе спокійно, покупців мало, а про революцію нагадує хіба що сумне обличчя продавщиці Валентини.

Вона каже, що крамниця не працювала лише 18-20 лютого - дні, коли велися найжорстокіші бої.

Ніякого мародерства чи агресії з боку Самооборони, бійці якої живуть по сусідству в покинутому приміщенні російського банку, тут не було. Хлопці поводяться стримано і організовано, каже пані Валентина.

Та все ж порушення дисципліни на Майдані трапляються, і це визнає комендант штабу в будівлі КМДА Анатолій Яношевич.

В інтерв’ю Радіо "Свобода" він розповів, що іноді "сухий закон", який діє на Майдані з самого початку, порушують самі ж "побратими". Таких доводиться виводити за барикади, каже пан Яношевич.

Шукати причину частих пиятик серед окремих протестувальників він не хоче: "Я не психолог".

Психологічна допомога

Психологів на Майдані не бракує. Лише в місцевій психологічній службі, яка працює від початку грудня, нині задіяні понад 250 професіоналів: психологів, психотерапевтів і психіатрів з усієї України.

Психотерапевт Мар'яна Мондик, яка приїхала з Івано-Франківська, безкоштовно консультує людей в будівлі КМДА. До неї звертаються як ті, хто став свідком убивств і побиття, так і їхні родичі, яким теж потрібна допомога.

Пані Мондик розповідає про чоловіка, який виносив з поля бою поранених і вбитих. Нині він прокидається посеред ночі в приступах жаху.

Після пережитого жахіття, каже психотерапевт, прояви агресії природні.

З колегою погоджується і Галина Циганенко з психологічної служби Майдану.

Психолог каже, що після масових убивств, що сталися минулого тижня, побільшало тривоги, напруги і стресу. А певний рівень агресивності був і раніше.

"Але це агресивність захисна, життєва. Це абсолютно нормальна реакція на насилля зі сторони влади. Було б дивно, якби цього не було", - каже пані Циганенко.

"Якщо ви зустрічаєтеся з такою агресією, але маєте достатньо психологічних сил та врівноваженості, щоб спокійно на неї реагувати, то ця агресія знижується і не наносить шкоди", - каже психолог.

Людям, близькі яких страждають від пережитого, варто бути поряд з ними, співчутливо вислухати, дати можливість виразити емоції і слова. При цьому не потрібно нав’язуватися і поспішати, застерігає спеціаліст.

На думку психолога, такі слова, як "не треба плакати", можуть примусити людину, яка страждає від втрати близьких чи від насилля над іншими, закритися від вираження реальних переживань.

"Ви не можете розуміти, як вона страждає, і не тому, що ви такий черствий, а тому що ви не можете бути на місці тієї людини, яка страждає", - додає Галина Циганенко.

Якщо переживання дуже тяжкі і людина "захлинається" в своїх сльозах, варто трохи зменшувати напругу.

Людину можна взяти за руку (якщо вона згодна), заспокоювати словами, бути щирим і чесним у своїй підтримці, каже пані Циганенко. Якщо допомагати важко, краще не силувати себе і звернутися за допомогою до спеціалістів - психологів та психотерапевтів.

У критичних випадках - наприклад, коли є загроза життю або загострення соматичних хвороб – слід негайно звертатися до відповідних спеціалістів, в тому числі до психіатрів.

"Психіатри не такі страшні, як стереотипи про них. Як правило, ті "совєтські" психіатри вже просто померли або пішли на пенсію. Зараз більшість психіатрів відкриті до адекватної допомоги і не так уже й зацікавлені нагодувати таблетками, якщо це не потрібно. Зараз є нові методи лікування, і ліки інші", - каже психолог.

Про те, що серед озброєних майданівців виникали "речі, близькі до суїциду", говорить і лікар медичної служби Майдану Віктор Бабій, звернення якого поширюється в інтернеті.

"Небезпека в тому, що вони втрачають орієнтацію, не розуміють, у чому річ, стають агресивними, не підпускають до себе, у них тривожні афекти. Тому дуже важливо зараз провести психологічну реабілітацію", - каже пан Бабій.

Психологів, готових безкоштовно допомогти всім тим, хто цього потребує, не бракує. Тож питання лише в тому, щоб звернутися по допомогу, яка може врятувати не лише чиєсь здоров'я, а й життя.