"Їх не зламали". Дружина Калини з "Азову" розповіла про зустріч з чоловіком

"Міцно обійняти і не відпускати". Антоніна Паламар каже ВВС, що це перше, що їй спало на думку, коли на початку жовтня вона нарешті зустрілася зі своїм чоловіком, заступником командира полку "Азов", більш відомим за позивним Калина.

"Ззовні він змінився, усі вони скинули вагу, - каже жінка. - Але по них видно, що їх не зламали".

Святослав Паламар, командир "Азова" Денис Прокопенко (Редіс), старший офіцер Олег Хоменко, в.о. командира 36-ї окремої бригади морської піхоти Сергій Волинський (Волина) і командир 12-ї бригади НГУ Денис Шлега - ці п'ятеро знаменитих командирів оборони Азовсталі уже місяць перебувають у Туреччині під особистими гарантіями президента Реджепа Таїпа Ердогана.

На відміну від 108 інших азовців, яких теж визволили з російського полону в кінці вересня, вони не потраплять додому до кінця війни - такими були умови обміну.

Антоніна каже, що хлопцям не надто подобається, що тепер вони відсторонені від війни і фронту, але сам факт, що їх обміняли, її чоловік називає "українським дивом наперекір долі".

"Всі прекрасно розуміють, що з нами мало статися", - сказав Святослав Паламар у своїй промові, коли йому та іншим командирам, яким дали звання Героїв України, від імені президента вручили ордени "Золота Зірка" у Туреччині, уже в колі їхніх дружин та дітей.

"Він завжди за справедливість і чесність"

Святослав та Антоніна Паламар разом 10 років. Вони познайомилися у Львові в 2012-му, а за три роки перебралися до Маріуполя.

"Нас познайомили спільні знайомі, у перший же день у мене було відчуття, ніби я ту людину знаю, наче це моя друга половина, так мені з ним було спокійно і в безпеці", - розповідає Антоніна.

Вона каже, що її чоловік спокійний, урівноважений. "І він завжди за справедливість та чесність".

Натомість російські пропагандисти ліпили з таких бійців, як Святослав Паламар, головних "нацистів", від яких Росія нібито і прийшла "визволяти" Україну 24 лютого. Росіянам показували по телевізору клітки, у яких азовців нібито судитимуть, говорили про розстріл, страти.

Але Антоніна каже, що ні тоді, ні в останні дні на Азовсталі, коли чоловік та інші бійці тримали оборону вже майже без їжі та води, вона ніколи не втрачала віри, що Святослав повернеться.

Поки чоловіки були в полоні, дружини азовців об'єдналися та виступали по світу із закликами звільнити їхніх чоловіків, і навіть зустрічалися із Папою Римським.

Антоніна не їздила з ними. Каже, що 6-річний син Лук'ян дуже прив'язаний до неї, тому ці місяці вона чекала чоловіка вдома у батьків на Тернопільщині.

"Тут у нас люди більш віруючі, за Азовсталь та хлопців, мабуть, молилися усі, не раз і я зверталася до різних отців. Знаєте, це велика сила", - каже дружина.

"Сонечко, нас обміняли"

Антоніна зберігала спокій. Того дня, коли її чоловіка звільнили, але задовго до цієї вечірньої звістки, вона навіть вирішила поїхати купити новий одяг для чоловіка.

"Я подумала, чоловік повернеться, а в мене немає ні шкарпеток, нічого - мабуть, це було щось підсвідоме", - сміється Антоніна.

Одяг, іграшки та інше майно залишилися вдома, на зйомній квартирі у Маріуполі. Що з нею зараз - Антоніна не знає.

Жінці не довелося пережити обстріли в Маріуполі. Ще до війни вона з сином приїхала до батьків на Тернопільщину, щоб побачити маму, яка вернулася з-за кордону.

Як і більшість українців, вперше про обмін вона прочитала в новинах. Спочатку не було імен, але Антоніна і не чекала списки.

"Я була налаштована на те, що їх як командирів останніми відпустять, і мені не вірилося".

Але потім, згадує вона, їй подзвонив Святослав і сказав: "Сонечко, нас обміняли".

Після того посипалися дзвінки від рідних, всі плакали, заснути було важко, пригадує жінка.

І радість, і сум одночасно

Уже пізніше Антоніна дізналася, що обміняли не всіх.

"Я подзвонила до Каті (Катерини Прокопенко, дружина Редіса - Ред.), кажу, така радісна новина, але якось і радість, і сум одночасно", - розповідає Антоніна.

Після звістки про звільнення Катерина Прокопенко казала журналістам, що готова летіти до чоловіка з Вашингтону до Туреччини першим же рейсом, тільки би їй сказали, де він.

Місто, де утримують командирів, українська влада і сьогодні не називає. Чоловіки чекали ще майже два тижні, перш ніж до них приїхали рідні.

За її словами, складно було так відразу організувати і логістику подорожі - одні дружини були в США, інші в Україні, хтось у Польщі.

Але момент настав, всі ЗМІ облетіли фото з першої зустрічі військових із рідними, на них Антоніна і Святослав обіймаються, чоловік з ласкавою усмішкою дивиться на сина Лук'яна.

Для хлопчика зустріти знаменитих військових у одній кімнаті в Туреччині було наче "побачити реальних супергероїв", каже жінка.

"Він не знав, що тато в полоні. Син фактично народився в полку і знав, що тата немає, бо тато воює".

Жінка каже, що не розпитує чоловіка про полон. Знає лише, що їх тримали в одиночних камерах у Москві, вони не знали, хто де є, не могли бачитися, і їх не випускали на подвір'я.

"Нам (дружинам - Ред.) психолог радив, що не треба питати. Якщо людина захоче, то розповість", - говорить Антоніна.

Тому на зустрічі, каже дружина, вони з чоловіком більше говорили про сина, і як він росте.

"І, звичайно, про хлопців, - каже вона. - У нас багато знайомих загинуло у Маріуполі, цілі родини, хресна нашого малого теж - разом із чоловіком. Це наші друзі, у них синочок залишився, вони були військовими теж в Азові".

Два тижні без телефонів

Їхня зустріч у Туреччині тривала два тижні. Цей час їм не дозволяли користуватися телефонами і будь-якими іншими гаджетами - такими були умови зустрічі, каже Антоніна.

"Психологічно це класно - пожити без телефона, це була реабілітація для нас усіх. Найбільше за дітей переживали, бо у них забрали їхні планшети", - сміється жінка.

Зараз Антоніна вже в Україні. Чи буде ще одна зустріч - вона не знає.

"Я відчуваю полегшення, що він на зв'язку. Принаймні тепер я знаю, що вони там, до них у Туреччині добре ставляться. Таке враження, що (відкрилося - Ред.) друге дихання", - каже жінка.

"Все одно для кожного з нас це не кінець, боротьба (України - Ред.) триває. Немає відчуття, що хух, можна розслабитися".

Коли обміняють інших азовців?

Антоніна каже, що хлопці були здивовані та шоковані, що їх обміняли першими.

"Ми думали, що нас мінятимуть останніми, бо в Азові так прийнято - першим командир заходить і йде останнім", - пояснював раніше начальник штабу майор Богдан Кротевич, якого теж обміняли.

Тому, каже дружина, чоловіки відчувають себе трохи винними перед своїми бійцями.

"Хоча це був для них практично останній шанс", - каже Антоніна.

Раніше керівник української розвідки Кирило Буданов казав, що якби хлопців засудили, і без того важкі перемовини з росіянами стали би ще складнішими.

Сьогодні, каже Антоніна, визволення усіх інших захисників Азовсталі, яких, як заявлялося, вийшло звідти понад 2 тисячі, є головним питанням для командирів.

Ті, хто після обміну в Україні, активно працюють над цим, розповідали бійці "Азову" на першій пресконференції. Але, за їхніми словами, з командирами вони зв'язку не мають.

Українська влада заявляла, що після їхнього обміну процес пришвидшиться.

Це помітно вже зараз - за останній місяць відбувалося кілька нових обмінів, відпустили майже 200 людей, серед яких 108 жінок.

Мало шансів на поміч від міжнародних організацій - Червоного Хреста та ООН, які казали, що виступатимуть гарантами для полонених із "Азовсталі", хоча досі навіть не можуть отримати доступу до Оленівки, де влітку в результаті теракту згоріло до 50 військових.

"Коли я до них дзвонила, усе, що вони могли сказати - це набирайтеся сил", - говорить Антоніна.

***

Антоніна Паламар не будує планів - війна ще триває.

Вона замріяно пригадує мирні часи, як під час ротацій у Маріуполі любила їздити з чоловіком в різні нерозвідані місцинки України, прокладала маршрути. Туризм - це її професія.

Але як дружина військового, каже Антоніна, вона розуміє почуття чоловіка, який зараз більше хотів би повернутися до бою, а не до мирного життя.

Вона каже, що пишається Святославом, але й зізнається, що бути дружиною героя їй ще незвично.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!