Справу про зґвалтування не передали до суду через сексомнію. Що це таке?

Справу про зґвалтування Джейд Макроссен-Нетеркотт закрила Королівська прокуратура через припущення, що у неї був епізод рідкісного стану сну, який має назву "сексомнія". Це дало підставу прокурорам вважати, що винести обвинувачувальний вирок неможливо. Але Джейд оскаржила це рішення, витративши місяці на повторне розслідування.

Після цього Королівська прокуратур визнала, що помилилась, не передавши справу до суду, і принесла постраждалій вибачення.

Але що пішло не так? ВВС слідкувала за розвитком подій у справі Джейд.

У неділю ввечері весною 2017 року Джейд прокинулася на дивані у своєму помешканні на півдні Лондона і виявила, що була напівгола, а її намисто лежало на підлозі.

24-річна дівчина родом із Сент-Айвса в Корнуоллі, мала сильне відчуття, що у неї був статевий акт із проникненням, і вирішила, що її зґвалтували, поки вона спала.

Через три роки - і лише за кілька днів до того, як чоловік, якого звинувачували у її зґвалтуванні, мав постати перед судом - юристи з Королівської прокуратури викликали її на термінову зустріч до поліцейської дільниці.

Її справу закривали. Прокуратура пояснила, що два експерти зі сну дали свої висновки щодо її справи. Вони припустили, що у Джейд був епізод сексомнії, і могло здаватися, що вона не спить і згодна на секс.

Сексомнія - це медично визнаний розлад сну. Люди з цим розладом здійснюють сексуальні акти уві сні.

Згідно з законодавством Англії та Уельсу, якщо людина спить, вона не дає згоди на секс. Однак у законі також прописано, що особа не є винною у зґвалтуванні, якщо вона "була переконана", що згода була.

"Це сталося абсолютно раптово, і я була шокована", - каже Джейд, яка до того часу ніколи не чула про сексомнію.

"У мене двічі були тривалі стосунки протягом 13 років, і ніколи не було нічого схожого".

Рішення прокуратури означало, що вони закривають справу, а обвинувачуваного формально виправдовують.

Перший раз Джейд запитали про її сон у поліцейській дільниці, коли вона прийшла написати офіційну заяву.

У відповідь на запитання офіцера поліції вона пояснила, що у неї завжди дуже міцний сон і що у підлітковому віці вона кілька разів ходила уві сні.

Це був побіжний коментар, про який забули під час усього виснажливого процесу, поки її справу не було припинено.

Номер екстреної допомоги набрала найкраща подруга Джейд Бел і саме вона переконала її звернутись у поліцію.

Бел пам'ятає голос Джейд на тому кінці лінії. "Я ніколи на бачила її раніше у такому стані. Вона була в істериці, ридала і сказала: "Здається, мене зґвалтували". Коли вам каже це ваша найкраща подруга, це шокує".

Напередодні ввечері подруги були разом у барі на півдні Лондона. Вони зустрілись спочатку вдома, випили просекко, зробили макіяж і вирушили разом на вулицю.

Це був веселий вечір, ми випивали і балакали. Коли бар почав зачинятися, Бел викликала таксі додому. Джейд вирішила повернутися до квартири друга з кількома людьми, щоби випити на прощання.

Близько 02:00, коли компанія ще спілкувалася навколо неї у вітальні, Джейд згорнулася під ковдрою в кутку дивана, повністю одягнена, і заснула.

За її словами, вона прокинулася о 05:00 ранку і побачила, що на ній не було штанів, а бюстгальтер був розстебнутий. Вона каже, що побачила чоловіка з іншого боку дивана, на якому вона лежала.

"Я сказала йому: Що сталося? Що ти зробив?. І він відповів щось незрозуміле, я почула щось типу - "Я думав, ти не спиш".

"Після цього він просто вибіг на вулицю, залишивши двері відчиненими. Я взяла телефон і набрала Бел…".

Прибули двоє поліцейських і відвезли Джейд на судово-медичну експертизу. Вагінальні мазки виявили сперму, яка належала чоловіку, якого Джейд побачила на дивані.

Підозрюваний не дав жодних коментарів під час першого допиту поліцією. Прокуратура прийняла рішення висунути йому звинувачення у зґвалтуванні. Він не визнав своєї провини. Призначили дату суду.

Але справа до суду так і не дійшла.

Джейд була сповнена рішучості довести, що Корлівська прокуратура помилилася, відмовившись від її справи, але у неї було мало часу для оскарження.

Вона зробила запит на усі свідчення, зокрема допити поліції, результати токсикологічних аналізів, свідчення свідків і звіти експертів зі сну, і ретельно їх вивчила.

Вона була шокована тим, що прочитала, і насамперед тим, що висновку експертів зі сну надали таку вагу у справі.

Жоден з експертів не зустрівся з нею особисто, але їхні думки були достатньо значущими, щоб закрити справу.

Перший експерт, якого порекомендував захист, дійшов висновку, що існує "велика ймовірність" того, що Джейд мала епізод сексомнії. Він дійшов висновку, що "її поведінка нагадувала людину, яка активно займалася сексуальною діяльністю з відкритими очима та демонструвала задоволення".

У відповідь прокуратура найняла власного експерта. Він дійшов висновку, що "випадок лунатизму, навіть якщо він стався лише один раз у віці 16 років, а також розмови уві сні або будь-яка сімейна історія цілком достатні для встановлення схильності до сексомнії".

Джейд втратила дар мови. "Я не розумію, як це може бути один ізольований випадок (сексомнії), який стався зі мною саме тоді, коли зі мною почав займатися сексом чоловік, з яким я ніколи не погодилась би на статевий акт", - каже дівчина.

Джейд вирішила винайняти власного експерта і звернулася до доктора Іршаада Ебрагіма в Лондонському центрі сну. Він також має досвід надання експертних висновків у справах про зґвалтування.

Він вперше стикнувся із ситуацією, коли сексомнію припустили у жертви зґвалтування. У всіх інших справах про зґвалтування, з якими він стикався, про сексомнію казав підсудний, якого звинувачували у насильстві.

BBC провела широке дослідження і не знайшло жодної іншої справи про зґвалтування у Великій Британії, де б захист стверджував, що сексомнія була у того, хто заявив про зґвалтування.

Доктор Ебрагім пояснив, що наукові дослідження обмежені, а точного способу діагностики сексомнії немає. Але він сказав, що люди, яких він бачить з цим розладом, як правило, чоловіки і, як правило, мають історію сексуальної поведінки уві сні.

Потім Джейд пройшла тест сну - полісомнографію, який аналізує хвилі мозкової активності, дихання та рухи під час сну.

Тест показав, що вона хропе та має легке апное уві сні, поширений стан, коли дихання зупиняється та починається під час сну. Обидва стани, за словами доктора Ебрагіма, були потенційними провокуючими факторами сексомнії, тому він не міг виключити, що у неї міг бути ізольований епізод.

Джейд хотіла знати, чи зможе він дати їй чітке уявлення про те, яка ймовірність того, що в тому, що сталося, винна сексомнія.

"Це питання на мільярд доларів", - сказав доктор Ебрагім.

"Остаточну відповідь - було чи не було - дати неможливо".

Джейд все ще вважала, що у неї не було сексомнії, але вона була розчарована тим, що експерти зі сну цього не виключали.

Тоді вона звернулася до адвоката, щоб дізнатися більше про те, як суди розглядають справи з таким розладом.

Адвокат Еллісон Саммерс виступала у захисті у справах про зґвалтування, коли обвинувачений стверджував, що у нього був напад сексомнії.

Вона сказала Джейд, що експерти зі сну майже ніколи не можуть остаточно сказати, чи є у когось розлад, але сказати, що "таке можливо" іноді достатньо, щоб присяжні винесли вердикт "невинуватий".

"Чи вважаю я, що в результаті деяких винних людей звільняють від покарання і виправдовують? Так, я так вважаю. Але я також не хотіла би, щоб невинних людей засуджували за серйозні правопорушення", - пояснила юристка.

"Єдине, на що можна сподіватися, що кримінальний процес дозволить відокремити такі справи".

Згідно з рекомендаціями Королівської прокуратури, сексомнію та інші випадки лунатизму, які використовує захист, потрібно ретельно оскаржувати в суді.

Але справа Джейд так і не дійшла до суду. Озброївшись своїми дослідженнями, вона подала апеляцію за правом жертви на перегляд справи.

Головний прокурор, незалежний від департаменту Королівської прокуратури, який ухвалив первісне рішення про закриття справи, знову переглянув усі докази.

Він дійшов висновку, що справу слід було передати до суду, а висновки експертів зі сну та висновок підсудного слід було оскаржити в суді.

За його словами, суд присяжних "скоріше за все" визнав би підсудного винним - один із критеріїв, якому має відповідати справа, щоб Королівська прокуратура передала її до суду.

"Я не можу уявити, через що ви пройшли і як почуваєтесь. Під час перегляду справи я відзначив руйнівний вплив цього процесу на вас", - написав він Джейд.

"Я приношу беззастережні вибачення за це від імені Королівської прокуратури, хоча я розумію, що це, ймовірно, мало вас розрадить".

Для Джейд визнання того, що її справу слід було передати на розгляд присяжних, було гірким, оскільки Королівська прокуратура не може повторно відкрити справу.

Підсудного офіційно визнали невинним, тому закони про подвійну небезпеку означають, що його не можна судити без переконливих нових доказів.

"Немає жодної надії на справедливість за те, що трапилося зі мною", - каже Джейд, але вона сподівається, що прокуратура засвоїть уроки, щоб не змусити інших проходити через такі випробування.

"Мене підвела система, яка покликана захищати - і вони відверто визнали свій промах", - каже жінка.

За даними Міністерства внутрішніх справ, за рік з вересня 2021 року лише 1,3% випадків зґвалтувань, зареєстрованих поліцією в Англії та Уельсі, призвели до притягнення підозрюваних до відповідальності.

У Королівській прокуратурі кажуть, що вони "прагнуть покращити кожен аспект того, як розглядаються злочини, які змінюють життя, як-от зґвалтування, і тісно співпрацюють з поліцією, щоб змінити спосіб їх вирішення".

Джейд подала до суду на Королівську прокуратуру про компенсацію за моральну шкоду.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!