Тирасполь каже про "терористичні атаки", Кишинів та Україна - про провокації. Що відомо

У невизнаному Придністров'ї другий день поспіль лунають вибухи, відповідальність за них ніхто не бере.

Президентка Молдови скликала засідання ради безпеки країни, так звана придністровська влада заявила про терористичні атаки.

Україна, на яку два місяці тому напала Росія, називає те, що відбувається, провокацією. Придністров'я раніше згадав російський генерал, розмірковуючи про подальший розвиток російського вторгнення.

Вибухи

Напередодні вдень вибухи пролунали у Тирасполі - столиці сепаратистського регіону у Молдові. А у вівторок рано-вранці МВС невизнаної республіки повідомило про підрив двох величезних радіоантен. Фото це підтверджують.

Антени використовували досі - для ретрансляції російських радіостанцій, випливає із заяви МВС.

"Вранці 26 квітня у селищі Маяк Григоріопольського району пролунали два вибухи: перший о 6:40, другий о 7:05", - йдеться у повідомленні у твіттері. "З ладу виведено дві найпотужніші антени: одна - мегаватна, друга - напівмегаватна. Обидві ретранслювали радіо РФ", - йдеться у заяві на сайті відомства.

Придністровське МВС не висунуло версій, хто міг здійснити підрив. У ще одному твіті є лише історична довідка: "ПРТЦ - Придністровський радіотелецентр. Це один з 14 радіопередавальних центрів колишнього СРСР. Сигнал з ПРТЦ може ретранслюватися у США, на Близький Схід та у Латинську Америку. Радіоцентр був побудований наприкінці 60-х років".

Не було версій і напередодні, коли вибухи сталися у центрі Тирасполя. Кореспондент Інтерфаксу передавав, що там пошкодили приміщення будівлі міністерства держбезпеки (МДБ) Придністров'я. За його даними, стрілянина велася з гранатометів РПГ-27 або РПГ-22. Постраждалих не було ні напередодні, ні зараз, якщо вірити придністровському МВС.

Реакція Молдови та України

Бюро реінтеграції при уряді Молдови ще напередодні висловило занепокоєння вибухами в Тирасполі. "За наявною інформацією, невідомі обстріляли з гранатометів штаб структури, що займається питаннями безпеки в регіоні. За попередніми даними, жертв та постраждалих немає, - йшлося у заяві. - Метою сьогоднішнього інциденту є створення підстав для загострення ситуації з безпекою у Придністровському регіоні, який не контролюється конституційною владою".

Реакція на ранкові вибухи на території радіотелецентру виявилась ще жорсткішою.

Президентка Молдови Мая Санду скликала засідання вищої ради безпеки, а служба інформації та безпеки (СІБ) Молдови звернулася до громадян. "Ми закликаємо суспільство заспокоїтися й утримуватися від поширення інформації з неперевірених джерел, що особливо розпалює ненависть і війну. Враховуючи складність ситуації, ми розраховуємо на відповідальність та критичне мислення", - йдеться у заяві СІБ (цитата з Інтерфаксу).

Вдень у вівторок вона провела брифінг й поклала відповідальність за вибухи на "протиборчі сили" всередині Придністров'я.

"Наш аналіз показав, що існує напруженість між різними силами всередині регіону, зацікавленими в дестабілізації ситуації, - заявила вона (цитата за Sputnik Молдова). - Ескалація напруженості тривала давно, протягом останніх тижнів у регіоні були численні повідомлення про бомби в школах та лікарнях".

Київ, коментуючи вибухи у Тирасполі, звинуватив Москву у провокації.

"Очевидно, що цей випадок є одним з низки провокаційних заходів, організованих ФСБ для розпалювання паніки та антиукраїнських настроїв. За задумом авторів, вони мають виправдати війну на території України або залучити Придністров'я до бойових дій - як територію з певним мобілізаційним резервом, або як територію, з якою російські війська можуть здійснювати атаки на українську територію", - йшлося у пресрелізі головного управління розвідки міноборони України.

Реакція Тирасполя й Москви

Керівник невизнаного Придністров'я Вадим Красносельський теж скликав засідання своєї ради безпеки, де ухвалили рішення запровадити режим "червоного" рівня терористичної загрози, пише Інтерфакс. Інформаційне агентство "ТАСС" передає, що придністровський радбез підтвердив три, а не дві "терористичні атаки". Ще одна атака була на військову частину поблизу Тирасполя, заявила пресслужба Красносельського.

Анонімне джерело Інтерфаксу у Тирасполі при цьому стверджує, що у понеділок було ще два вибухи - на території "авіапарку міноборони" Придністров'я (жертв та руйнувань немає). Обстріл будівлі МДБ, за його версією, нібито влаштували "три невстановлені поки що особи, які проникли з території України поза пунктами пропуску".

Після вибухів влада Придністров'я скасувала парад перемоги 9 травня.

У Кремлі уважно стежать за загостренням ситуації у Придністров'ї, заявив представник Кремля Дмитро Пєсков. Журналісти запитали його, чи планує російський президент Володимир Путін контактувати із Санду.

"Ні, наразі якихось контактів не планують, таких планів немає. Єдине, що я можу сказати, що ми дуже уважно спостерігаємо за тим, як там розвивається ситуація. Безумовно, новини звідти надходять, які викликають стурбованість", - відповів Пєсков.

Санду також сказала, що не планує переговорів з Путіним.

Контекст

Загострення ситуації в сепаратистському Придністров'ї сталося на тлі російського вторгнення в Україну, що триває вже два місяці.

Минулого тижня замкомандувача військ Центрального військового округу РФ Рустам Міннекаєв заявив про те, що "з початку другої фази спецоперації" одним із завдань російської армії стало "встановлення повного контролю над Донбасом та південною Україною".

"Контроль над півднем України - це ще один вихід у Придністров'я, де також наголошується на фактах утисків російськомовного населення", - сказав чомусь генерал Міннекаєв.

Відтоді лишається незрозумілим, чи можна вважати його слова офіційною позицією міністерства оборони Росії. Міноборони це питання не коментувало.

Україна і молдавські політики давно висловлювали побоювання, що війна може зачепити Придністров'я і Молдову загалом.

Посла Росії в Кишиневі Олега Васнєцова у п'ятницю викликали в МЗС Молдови, щоб висловити йому "глибоке занепокоєння щодо заяв російського воєначальника", які суперечать "позиції Російської Федерації щодо підтримки суверенітету і територіальної цілісності".

У понеділок заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко фактично дезавуював слова генерала Міннекаєва, сказавши журналістам, що Росія виступає "за мирне врегулювання придністровської проблеми з повагою до територіальної цілісності Молдови та особливого статусу цього регіону в її складі".

"Ми не бачимо жодних ризиків", - сказав заступник міністра.

Інакше оцінюють ситуацію у російському парламенті. "Те, що відбувається в Придністров'ї, - провокація з метою затягнути Росію глибше у воєнні дії в регіоні", - заявив у вівторок Інтерфаксу голова комітету Держдуми у справах СНД Леонід Калашніков, коментуючи вибухи на території радіотелецентру.

У Придністров'ї розміщений російський військовий контингент чисельністю близько 1500 осіб, він дислокується в регіоні з 1995 року в рамках угоди про перемир'я.

17 квітня український генштаб заявив, що у цьому сепаратистському регіоні Молдови російські фахівці нібито перевіряли боєздатність окремих мотострілецьких бригад армії невизнаної республіки.

Вони не готові до ведення бойових дій, заявляли українські військові.

У вівторок Західний військовий округ збройних сил Росії повідомив, що оперативна група російських військ у Придністров'ї здійснила ремонт озброєння та військової техніки та перевела їх на літній режим експлуатації.

Кореспондент ВВС Ілля Барабанов про відносини Молдови та сепаратистського Придністров'я

Після двох днів вибухів у Придністров'ї ситуація у цій самопроголошеній республіці стала дуже нагадувати те, що відбувалося на Донбасі напередодні 24 лютого.

22 квітня заступник командувача Центрального військового округу генерал-майор Рустам Міннєканов заявив, що російська армія має намір в результаті "другої фази спецоперації" отримати сухопутний коридор на Придністров'ї, де нібито є випадки утиску російськомовного населення.

Хто його там може гнобити, залишилось відкритим питанням. Майже 30 років територія Придністров'я - вузька смужка землі на лівому березі Дністра - живе доволі автономно від Молдови, а тим більше від України.

Останні бойові дії там були в серпні 1992 року, і придністровці мирно співіснували з усіма своїми сусідами і без проблем їздили, наприклад, до Молдови на роботу.

Коли проєвропейські орієнтовані сили на якийсь час змінив у Кишиневі проросійський президент Ігор Додон, він кілька разів зустрічався з придністровським колегою Вадимом Красносельським і сторони навіть домовлялися про відкриття нових пунктів пропуску на Дністрі.

У Кишиневі за останні 30 років жодна політична сила серйозно не розглядала питання повернення Придністров'я воєнним шляхом, про що заявляла, зокрема, і нинішній президент країни Мая Санду.

На відміну від України, Молдова не займалася реорганізацією та переозброєнням своїх збройних сил, а серед молдавських політиків тривалий час був популярним жарт, що найбоєздатніша частина армії країни - це військовий оркестр.

Перші тижні нової війни у Кишиневі сприймали дуже нервово, багато хто в молдавському суспільстві побоювався, що у разі стрімкого успіху Путіна російська армія може окупувати ще й Молдову.

Швидких успіхів російська армія не досягла, війська загрузли у позиційних боях на сході України. На тлі всього цього варто відзначити, що придністровська влада хоч й організовує тривожні засідання радбезу і запроваджує на території республіки "червоний" рівень терористичної загрози, але не висуває конкретних звинувачень в обстрілах своєї території ані Кишиневу, ані Києву.

Ситуація виглядає так, ніби Москва хоче створити ще одне осередок напруженості на пострадянському просторі, але придністровській владі при цьому досі не пояснили головну умову: якщо ця республіка втягується у війну, то куди можуть спрямувати її війська? На захід, у бік Кишинева, чи на схід, у бік Одеси?

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!