Як у Молдові реагують на війну і чому в Україні незадоволені

Ще кілька місяців тому у Києві Молдову сприймали як одну з найближчих країн. Позитивне сприйняття зросло після перемоги прибічниці євроінтеграції Маї Санду 2020 року та тріумфу її партії на парламентських виборах влітку 2021 року.

У травні 2021 року Україна, Молдова та Грузія утворили Асоційоване тріо, щоб координувати євроінтеграційні прагнення країн.

Проте після нападу Росії на України відносини почали псуватися. Хоча Молдова прийняла десятки тисяч біженців, вона не запровадила санкції проти Росії і поки не збирається відмовлятися від російських енергоносіїв, що викликає критику України.

Як ставляться мешканці Молдови до війни

Згідно з опитуваннями, більшість мешканців Молдови (саме підконтрольної уряду частини країни, без Придністров'я) підтримує або співчуває Україні у війні. Проте кількість тих, хто підтримує російську агресію, є також великою.

Згідно з опитуванням Magenta Consulting, проведеним 3-5 березня 2022 року, 51% опитаних підтримали в конфлікті Україну, 20% Росію. 21% заявили, що нікого не підтримують, 7% не визначилися.

61% опитаних вважали, що Росія веде війну проти України, 26% наполягали, що відбувається спеціальна військова операція, 13% не змогли відповісти.

61% засудив політику Путіна, 25% підтримали. Політику Зеленського в умовах війни підтримали 50% опитаних, 37% поставилися до неї негативно. 66% вважали, що війна Росії та України несе небезпеку для Молдови.

Згідно з опитуванням Центру соціологічних досліджень та маркетингу CBS-AXA 38,4% опитаних вважали, що в конфлікті винна Росія, 20,6% - Україна, 40% не визначилися або не змогли відповісти на запитання, повідомляло видання Newsmaker.md.

43% повідомили, що готові надати житло українським біженцям, 77% - речі, продукти та медикаменти, 55% готові жертвувати гроші.

Серед тих, хто підтримує Україну, домінують прибічники керівної партії "Дія та солідарність" президентки Санду, каже молдовський політолог Аркадій Барбарошіє.

Натомість серед тих, хто називає те, що відбувається, спеціальною військової операцією, чимало опозиційних соціалістів та комуністів.

"Ті, хто підтримує Росію у цьому конфлікті, складають 25-30% населення. У мене немає чіткої відповіді, чому ці люди підтримують війну. Іноді їхній аргумент може лунати так: тому що Росія велика країна, тому що Росія або Путін знають, що робить. І все, більше ніяких пояснень. Можливо, вони мріють про відновлення СРСР або Російської імперії", - розповідає Барбарошіє.

Результати опитувань щодо війни майже повторюють результати минулорічних парламентських виборів - тоді за проєвропейську "Дія та солідарність" президентки Санду проголосували 53%, а за проросійський блок комуністів та соціалістів - 27%.

Полегшує російську пропаганду наявність філій російських телеканалів та медіаполітика телеканалу Primul in Moldova, який видання Newsmaker.md називає наближеним до експрезидента-соціаліста Ігоря Додона.

Цей канал та філії російських телеканалів оштрафовані регулятором за одностороннє висвітлення подій в Україні, а 2 березня комісія з надзвичайних ситуацій заборонила ретрансляцію російських інформаційних програм на час надзвичайного стану - його в країні оголосили 24 лютого на два місяці.

Підтримка України або Росії також вирізняється в географічному вимірі - в Кишиневі тих, хто підтримує українців, набагато більше, ніж, наприклад, в автономії Гагаузія на півдні країни, де панують проросійські настрої.

Нещодавно видання Newsmaker.md навіть присвятило статтю людям, які підтримують Україну в Гагаузії і зазнають цькування.

Аркадій Барбарошіє пов'язує домінування проросійських настроїв в Гагаузії з інформаційною політикою в цьому регіоні, яка сприяє поширенню російської пропаганди, багаторічним домінуванням комуністів, а потім соціалістів та орієнтацією населення на думку місцевих авторитетів.

"Це селянський регіон, там будуть голосувати за те, що скажуть лідери", - пояснює він.

Що Молдова робить для підтримки України

З першого дня війни Молдова почала приймати біженців, це найбільший внесок країни у підтримку українців.

Станом на 19 квітня кордон Молдови перетнули 427 тисяч українців, лишилися з них у країні 97 тисяч, за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. В Молдові відкрили десятки пунктів допомоги біженцям, їх приймали в спортцентрах і МолдЕкспо, чимало з них розмістили в родинах. Десятки тисяч українців отримали в країні допомогу в організації авіаперевезення з Молдови до ЄС.

Молдова акцентує на прийнятті біженців та їхній великій кількості відносно розмірів, населення і бюджету країни, і це визнають у світі.

"Республіка Молдова є прикладом для всього світу, тому що пропорційно до свого населення вона прийняла дуже велику кількість біженців", - підтвердив в інтерв'ю Вільна Європа заступник Верховного комісара УВКБ ООН Рауф Мазу.

Частину видатків на біженців взяли західні країни та міжнародні організації.

Водночас Молдова відмовилася приєднуватися до санкцій проти Росії.

Ще 28 лютого міністр закордонних справ Ніку Попеску заявив, що країна не буде приєднуватися до санкцій проти Росії, оскільки такі санкції - для країн з кращим рівнем альтернатив для економіки.

Таку позицію піддав критиці 7 березня у коментарі Європейській правді його український колега Дмитро Кулеба.

"Цінуємо солідарність грузинів і молдован з Україною, вдячні за гуманітарну допомогу Грузії і Молдови для українців, які потерпають від російської збройної агресії. Проте, на превеликий жаль, наразі ані Грузія, ані Молдова не підтримали нові санкції ЄС проти Росії", - сказав він.

"Така позиція не відповідає партнерським відносинам України, Грузії та Молдови в рамках "асоційованого тріо" та яскраво ілюструє наразі неготовність Тбілісі та Кишинева стати реальним контриб'ютором безпеки", - зазначив міністр.

Він згадав про те, що 3 березня Молдова подала заявку на членство ЄС, вслід за Україною та Грузією.

"Подання Молдовою та Грузією заявок на членство в ЄС саме зараз виглядає як спроба причепити свої два вагони до швидкісного українського потяга, який рухається до Брюсселя. Заявка України на прискорене отримання членства в ЄС має розглядатися окремо від заявок Грузії та Молдови", - наголосив Кулеба.

1 квітня в інтерв'ю Вільна Європа президентка Санду підтвердила, що Молдова не приєднається до санкцій проти Росії через "вразливі місця" у власній енергетиці.

За словами Санду, західні партнери "дуже добре розуміють безпекову та економічну вразливість" Молдови, а залишення країни без енергоресурсів не відповідає інтересам країни і може призвести до дестабілізації, що не вигідно ані Україні, ані українським біженцям.

Окрім того, вона зазначила, що через війну країна втратить значну частину торгівлі з Росією, Україною та Білоруссю - 26% імпорту та 15% експорту, а також стикнеться з гальмуванням притоку інвестицій та підвищенням цін на енергоносії.

Враховуючи припинення торгівлі між Україною та Росією і Білоруссю і блокування транспортних коридорів, скоріше за все, торгівля Молдови з Росією обмежиться закупками російського газу.

На думку експерта Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергія Герасимчука, втрату торгівлі з Росією Молдова переживе, бо вже неодноразово була жертвою "каральних" торгових обмежень з боку Росії, і останнім часом продукти кращої якості країна експортувала в ЄС, а дешеві продукти нижчої якості - в Росію.

А от залежність Молдови від російських енергоресурсів дійсно є великою проблемою. Наприклад, значну частину електроенергії країна отримує з Молдовської (Кучурганської) ДРЕС, яка розташована на території, підконтрольній сепаратистам Придністров'я і належить російській компанії. Газом країну забезпечує Газпром.

"Говорили, що проблему з газом можна було б вирішити за рахунок співпраці з Румунією, але є тільки один газовий інтерконнектор Унгени-Яси, його спроможностей не вистачає для повного забезпечення Молдови газом. Але є й позитив - адже якщо Росія вирішить припинити постачання газу до Молдови, то автоматично вона припинить постачання газу і до Придністров'я. І можливо, це є запобіжником для такого кроку", - пояснює Герасимчук.

Окрема тема, яка вийшла на перші шпальти у квітні після розслідування Європейської правди - доля шістьох винищувачів МіГ-29, які вже кілька десятиріч перебувають на зберіганні в Молдові на авіабазі Маркулешти і не використовуються.

У 2012 році країна намагалася продати їх за 8,5 млн доларів, але тоді покупців не знайшлося. За даними видання, Україна в перші дні війни звернулася з проханням продати їй винищувачі, проте Молдова відмовилася, щоб не дратувати Росію.

18 квітня прем'єр Наталія Гаврилиця на брифінгу заявила журналістам, що Молдова не має стільки військової техніки, щоб допомагати Україні.

"Що стосується військової допомоги Україні, є країни, які набагато більш оснащені військовою технікою, які мають більшу стійкість в економічній та енергетичній галузях, щоб надати цю допомогу", - цитує її Newsmaker.md.

Гаврилиця ухилилася від відповіді на запитання, чи дійсно Україна просила у Молдови продати 6 винищувачів.

"Я відповіла на запитання про те, як Молдова допомагає Україні в цей складний час", - зазначила вона.

Водночас керівна партія зробила кроки, щоб обмежити проросійську пропаганду.

14 квітня парламент заборонив використання символів агресії проти України - георгіївської стрічки, публічне використання символів Z та V під загрозою штрафів в еквіваленті 226-452 євро для фізичних осіб (вдвічі більше для юридичних) або громадських робіт.

На знак протесту прихильники Росії в Гагаузії провели автопробіг з прапорами кольорів георгіївської стрічки, повідомляє Nokta.

Внутрішньополітичне протистояння з приводу цієї символіки з опозиційними комуністами та соціалістами може набути нового виміру напередодні 9 травня.

"Побачимо як діятиме уряд, і чи будуть штрафи масовими або вибірковими", - каже політолог Барбарошіє.

Чи боїться Молдова російського вторгнення?

Сергій Герасимчук зазначає, що в перші тижні російського нападу у Кишиневі були побоювання, що Росія захоче реалізувати проєкт "Новоросія" і вдарити по Молдові - попри те, що країна позиціює себе нейтральною.

"Коли 24 лютого атакували Україну, то у Кишиневі був переляк, їх непокоїло, що буде з Одесою", - згадує він.

Експерт нагадує, що з 2014 року у непідконтрольному уряду Молдові Придністров'ї російські військові і "Військові сили ПМР" збільшили кількість спільних навчань і рівень підготовки. Він не має сумнівів, що якщо придністровському керівництву у Москві накажуть надіслати людей на війну, цей наказ виконають.

Сергій Герасимчук також не виключає, що в Придністров'ї найматимуть бажаючих воювати проти України.

Наразі у Молдові на офіційному рівні відкидають можливість вступу Придністров'я у війну.

"В нас є сепаратистський регіон Придністров'я. У нас там розміщені російські війська. Ми послідовно закликали до виведення військ протягом останніх 30 років. Зараз ми не бачимо ніяких планів їхнього використання або ризиків. Але ситуація залишається невизначеною і залежить від розвитку подій в Україні. Ми нейтральна країна, і ми очікуємо, що всі міжнародні партнери будуть діяти відповідно до принципу нейтралітету", - повідомила в інтерв'ю Euronews прем'єрка Молдови Наталія Гаврилиця.

20 квітня Генштаб ЗСУ повідомив, що ознак підготовки бойовиків ПМР до участі у війни проти України немає, проти вони можуть взяти участь в диверсіях.

І хоча з лютого молдавські авіакомпанії припинили рейси до Росії, Україні доведеться стежити, щоб авіасполучення не відновили під час війни, бо це може дозволити накопичити у Придністров'ї військових для нападу.

На думку Аркадія Барбарошіє, зараз навряд чи Придністров'я візьме участь в нападі на Україну.

"Я думаю Придністров'я зараз сидить тихо і розуміє, що будь-які його дії будуть зразу зупинені спільними діями військових Молдови та України", - каже він.

Лише у випадку, якщо російській армії вдасться вдертися в Одеську область, влада самопроголошеного Придністров'я підключиться до нападу, вважає він.

"Якщо південь України буде повністю заблокований Росією, ніщо не зупинить Придністров'я від нападу на правий берег (підконтрольну уряду територію Молдови. - Ред.). Цей сценарій, наскільки мені відомо, обговорювали і в президентурі, і в Міністерстві оборони і якісь заходи прийняли. І думаю, є зв'язок з Україною", - каже експерт.

За словами Барбарошіє, у випадку нападу бойовиків Придністров'я та російської армії в Молдови є лише надія на захист з боку Румунії.

"Нам можна сподіватися лише на то, що Румунія виступить проти Росії у цьому випадку. Інакше я не бачу можливостей протистояти російському нападу", - вважає він.

Бюджет армії Молдови є невеликим навіть після того, як новий уряд збільшив його цьогоріч до 47 млн доларів у порівнянні з 30 млн доларів у 2021 році. Тривала економія на 5 тисячній армії мала наслідки для обороноздатності країни.

"Ці питання і зараз публічно мало обговорюють, і не готують суспільство до підвищення видатків на оборону", - зазначає Барбарошіє.

Криза довіри?

Відносини Зеленського та Санду починалися з поїздки президентки Молдови до Києва у січні 2021 року і амбіційних проєктів розвитку транспортної інфраструктури між країнами.

Проте вже у квітні 2021 року троє невідомих на вулиці у Кишиневі викрали суддю-втікача з України Миколу Чауса. Інформацію про викрадення підтвердили правоохоронні органи, повідомивши, що Чауса вивезли з Молдови через кордон з Україною. Українська влада будь-яку причетність до викрадення заперечувала.

Опоненти Санду з табору комуністів та соціалістів тоді звинуватили Санду в тому, що країна стала прохідним двором для іноземних спецслужб і намагалися використати це проти неї під час передвиборчої кампанії на парламентських виборах. Хоча партія Санду виграла вибори і сформувала уряд, відбиток на відносинах з Україною це лишило.

Тепер суперечності загострилися через небажання Молдови приєднуватися до санкцій проти Росії, на чому наполягає Україна.

Після критики з боку Дмитра Кулеби щодо неприєднання до санкцій, до критики Молдови 18 квітня долучилася і віцепрем'єрка Ірина Верещук.

"Якщо є сила і дух у людей, які представляють владу в Молдові, вони мають називати речі своїми іменами, не ховаючись за спиною або шукаючи вербальних форм, які б дозволили всидіти на двох стільцях. Російський газ тхне, він розбавлений кров'ю наших дітей", - заявила вона в інтерв'ю Jurnal.Tv.

На її думку, керівництво Грузії та Молдови скористалися моментом, щоб подати заявки на членство на ЄС.

"Але ми зараз не чуємо чіткого голосу від цих країн на підтримку України", - сказала вона.

"Молдова за спинами українських жінок, які стали жертвами зґвалтувань, українських дітей, які стали каліками, просто не мають майбутнього мільйони українських дітей, зараз подала заявку в ЄС, намагаючись ще й якийсь зиск отримати, якусь економічну вигоду. Мене дивує, бо я завжди підтримувала пані президентку, яка так гарно виступала", - зазначила Верещук і закликала Санду приїхати і подивитися в очі українським жінкам.

Посол Молдови в Україні Валеріу Ківерь відповів у Facebook, що така заява шкодить відносинам двох країн.

"Молдова стояла поруч з Україною з перших днів війни - конкретними діями, а не гарними словами. Про це можуть сказати десятки тисяч біженців, яких все ще приймає наша країна. Заяви, які базуються на емоціях та спотвореній реальності, не допоможуть, а навпаки - нестимуть лише розбрат".

На думку Сергія Герасимчука, зараз відносини України та Молдови прямують до кризи. І так вже неодноразово було в історії двох країн за попередніх президентів.

"Послідовно рухаємося до кризи довіри. Коли обидві сторони переконані, що інша сторона намагається використати їх в своїх інтересах. Як цю кризу довіри виправити в умовах війни - важко сказати", - зазначає він.

Концентрація Молдови лише на заявах щодо прийому українських біженців підливає олії у вогонь, вважає експерт.

Водночас Герасимчук нагадує, що інших потужних партнерів, крім Маї Санду та її партії, Україна в Молдові і не знайде.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!