Розорана земля Херсонщини. Як родючі ґрунти перетворюються на пустелю
Автор фото, УНІАН
- Author, Єлизавета Жарких
- Role, для BBC News Україна, Херсон
Так звана "херсонська пустеля" щороку приваблює дедалі більше туристів. Подивитись на піщані бархани з'їжджаються на Херсонщину з усієї України.
Фактично ця місцевість пустелею не є - це степова зона. Але процес опустелювання в регіоні триває - і не там, де очікують.
Розорані під сільськогосподарські потреби поля стають місцем, де росте лише один вид, так звана монокультура. Все інше біорізноманіття витравлюють агрохімікатами.
Яскравий приклад побічної дії такої практики - загибель птахів біля Асканії-Нової.
"Монокультура - це і є прообраз пустелі, тільки антропогенного характеру", - каже співзасновник Української природоохоронної групи, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко.
Науковець багато років стежить за цією проблемою, і його прогнози невтішні.
"Територія, де гинуть птахи"
Автор фото, Іван Мойсієнко
За площею сільськогосподарських угідь у відношені до всієї території держави Україна посідає одне з перших місць у світі. Нині цей показник у нас складає 56%.
Щороку площа ріллі збільшується, а ґрунти виснажуються.
"Не можна сказати, що у пустелі нічого немає, там низьке видове багатство. Якщо ми подивимось на наші поля, то там те саме. Якщо є гроші на гербіциди, а фермери їх мають, то на полі росте тільки один вид, як у пустелі. Це територія, де гинуть птахи. Ми бачимо, що вона є небезпечною", - каже Іван Мойсієнко.
Розорювання напряму пов'язане із глобальними змінами клімату, пояснюють фахівці. Більшість рослин на полях - однорічні, в той час, як степова рослинність - багаторічна та здатна перетворювати вуглекислий газ на більш складні сполуки, тобто депонувати і поглинати його на багато років.
Однорічні рослини також його поглинають, але строк їхнього життя короткий - кілька місяців, отже після розкладання цих рослин вуглець знов потрапить до атмосфери.
"Ґрунт змивається до глини"
Під час оранки ми втрачаємо родючість чорноземів - вміст гумусу зменшується та не встигає відновитись.
Ґрунт може змиватися до материнської породи - глини, каже Іван Мойсієнко. Може відбуватися його засолення в результаті поливу та підтоплення. Тоді на землі будуть рости тільки ті рослини, які зазвичай комфортно почуваються на солончаках на березі моря.
"Опустелювання - це дуже широкий процес. Це не означає, що утворюється пустеля Наміб чи Сахара", - каже науковець.
Серед ознак опустелювання він називає деградацію ґрунтів та їхнє засолення, втрату родючості, перетворення луків на сухі трав'янисті угруповання.
Автор фото, Іван Мойсієнко
Окремо він виділяє проблему зникнення малих річок: "Починаючи з 1970-тих в Україні зникло більше половини малих річок. Ми можемо бачити це на Херсонщині. Тягинка, Кам'янка, Каланчак - це все були річки, тепер їх немає, вони перетворилися на балки".
Глобальні зміни клімату
Природні зони України поступово зміщуються з півдня на північ.
Іван Мойсієнко каже, що найкраще цей процес видно у гірській місцевості. В степу складніше, бо багато розораних територій, і важко визначити межу.
Але є окремі ознаки: наприклад, рослини, які раніше можна було побачити на півдні, тепер ростуть на Київщині.
Науковець пояснює, що глобальні зміни клімату - це не тільки потепління, хоча ця тенденція зберігається. Це складніший процес, в межах якого змінюється сезонність, може бути похолодання в окремих регіонах та засухи, де раніше їх ніколи не було.
Причина - зростання різниці температур між суходолом та океаном.
"З одного боку, осінь настає не у свій час, весна настає не у свій час, може бути серед зими така відлига, що комахи вилетять, рослини починають цвісти, а потім вдаряє мороз - і вони гинуть, і потім ці комахи весною не вилупляться".
Розораність земель сприяє кліматичним змінам. Вирішенням може стати зменшення площі орних земель.
"Можна закрити виробництво, можна будувати фантастичні башти, які будуть уловлювати вуглець, і третій варіант - зменшити площу ріллі. Мені здається, для України він найбільш відповідний".
Відновлені екосистеми на багато років мають вивести вуглекислий газ з атмосфери. Іван Мойсієнко називає це головним заходом боротьби з глобальними змінами клімату.
