"Від смерті нас відділяла хвилина". Що чехи розповідають про вибухи та "Петрова" з "Бошировим"

У 2014 році у селі Врбетіце за 350 кілометрів від Праги на двох складах боєприпасів пролунали вибухи, внаслідок яких загинули двоє людей. Через сім років маловідомий за межами країни інцидент став міжнародним скандалом, коли чеська влада звинуватила в причетності до вибухів російські спецслужби.

Російська служба Бі-бі-сі розповідає, як ці події запам'ятали самі чехи і чому зараз їхня оцінка може змінити зовнішню політику країни.

За хвилину до смерті

Диспетчерський центр екстреної допомоги міста Злін приймає перший дзвінок про пожежу в селі Врбетіце. На годиннику 9:49:56, 16 жовтня 2014 року.

Ніхто з тих, хто реагує виклик не знає не тільки про те, що ця пожежа стане однією з найдорожчих надзвичайних подій за всю історію країни, а й того, що про неї напишуть всі основні міжнародні ЗМІ - щоправда, через сім років. Не знають вони і про те, що палає у Врбетіце не ліс, а склад з 50 тоннами боєприпасів.

Першою приїжджає група під керівництвом Іржі Овесного.

"Ми їхали ліквідувати звичайну лісову пожежу, - згадує Овесни. - Зупинилися за 50 метрів від складу номер 16 і почули невеликий гуркіт - нічого жахливого, але потім він почав посилюватися і ми подумали, що всередині є щось, про що ми не знаємо".

Склади компанії IMEX, які до 2006 року використовувала чеська армія, не були внесені до реєстру небезпечних цивільних об'єктів, але Овесни інтуїтивно вирішив, що наближатися до пожежі не можна. Тоді на місці перебували приблизно 40 людей, і до складу з іншого боку під'їхали пожежники з іншого міста.

"Ми поїхали за ними, переконали їх відійти на кілометр від складу. Коли ми доїхали до безпечного місця, пролунав вибух. Тобто від загибелі нас відділяла хвилина. Пізніше ми говорили з піротехніками: за їхніми словами, ми б не вижили, [якби вчасно не виїхали]. Нам пощастило, що саме ми приїхали першими, а не хтось із добровольців, а то все б закінчилося інакше", - підсумовує Овесни.

Внаслідок вибуху складу №16 загинули два працівники компанії IMEX, якій належало озброєння, - їх відправили клеїти на товар маркування небезпечного вантажу.

Мешканець сусіднього села Влаховіце Радим Міча теж чітко пам'ятає 16 жовтня 2014 року: "Ми працювали на будівництві на пагорбі в Славичині (селищі за сім кілометрів від Врбетіце. - ВВС), під нами була долина зі складом зброї. Коли почалися сильніші вибухи, ми піднялися вище, щоб подивитися. Коли пролунав найпотужніший вибух, ми з чоловіками попадали і після цього рушили ховатися".

Пролунали 355 вибухів. Влада екстрено евакуювала мешканців Влаховіце і учнів двох шкіл в Славичині. "Вони сказали, що нам треба негайно виїхати на весь день. Почалася паніка, тому що ніхто не розумів, що сталося і що ще може статися", - каже Міча.

Через півтора місяця, 3 грудня 2014 року, справді пролунав новий, більш потужний вибух приблизно за кілометр від сховища, знищеного у жовтні. Цього разу вибухнув інший склад - №12 - тієї ж компанії IMEX, на якому зберігалося близько 100 тонн боєприпасів. Цей інцидент не менш загадковий.

"Поліція після першого вибуху провела огляд другого складу на предмет наявності вибухових пристроїв, після цього його закрила. Приміщення охороняли десятки поліцейських. Якщо хтось залишив вибуховий пристрій у другому сховищі до 16 жовтня, то поліція зробила помилку під час огляду, якщо після 16 жовтня - то вона погано охороняла будівлю", - вважає Радек Ондруш, представник чеського експортера озброєння IMEX.

За інформацією чеських ЗМІ, основною версією поліція вважає саме те, що вибухівка вже якийсь час перебувала всередині складу. Міністр внутрішніх справ Ян Гамачек натякав, що, можливо, з першим вибухом щось пішло не так і другий вибух мав відбутися не на території Чехії, а, можливо, у Болгарії. Але з цим не згодні в IMEX: "Вміст другого складу у жодному разі не мав експортуватися у Болгарію в 2014 році".

Попри потужність вибуху обійшлося без жертв, але місцевих знову довелося евакуювати.

"У мене тут перевіряли документи, намагалися з'ясувати, чи правда, що я тут живу. Це неприємно, коли ти тут виріс, прожив усе своє життя; все, що в тебе є, воно ось тут, і тебе не хочуть пускати у дім, тому що він, можливо, зруйнований ", - розповідає Міча. Він додає, що багатьом довелося поміняти вікна та двері, але будинки встояли, і загалом всі просто перелякалися.

Мирна країна боєприпасів

Для тихої Чехії події у Врбетіце довго були сенсацією.

"Чехія звикла почуватися абсолютно мирною країною, де не відбувається нічого навіть віддалено схожого на військові дії. Це було перше нагадування за довгі роки, що Чехія є великим експортером озброєння, перебуває не в найбільш мирному оточенні, поруч йде війна, хоча Чехія намагається цього не помічати, - пояснює політолог Іван Преображенський. - Для Чехії це, звичайно, була сенсація. Взагалі усвідомити, що на її території перебуває стільки боєприпасів, і те, що за ними фактично ніхто особливо не доглядає".

Очищення території від боєприпасів тривало шість років - до жовтня 2020 року. Його вартість оцінюється в 1 млрд чеських крон (близько 46,5 млн доларів). На думку Преображенського, це також вплинуло на сприйняття події: "Це було дуже дорого для Чехії, для якої це завжди істотний момент, коли з'ясовується, що потрібно витратити дуже велику суму з державного бюджету незрозуміло на що, на дещо, що звалилося на голову. Як мені здається, така ж реакція в чеському суспільстві була б на землетрус чи цунамі".

За словами політолога, у ті роки чехи переважно думали, що вибухи - результат недбальства, і обурювалися тим, що держава так довго не могла розібратися з техногенною аварією: "А раптом виникнуть ще якісь? Адже на території Чехії розташовані атомні станції..".

Петров та Боширов

У суботу 17 квітня 2021 року чеська поліція несподівано оголосила в розшук двох російських громадян у зв'язку з вчиненням тяжкого злочину. На сайті поліції сказано, що вони пересувалися територією країни, використовуючи кілька різних паспортів з прізвищами громадянина Таджикистану Руслана Тобарова і громадянина Молдови Миколи Попи, а також російські з прізвищами Олександра Петрова і Руслана Боширова.

Людей з цими ж іменами Велика Британія звинуватила в отруєнні Сергія та Юлії Скрипалів у Солсбері у 2018 році. За даними групи розслідувачів Bellingcat, насправді йдеться про офіцерів російського ГРУ Анатолія Чепігу і Олександра Мішкіна.

Пізніше чеські служби безпеки повідомили, що підозрюють росіян у причетності до вибухів. Місцеві ЗМІ припустили, що мотивом могла бути спроба зупинити експорт озброєння в Україну або в Сирію. Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова назвала це "маразматичним парадом".

За словами представника IMEX пана Ондруша, з компанією дійсно контактували двоє чоловіків, які представилися потенційними покупцями. За інформацією видання The Insider, вони відправили скани таджицького і молдавського паспортів з прізвищами Тобарова і Попи і попросили доступ до сховищ, щоб особисто оглянути боєприпаси.

"У них був звичайний запит - цікавилися стрілецькою зброєю, боєприпасами. Вони діяли стандартно: надіслали листа електронною поштою, ми його перенаправили в ВТУ [саме ВТУ - Військово-технічний інститут міноборони Чехії - здавав склади в оренду приватним компаніям - ВВС]. Вони з нами після цього більше не зв'язувалися", - розповідає пан Ондруш.

Представник IMEX в тому листі не побачив нічого підозрілого. Візити потенційних клієнтів були нормальним явищем: "Такі візити відбуваються досить часто. Того року за досить короткий період таких було приблизно сім".

Прямих доказів присутності росіян на території чеських складів немає. Міча каже, що в селі їх теж ніхто не бачив, але додає, що "в'їзд на територію складу - поза селом, туди можна проїхати непомітно".

За словами представника IMEX, склади зі зброєю захищали два паркани - зовнішній та внутрішній. Вхід безпосередньо до приміщень захищала електронна система безпеки, і за в'їздом на територію складу стежили два охоронці.

Однак на територію зі складами ходили і місцеві - наприклад, по гриби. Один мешканець Влаховіце, який попросив не називати його ім'я, розповідає, що селяни на ділянці зі складами навіть влаштовували ралі: "Не можна сказати, що там хтось до вибухів щось сильно контролював. Ми туди з друзями кілька разів ходили. Охорона точно не була на такому рівні, про який розповідає наш уряд. Якщо захотіти, можна було пройти аж до дверей складу. Подейкували, що там десь сидить охоронець, але, може, він перебував біля головного входу? Нас він ніколи не чіпав".

Радек Ондруш наполягає, що територія охоронялася, але згоден, що "для фахівця з саботажу там жодних серйозних перешкод не було". Він також упевнений, що вибух не міг трапитися сам по собі: "Те, що ми там зберігали, багаторазово тестували на вибухонебезпечність. Ніщо з мені відомого складу боєприпасів, які там зберігали, не могло самостійно вибухнути".

За повідомленнями чеських ЗМІ, нібито існують кадри, які доводять те, що "Петров" з "Бошировим" у якийсь момент дійсно з'явилися на складі. Чеські правоохоронні органи їх поки не опублікували.

Дипломатична війна з Росією

Новина про можливе втручання російських спецслужб у справи свого села мера Влаховіце (до складу якого входить Врбетіце) Зденека Говеджака шокувала: "Я собі не міг раціонально пояснити навіть раніше, що сталося, а якщо зараз задуматися, що у нас тут могли працювати російські агенти - від цього зовсім моторошно".

Він, як і багато хто, думав над питанням - чому про причетність російських агентів оголосили саме зараз - через сім років. Дехто вважає, що фінальна стадія розслідування почалася не раніше 2018 року, тому що чеська секретна служба BIS змогла впізнати "Боширова" з "Петровим" тільки після отруєння Скрипалів.

"Я думаю, що реальні результати могли виникнути до кінця 2020 року - на початку 2021-го, і після цього швидше за все постало питання, - а як і в якому контексті це оголосити? З одного боку, всі пам'ятали ситуацію з Великою Британією і потужну міжнародну підтримку. З іншого боку, чехи розуміли, що Чехія - не Велика Британія, і вони чекали на відповідну реакцію з боку Росії. Коли виник новий етап протистояння Росії та США, мабуть, вони вирішили, що настав час", - пояснює Преображенський.

Момент, можливо, виявився не настільки слушним. І хоча з Чехією висловив солідарність і ЄС, і НАТО, між Москвою і Прагою спалахнула безпрецедентна дипломатична війна з десятками висланих дипломатів, вигнанням "Росатому" з тендеру щодо АЕС Дуковани - і це, швидше за все, тільки початок.

"Очевидно, що Чехія переходить з переліку країн, які успішно живуть всередині ЄС, акуратно співпрацюють з США і Росією, до переліку країн, які протистоять Росії, і вона не може більше займати позицію трошки між двома стільцями. Чехія внаслідок жорсткої політики Кремля постала перед вибором, який зовсім не збиралася робити", - міркує Преображенський.

А поки в Празі прем'єр-міністр Андрій Бабіш каже про "безпрецедентний терористичний акт на чеській території", а новий міністр закордонних справ Чехії Якуб Кулганек вимагає додаткового скорочення штату російського посольства, за 350 кілометрів від столиці в селі Влаховіце місцеві жителі дивуються, що їхнє село могло викликати такий інтерес ГРУ.

"У світі є набагато більш значущі склади і компанії, які можуть нашкодити Росії, ніж наш склад розміром 20 на 20 метрів, - дивується Міча. - Ми хочемо тільки одного - щоб таке ніколи більше не повторилося. Таке недбальство. Якась фірма збагатилася на продажу зброї, але заплатили за це звичайні люди".

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!