М’янма: як Захід розчарувався в Аун Сан Су Чжі, яку вважав іконою демократії

Рано-вранці 1 лютого військові захопили владу в М'янмі (країні, раніше відомій як Бірма) і арештували фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі, президента Він М'їна та інших цивільних керівників.

На виборах у листопаді минулого року "Національна ліга за демократію", яку очолювала Аун Сан Су Чжі, набрала достатню кількість голосів, щоб самостійно сформувати уряд.

Генерали заявили, що вибори є сфальсифікованими.

Перша сесія нового парламенту мала зібратися в понеділок, 1 лютого, але армія не дала депутатам змоги розпочати роботу і оголосила про перехід влади до рук головнокомандувача збройних сил Мін Аун Хлаїна.

Телеканал, що належить військовим, оголосив про запровадження в країні надзвичайного стану на 1 рік. Аун Сан Су Чжі встигла закликати своїх прихильників "не приймати цього" і "протестувати проти путчу".

М'янма, також відома як Бірма, багато років керувалася військовими, поки у 2011 році в країні не розпочалися демократичні реформи.

У 2015-му, коли в М'янмі провели перші за 25 років вільні конкурентні вибори, Аун Сан Су Чжі одержала на них тріумфальну перемогу і не зайняла президентське крісло лише тому, що її діти мають іноземне громадянство.

Вона вважалася іконою демократії - багато років Аун Сан Су Чжі провела під домашнім арештом за те, що відкрито кидала виклик безжальним генералам. Вона й досі користується величезною популярністю в буддистської більшості населення М'янми.

Проте у світі її репутація виявилася сильно підірваною через жорстоке поводження з представниками мусульманського народу рохінджа у М'янмі.

Шлях угору

В період 1989-го по 2010 рік Аун Сан Су Чжі провела під домашнім арештом загалом 15 років, відмовляючись залишити країну, хоча військові хунти пропонували їй емігрувати без права повернутися. У 1991 році їй присудили Нобелівську премію миру за "видатний приклад сили безсилого".

Боротьба Аун Сан Су Чжі за демократію і права людини зробили її світовим символом мирного спротиву.

Зараз їй 75. Її посада називалася "державний радник", але всі розглядали її як неформального лідера М'янми. Президент Він М'їн був її вірним та близьким соратником.

"Не можу лишатися байдужою"

Аун Сан Су Чжі - донька героя антиколоніальної боротьби генерала Аун Сана. Його вбили напередодні проголошення незалежності М'янми від Великої Британії у 1948 році, коли Су Чжі було два роки.

У 1960-му вона відправилася в Індію зі своєю мамою Кін Чжі, призначеною послом М'янми в Делі. Через чотири роки вступила до Оксфордського університету, де вивчала філософію, економіку та політичні науки. Там вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком - британським вченим Майклом Арісом.

Поживши і попрацювавши в Японії та Бутані, Су Чжі зрештою оселилася у Великій Британії, щоб виховувати двох синів, Александра і Кіма. Але про М'янму, за її словами, вона ніколи не забувала.

Коли у 1988 році Аун Сан Су Чжі повернулася в Рангун (нині Янгон, колишня столиця М'янми), щоб доглядати за важкохворою мамою, у країні відбувалися масові протести.

Тисячі студентів, офісних працівників і буддистських монахів вийшли на вулиці, вимагаючи демократії.

"Як донька свого батька я не могла залишатися байдужою до того, що відбувалося", - заявила вона на мітингу в Рангуні 26 серпня 1988 року. І очолила виступи проти тодішнього військового правителя, генерала Не Віна.

Під домашнім арештом

Натхненна прикладом ненасильницького спротиву Махатми Ґанді та Мартіна Лютера Кінга, Аун Сан Су Чжі їздила країною, всюди збираючи мітинги з вимогою реформ та вільних виборів.

Але демонстрації жорстко придушила армія, яка 18 вересня 1988 року здійснила військовий переворот. Наступного року Аун Сан Су Чжі помістили під домашній арешт.

У травні 1990 року військовий уряд провів вибори, які соратники Аун Сан Су Чжі виграли зі значною перевагою, проте хунта відмовилася визнавати підсумки голосування.

У липні 1995 року Аун Сан Су Чжі звільнили з-під домашнього арешту і відновили його у вересні 2000-го за те, що вона, попри заборону залишати столицю, відправилася в місто Мандалай.

У травні 2002 року її знову звільнили, і знову арештували після сутичок між її прихильниками і проурядовим натовпом.

Аун Сан Су Чжі мешкала у своєму будинку, але під жорстким наглядом і охороною. Перші кілька років вона перебувала в повній ізоляції, потім отримала можливість іноді зустрічатися з однопартійцями та іноземними дипломатами. До неї не пускали синів та чоловіка, який у березні 1999 року помер у Британії.

Військова влада пропонувала відпустили Аун Сан Су Чжі побачитися з ним. Вона відмовилася, бо назад її вже не пустили б.

Повернення в політику

Аун Сан Су Чжі не допустили до участі в виборах 7 листопада 2010 року, але випустили з-під домашнього арешту через 6 днів після дня голосування. Незабаром до неї зміг приїхати син Кім.

Коли уряд почав проводити реформи, Аун Сан Су Чжі та її партія включилися в політичний процес.

На проміжних виборах у квітні 2012 року, де ставкою були 45 парламентських мандатів, Національна ліга за демократію отримала 43.

Аун Сан Су Чжі стала депутатом і лідеркою опозиції. У травні 2013-го вона вперше за 24 роки змогла з'їздити за кордон.

Криза з рохінджа

Ставши державним радником у 2016 році, Аун Сан Су Чжі зіткнулася з проблемою рохінджа - мусульманського народу, який розмовляє мовою, близькою до бенгальської і компактно проживає в штаті Ракхайн (Аракан).

У 2017 році сепаратисти з "Армії порятунку Аракан рохінджа" напали на кілька поліцейських відділків. Армія М'янми відповіла на це репресіями - на думку міжнародної спільноти та правозахисників, неспівмірно жорстокими. Кілька сотень тисяч рохінджа тікали в сусідній Бангладеш.

Міжнародний суд ООН у Гаазі зараз розглядає справу про звинувачення М'янми в геноциді, а Міжнародний кримінальний суд перевіряє інформацію про злочини проти людства.

Колишні зарубіжні соратники Аун Сан Су Чжі тепер кажуть, що вона не зробила нічого, щоб запобігти вбивствам та зґвалтуванням, не засудила військових М'янми і не визнавала масштабів трагедії.

Деякі, втім, зауважували, що вона - прагматичний політик, якому доводиться керувати багатонаціональною країною зі складною історією. Але її особиста участь у відстоюванні позицій армії на минулорічних слуханнях в Міжнародному суді ООН стали поворотним моментом, після якого від її міжнародної репутації мало що лишилося.

Але на батьківщині "Леді", як називають Аун Сан Су Чжі, залишається доволі популярною у буддистської більшості, яка має мало симпатій до рохінджа.

Гальмування реформ

Аун Сан Су Чжі та її партію критикують також за переслідування журналістів і політичних противників - для цього застосовуються закони, ухвалені ще в колоніальну епоху.

У деяких сферах був прогрес, проте представники військових продовжували автоматично займати чверть місць в парламенті і контролювати силові відомства, зокрема міністерства оборони та внутрішніх справ і прикордонну службу.

У серпні 2018 року Аун Сан Су Чжі описала генералів з уряду як "достатньо люб'язних людей".

Процес переходу до повноцінної демократії, на думку аналітиків, загальмував. "Останні дії військових здаються необдуманими і штовхають М'янму на небезпечний шлях", - коментує кореспондент BBC в Південно-Східній Азії Джонатан Хед.

Ситуація з Covid-19 у М'янмі - одна з найгірших в регіоні. Недофінансована система охорони здоров'я не здатна впоратися з пандемією, а карантин руйнує добробут багатьох сімей.

Проте Аун Сан Су Чжі залишається популярною. За даними опитування, проведеного у 2020 році моніторинговою організацією Народний альянс за вільні вибори, їй довіряли 79% громадян країни - на 9% більше, ніж за рік до цього.

"Історія Аун Сан Су Чжі не стільки про неї саму, скільки про нас, - заявив BBC колишній американський посол у М'янмі Дерек Мітчелл. - Думаю, вона не змінювалася. Вона завжди була послідовною, а ми не розуміли складності її особистості. Треба думати перш ніж перетворювати когось на ікону".

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!