У М'янмі стався військовий переворот. Затримали лідерку країни Аун Сан Су Чжі
Автор фото, Reuters
Військові М'янми здійснили державний переворот. Вранці 1 лютого вони затримали лідерку правлячої партії М'янми "Національна ліга за демократію", очільницю МЗС і фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі, президента М'янми Він М'їна та інших керівників.
В країні оголошено надзвичайний стан строком на рік.
Згідно із заявою, підписаною першим віце-президентом країни М'їн Шве, який раніше був військовим офіцером, державна влада надається головнокомандувачу збройними силами Мін Аун Хлаїну. У 2018 році у доповіді ООН повідомила, що дії саме цього генерала всередині країни мають ознаки геноциду.
В останні місяці відносини між керівництвом країни та армією різко загострилися через невдоволення військових підсумками листопадових виборів в країні, на яких перемогла партія Аун Сан Су Чжі та які вони оголосили підтасованими.
Минулого тижня головнокомандувач збройними силами М'янми Мін Аун Хлаїн погрожував скасувати конституцію, якщо, за його словами, закони не будуть виконуватися. Тоді військові заперечували, що головнокомандувач погрожував влаштувати державний переворот.
М'янма перебувала під владою військових до початку демократичних реформ в 2011 році. Тоді ж Мін Аун Хлаїн став головнокомандувачем Збройних сил.
Поки не відомо, як переворот позначиться на відносинах України з М'янмою. У квітні 2019 року уряд Гройсмана підписав угоду про військово-технічне співробітництво з М'янмою. За інформацією ЗМІ, у цій країні створили спільне підприємство з виробництва бронетехніки, втім, офіційного підтвердження цієї інформації BBC News Україна отримати не вдалося. Водночас військове співробітництво України з М'янмою викликало появу матеріалів з критикою українського оборонпрому в російських ЗМІ.
У січні 2021 року в М'янмі перебував з візитом міністр оборони Росії Сергій Шойгу. Він зустрічався з головнокомандувачем армії Мін Аун Хлаїном і обговорював з ним військово-технічне співробітництво. Як повідомляє Независимая газета, М'янма вирішила закупити в Росії зенітно-ракетні гарматні комплекси "Панцирь-1С" та беспілотники "Орлан-10Е".
Автор фото, Reuters
Що далі?
"Військова хунта, яка правила М'янмою протягом десятиліть, ніколи і не йшла від влади в країні, - каже співробітник правозахисної організації Human Rights Watch Джон Сіфтон. - Вони ніколи не підпорядковувалися цивільній владі, тому можна сказати, що зараз проявилася політична реальність, яка весь цей час існувала".
"Відчинили двері в абсолютно інше майбутнє, - вважає Тан М'їн-У, історик і письменник з Янгона. - У мене таке відчуття, що ніхто не зможе контролювати, що буде далі".
"І не забувайте, що М'янма - країна, переповнена зброєю, глибоко розділена за етнічними та релігійними ознаками, в якій мільйони людей ледь можуть себе прогодувати", - попереджає він.
Держсекретар США Ентоні Блінкен та очільник МЗС Австралії Маріс Пейн висловили стурбованість ситуацією в М'янмі і закликали військових негайно звільнити Аун Сан Су Чжі та інших високопосадовців.
Чому ООН закликала судити Мін Аун Хлаїна?
Мін Аун Хлаїн став головнокомандувачем армії М'янми після відставки генерала Тан Шве, який був очільником військової хунти у 1992-2001 роках.
У 2017 році Мін Аун Хлаїн опинився у центрі уваги через масову втечу з М'янми десятків тисяч мусульман з народу рохінджа. Тоді військових країни правозахисники звинуватили в "етнічних чистках".
У серпні 2018 року ООН оприлюднила доповідь, в якій йшлося про те, що дії головних військових керівників М'янми містять ознаки геноциду і мають бути розслідувані. У доповіді стверджувалося, що через дії армії 700 тисяч рохінджа втекли з країни, і щонайменше 10 тисяч вбили.
На головнокомандувача армії Мін Аун Хлаїна і його заступника поклали найбільшу відповідальність. Автори доповіді закликали провести над ним процес у Міжнародному кримінальному суді.
Звіт також жорстоко критикував фактичну лідерку країни, лауреатку Нобелівської премії миру Аун Сан Су Чжі, яка під час правління військової хунти Тан Шве понад десять років перебувала під домашнім арештом, за те, що вона не втрутилася, щоб зупинити насильство проти рохінджа.
Після оприлюднення звіту Facebook вперше в історії видалив сторінки високопосадовців з М'янми, зокрема, Мін Аун Хлаїна.
