Помер Джон Ле Карре, майстер шпигунського роману
Британський письменник-романіст Джон Ле Карре, найбільш відомий за книгами "Шпигун, вийди геть" і "Шпигун, який повернувся з холоду", помер у віці 89 років.
Про смерть письменника повідомив його літературний агент.
Джон Ле Карре - псевдонімом автора Девіда Корнвелла, якого називають майстром шпигунського роману.
Ле Карре позбавив професійних шпигунів романтичного ореолу, характерного для романів про Джеймса Бонда, і натомість дослідив їхнє справжнє, темне та сумнівне життя.
У сутінковому світі персонажів Ле Карре різниця між добрим і поганим, правильним і неправильним ніколи не була чіткою.
Девід Джон Мур Корнвелл народився 19 жовтня 1931 року в Пулі, графство Дорсет.
Його батько, відомий як Ронні, був шахраєм, тож малий Девід рано познайомився з мистецтвом обману та махінацій, які в майбутньому становитимуть основу його творчості.
Його мати пішла з родини, коли йому було п'ять, і хлопець вигадав собі, що батько був агентом спецслужб, аби якось пояснити собі його постійну відсутність удома.
Автор фото, Getty Images
Він вивчав іноземні мови у Бернському університеті, а згодом пройшов військову службу в Армійському розвідувальному корпусі, який відправляв агентів до країн Східного блоку. Потім навчався у коледжі Лінкольна в Оксфорді, де здобув ступінь бакалавра.
Після двох років викладацької роботи в Ітоні, він почав працювати у Міністерстві закордонних справ, спочатку як другий секретар посольства Великої Британії в Бонні.
Саме тоді, працюючи у департаменті розвідки, під час поїздок з дому на роботу він почав записувати ідеї для шпигунських історій.
Від агента до письменника
Його перший роман "Дзвінок небіжчикові" вийшов у 1961 році, коли він працював у спецслужбі.
Він узяв псевдонім Джон Ле Карре, щоб обійти заборону працівникам Міністерства закордонних справ видавати книги під власним іменем.
Історія представила персонажів, які знову з'являться у наступних романах, зокрема його найвідомішого героя Джорджа Смайлі.
Автор фото, Ronald Grant
Шпигунська кар'єра Ле Карре закінчилася, коли він став одним із багатьох британських агентів, чиї імена викрив росіянам зрадник Кім Філбі, який став прототипом Джеральда у романі "Шпигун, вийди геть!"
Його третій роман - "Шпигун, який прийшов із холоду" - закріпив його репутацію і дозволив зробити письменство своєю головною роботою.
Опублікований у розпал Холодної війни, він кинув виклик образу західних шпигунів, які нібито були "вищими" за брудні трюки, які практикують їхні колеги на Сході.
На противагу романтичним фантазіям Яна Флемінга про Джеймса Бонда, Ле Карре зобразив своїх шпигунів як людей, які цілком усвідомлювали як свої власні недоліки, так недоліки системи, якій вони служили.
Його книги показували читачам підспідок шпигунської "кухні", а також порушували серйозні питання щодо того, наскільки далеко навіть демократичні суспільства готові піти, аби зберегти власні таємниці.
Ле Карре стверджував, що у світі, де панує офіційна таємниця, шпигунський роман виконував необхідну демократичну функцію. Він був дзеркалом, хоч і яким кривим, до таємного світу, і демонстрував чудовисько, яким цей світ міг стати.
За іронією долі він пильно стежив за збереженням секретності у своєму особистому житті, довгі роки відмовляючись навіть визнавати, що сам був шпигуном.
Він ревно охороняв своє приватне життя і протягом багатьох років відмовлявся від запрошень на будь-які інтерв'ю.
У 1987 році, після багаторічного вигнання радянською владою, Ле Карре отримав дозвіл провести два тижні в Росії як гість Радянської спілки письменників.
Подейкували, що дружина російського лідера Раїса Горбачова була шанувальницею книг Ле Карре і що саме вона допомогла отримати необхідне для поїздки схвалення Кремля.
Джон Ле Карре написав понад два десятки романів, виданих мільйонами примірників багатьма мовами, зокрема українською.
Його останній роман - Agent Running in the Field ("Польовий агент") - вийшов друком у 2019 році.
