Лауреатка Греммі Надія Шпаченко: люблю класичну музику і Біллі Айліш

Надія Шпаченко виїхала з України майже 30 років тому. У січні 2020 року про неї знову ‎заговорили на батьківщині - піаністка отримала премію "Греммі" за найкращу збірку ‎класичної музики.‎

BBC News Україна розпитала її про дитинство в Харкові, ‎музику та шлях до "Греммі".‎

Шлях до "Греммі"

Інтерв'ю запланували заздалегідь: після перемоги на "Греммі" у Надії ‎Шпаченко їх дуже ‎багато. Набираю музикантку ‎через месенджер Whats ‎App. В Україні вечір, у США день лише починається.

‎Надія Шпаченко - українсько-американська музикантка або американська ‎музикантка українського походження. ‎

Усього у Надії було три номінації на "Греммі".

У 2016 році її ‎дебютний ‎альбом Woman at the New Piano ("Жінка за новим фортепіано") претендував на три статуетки ‎премії., зокрема, дві з них для самої піаністки. ‎

Музика, навіяна архітектурою

Цьогоріч "Греммі" за найкращу класичну збірку отримав альбом The Poetry of ‎‎‎Places ("Поезія місць").‎

‎"Мій новий альбом навіяний архітектурою. Збірка складається з восьми ‎‎композицій. Кожна розповідає про якусь ‎будівлю. Їх композитори обирали ‎‎самостійно і писали про них музику. Окрім цього, це гарний візуальний проєкт", ‎‎‎- розповідає Надія Шпаченко. ‎

Безперечно, музикантка радіє "Греммі", але визнає, що цьому передувала ‎‎тривала робота, адже музикою вона займається з п'яти років.‎

‎"Моя кар'єра склалася ще до отримання премії. Минув місяць після ‎‎"Греммі". ‎‎Я даю дуже багато інтерв'ю - і для американських, і для українських ЗМІ. ‎‎‎Надходить багато пропозицій про концерти, зокрема, запрошують і до України", ‎‎‎- так Надія описує зміни, які відбулися в її професійному житті. ‎‎

‎"Я б хотіла приїхати в Україну", - каже Надія Шпаченко і щиро зізнається, що ‎‎через щільний графік ще не мала можливості детально ознайомитися з усіма ‎‎запрошеннями. Але обов'язково зробить це найближчим часом.‎

Вона емігрувала з України у 14 років. Після того вона тричі ‎приїжджала з ‎концертами.‎

Три концерти в Україні

‎"Востаннє я була в Києві у 2008 році. Тоді я виступала разом з Національним ‎‎симфонічним оркестром України на ‎фестивалі "Музичні прем'єри сезону". У ‎‎2006 році я ‎зіграла з Симфонічним оркестром Українського радіо. ‎А роком ‎раніше виконала ‎‏П'ятий ‎концерт Бетховена і концерт Равеля з Харківським ‎симфонічним оркестром", - пригадує ‎колишня харків'янка. ‎

Після еміграції вона не припинила співпрацю з українськими ‎композиторами та ‎продовжувала виконувати їхні твори вже тоді, коли жила і ‎працювала в США.‎

‎"Я багато співпрацювала з Юрієм Іщенком. Він написав для мене Шосту фортепіанну ‎сонату, прем'єру якої я зіграла в Києві у 2008 році. Потім була американська прем'єра і ‎виступи з його творами в США", - розповідає Надія Шпаченко.‎

А її земляк - композитор з Харкова Олександр Щетинський - написав ‎фортепіанний ‎квінтет "Епілог", прем'єру якого музикантка виконала в кількох містах США.‎‎

Надія Шпаченко народилася у Харкові. Свої перші музичні кроки в Україні вона згадує так: ‎

‎"Я почала займатися музикою в 5 років. Грала не лише на фортепіано, але й ‎на ‎віолончелі та флейті. Моїм першим вчителем була моя мама - Серафима ‎Шварц. Вона ‎давала уроки фортепіано вдома своїм учням, тому я з ‎дитинства чула багато ‎музики", - ділиться спогадами нинішня володарка ‎‎"Греммі".‎

Також значний вплив на її професійне становлення мали Віктор Дерев'янко, ‎Віктор Розенбаум та Джон Перрі, у яких вчилася Надія Шпаченко. ‎

‎"Свій головний дебют я зіграла з Академічним симфонічним оркестром Харківської філармонії у 12 ‎років. ‎Цього ж року я посіла друге місце на Всеукраїнському конкурсі юних ‎композиторів. Це ‎й стало ‎початком моєї кар'єри музиканта", - розповідає про ‎свої перші досягнення Надія.‎

Без грошей. Лише вміння

У 1991 році музикантка виїхала з України - спочатку в Ізраїль, а потім до США. ‎

‎"Звісно, у мене зовсім не було грошей. Лише моя творчість і моє вміння. Моя ‎гра на ‎‎фортепіано дала мені майбутнє тут і можливість вчитися далі", - згадує ‎ті часи Надія ‎Шпаченко. ‎‎

У США вона закінчила бакалаврат у Longy School of Music в Кембриджі та ‎здобула ‎звання доктора музичних мистецтв в університеті Південної ‎Каліфорнії. ‎

‎"Я багато займалася. Займатися мені подобалося завжди. Проблемою був ‎лише час, ‎якого ‎бракувало. Тому кожну хвилинку я витрачала на музику. Я не ‎ходила на вечірки. ‎‎Займалася навіть на перервах між заняттями", - розповідає ‎музикантка про своє навчання ‎в США.‎

Популяризаторка сучасної класики

Уже 14 років Надія Шпаченко є професоркою музики в Каліфорнійському ‎державному ‎політехнічному університеті Помони. Вона викладає клас фортепіано, камерної музики та інші. ‎А ще виступає разом з учнями на концертах.‎

‎"Моя основна творчість - просувати сучасну музику, щоб її впізнавали, щоб її ‎грали інші ‎‎піаністи. Сподіваюся, що багато з цієї музики, яку я створюю, ‎залишиться, і її будуть ‎‎виконувати через 100 і через 200 років так, як зараз ми ‎виконуємо класичну музику", - ‎ділиться своєю мрією Надія Шпаченко.‎‎

Вона визнає - найулюбленіша музика - класична: "Я слухаю ‎Бетховена, ‎Шуберта і ‎Брамса, дуже люблю Скрябіна, Рахманінова, ‎Прокоф'єва, Стравинського‎, а також багатьох сучасних композиторів".‎

Однак Надія також цікавиться тим, що пишуть саме зараз, любить джаз, ‎блюз і ‎сучасну музику в інших ‎стилях.

"Я слухала усі композиції, які ‎номінували на "Греммі", ‎вони мені подобаються. Мені ‎подобається ‎Біллі Айліш і репер Lil Nas X", - розповідає ‎піаністка. ‎

Оригінальність у музиці

‎"Моя музика дуже різна, її не можна назвати лише класичною. Часто у ній є і ‎джаз, і ‎якісь інші стилі — так ‎виходить свій оригінальний стиль.‎‏‎ Вона уся така‎. ‎Люблю щось ‎нове", - пояснює Надія Шпаченко наприкінці нашої розмови.‎

‎Після цього вона повернеться до свого напруженого професійного ‎графіка роботи‎. ‎Життя після ‎‏‎"Греммі" триває.‎‎

З Надією Шпаченко розмовляла Євгенія Ковалевська.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!‎