"Це розіграш, одружися зі мною!": навіщо в Росії нареченим підкидають наркотики

У Росії вже кілька років існує бізнес екстремальних пропозицій руки і серця. Кореспондентка ВВС побувала на таких заручинах і розпитала нареченого, наречену, організаторів і вчених, навіщо це потрібно.

У серпні 2019 року Анастасія Карамзіна (прізвище змінене на прохання дівчини) летіла з рідного Барнаула до Петербурга. В аеропорту її мав зустрічати її коханий Сергій Уржанов (прізвище також змінене), молодий співробітник одного з російських силових відомств. Однак зранку Уржанов надіслав дівчині повідомлення, що його терміново викликали до начальства, і її зустріне їхній спільний друг.

Машина під'їхала до будинку в Невському районі Петербурга, де Анастасія з Сергієм винаймають однокімнатну квартиру. Однак просто перед поворотом у двір шлях автомобілю різко перегородив мікроавтобус з тонованими вікнами.

З мікроавтобуса вибігли озброєні люди в масках і чорній формі спецпризначенців, витягли з машини водія, а саму Анастасію відвели вбік. Потім вони відкрили багажник, почали оглядати речі дівчини і в маленькій чорній валізі виявили поліетиленовий згорток з білим порошком.

- Вас підозрюють у незаконному перевезенні, в замаху на незаконний збут наркотичних речовин у великих розмірах.

Анастасія, білява красуня у персиковій сукні з воланами, розгублено посміхається і ледь чутно говорить:

- Ви, напевно, переплутали щось. Це не моє, правда.

- А чиє?

- Я, правда, нічого не везла, ну мене б не пустили в літак.

- Досить клеїти дурня. Це смішно, по-вашому?

- Ні, не смішно, чесне слово, я не знаю, що це таке.

Допит триває пару хвилин. Згорток з білим порошком розкривають. Усередині виявляється коробочка рожевого кольору.

- А це що таке?

- Не знаю, - лепече дівчина.

Один зі спецпризначенців раптово падає на одне коліно, стягує панчоху з обличчя і виявляється бойфрендом Анастасії Сергієм. "Виходь за мене!" - видихає він.

"Зайва копійчина"

Спецпризначенці несправжні: Сергій Уржанов хотів освідчитися своїй дівчині і звернувся до спеціальної агенції, яка влаштовує "шоу в стилі спецназ".

Вартість замовлення починається від 700 рублів - стільки просять за півгодинну фотосесію з одним бійцем у Набережних Челнах. Виїзд цілої групи, коли замовник хоче зімітувати спецоперацію (наприклад, на чиємусь дні народження) або облаву в офісі, у регіонах коштує близько 10 тисяч рублів, а в Петербурзі, за словами організатора "Спецназ шоу" Сергія Родкіна, в середньому від 30 до 60 тисяч. Верхньої межі не існує: "Можна і на сто тисяч придумати, хоч на вертольоті прилетіти, хоч БТР привезти".

36-річний Родкін розповідає, що придумав такий формат заробітку в 2010 році: "Спочатку безкоштовно бавилися, до друзів прибігали на весілля. Поступово рівень підвищився, за рік вже стали гроші брати". У 2015 році він зареєстрував товарний знак "Спецназ шоу" і став віддавати франшизу в регіони. Зараз у компанії 14 філій по країні. Кілька років тому "Спецназ шоу" відкрилося навіть в анексованому Криму.

Першу пропозицію руки й серця у форматі спецоперації агенція влаштувала у 2014-му. Замовником став Дмитро Чорних, підприємець з Петербурга. За його словами, він був співавтором ідеї. Як згадує Чорних, думка прийшла спонтанно: "Не підглянув, не підслухав, сам придумав". Зараз у чоловіка власний бізнес з виробництва торгового обладнання, а тоді він займався промоцією у нічних клубах і був знайомий з Родкіним як з організатором заходів.

За сценарієм, перевдягнені спецпризначенці під виглядом відділу по боротьбі з економічними злочинами вдиралися на святкування дня народження Чорних і затримували його, а дівчину залучали як поняту. У процесі вилучення цінностей з кишень знаходили обручку. Чорних уточнює, що Родкіна попросив попередити про розіграш власника ресторану і людей старшого віку, щоб вони не почали нервуватися.

Операція пройшла стрімко. "З мене навіть грошей менше взяли, тому що так швидко все пропрацювали", - з посмішкою згадує Чорних. Майбутня дружина проте ще годину перебувала у шоці і усвідомила, що саме сталося, лише через якийсь час. "Вона мене потім все питала: "Навіщо таке?" - "Ну, щоб ти не відмовила", - сміється Дмитро.

Франшиза Родкіна не унікальна - паралельно по всій країні працюють схожі агенції під іншими назвами, наприклад, "Сюрприз-шоу", "Екстрімер" і "Спецназ на свято".

За документами підприємці зазвичай отримують ліцензію на діяльність у сфері виконавських мистецтв і театральних вистав. У штаті при цьому часто є ексспівробітники силових відомств. "Колишні співробітники, як не крути, є. Інакше, без розуміння специфіки, працювати неможливо", - пояснює Родкін. Наприклад, керівник філії "Спецназ шоу" в Набережних Челнах Раміль Мухаметов розповідає, що в минулому працював судовим приставом у групі швидкого реагування, а серед його підлеглих у всіх є щонайменше досвід служби в армії.

І Сергій Родкін, і регіональні підприємці стверджують, що організація заходів не є їхньою основною роботою, адже кількість замовлень не настільки велика. У Петербурзі за літо 2019-го провели шість заходів. У Татарстані на рік буває близько 15 "спецоперацій", у Пензі - трохи більше 10. "Халтура для душі, просто хобі, зайва копійчина", - пояснює Родкін. Говорити, де вони працюють решту часу, співробітники "Спецназ шоу" категорично відмовляються.

"Дуже велика любов"

23-річному Сергію Уржанову послуги "Спецназ шоу" коштували 30 тисяч рублів. Разом з обручкою й іншими витратами заручини обійшлися у 70 тисяч. Відкладати гроші з зарплати довелося два місяці.

Ідея виникла спонтанно. "Спочатку з хлопцями з ФСБ у Пулковому розмовляв, - згадує Сергій. - Там добро не дали, вирішив з постом ДАІ поговорити, потім подумав ще, просто в гуглі вбив запит і знайшов хлопців без проблем". До власних колег у силовому відомстві (точне місце служби не вказане на прохання героя) Уржанов не пішов: "Колеги ще поламати можуть, з ними страшно".

Анастасія - "дуже велика любов, перша і, сподіваюся, остання", з посмішкою говорить молодий чоловік. Вони разом виросли в Барнаулі. "Бігав вісім років, все не наважувався (освідчитися. - Ред.), робив якісь спроби безглузді, - розповідає про початок стосунків Сергій. - Але потім зібрався і приїхав нахабно. Ми домовилися зустрітися, зустрілися, сіли в машину, і я сказав, що я її не віддам нікому, все, досить. Відтоді ми разом".

"Це у Сергія вже давно-давно була симпатія, у мене спочатку не було. У нас навіть зустрічей майже не було, лише кілька прогулянок. І тут приїжджаю, а він каже: "Я тебе нікому не віддам". Ну як ... смішно було", - згадує дівчина.

Анастасія заочно вчиться на філологічному факультеті педагогічного університету і наразі не працює. "Сподіваюся, що і не буде, - додає Уржанов, - Як на мене, дівчина повинна сидіти вдома і займатися вогнищем, господарством, дітьми, а чоловік заробляти на все це. Не дуже хотілося б, щоб дівчинка з ранку до вечора працювала, а ввечері ще вдома господарство, сім'я".

Його кохана не проти: "У мене в родині тато здобувач, а мама займається домом і дітьми. Тато додому приходить, все затишно, всі чекають. Так чудово, я хочу, щоб і в моїй родині було так само".

Сам Сергій не бачив батька з раннього дитинства - його виховували мама і бабуся. Після школи пішов в армію, потім хотів залишитися за контрактом, але не склалося.

В армії Уржанов служив у внутрішніх військах у Москві. Стояв в оточенні, коли на Красній площі святкували рік приєднання Криму. Виїжджав на акції протесту: "Усілякі, скажімо так, немасові мітинги ганяли, розганяли". Які саме, він вже не пам'ятає: "Нам особливо не розказували, просто привозили: стійте, оточуйте все. Ми в подробиці не вдавалися, нам було не дуже цікаво. Ми перш за все виконували свою роботу. Спочатку незвично, але коли це в тебе робота постійна, ти вже, можна сказати, живеш цим, тому стає легко".

Про свою чинну службу Уржанов говорить неохоче: "Є моменти, які тиснуть. Відпочиваємо по три дні, мені деколи не вистачає, щоб відійти від роботи, а вже знову на добу. Буває місцями важко суто морально, але справляємося, працюємо".

На місце зустрічі зі "Спецназ шоу" молодий чоловік прибігає скуйовдженим, у толстовці і модних сірих треніках. Вранці він робив "ляльку": важкий пакет з цукровою пудрою. Всередині - коробка з обручкою.

- А чому не торт, ресторан?

- Була така ідея, але не склалося. Треба ж якось відрізнятися.

- Не шкода вам її лякати?

- Шкода, звичайно, дуже. Тільки через це переживаю. Але зате, сподіваюся, потім будемо дивитися і сміятися.

Свою кохану Уржанов хотів неодмінно затримувати самостійно. Йому видають чорну форму без шевронів, кепку і маску-панчоху: за сценарієм, він повинен витягнути Анастасію з машини і весь час тримати за плече.

Сергій заздалегідь встановив на смартфон друга GPS-трекер, щоб стежити за наближенням автомобіля з аеропорту в реальному часі. Один мікроавтобус "Спецназ шоу" чекає у призначеному місці у дворі. Другий, з Уржановим, чергує на найближчому перехресті, щоб сісти машині, де їде дівчина, на хвіст. Зв'язуються по раціях. "Прийняв", "На готовності", - перемовляються співробітники "Спецназ шоу".

Уржанов вочевидь хвилюється. З Анастасією вони не бачилися два місяці, відтоді як дівчина полетіла до батьків у Барнаул. Весь попередній день був зайнятий підготовкою: Сергій купував фрукти і шампанське, замовляв і забирав повітряні кульки для прикрашання квартири, прибирав, накривав на стіл. За допомогою відеоуроку на "YouTube" вперше в житті накрутив ролів - хотів здивувати.

Поки Анастасія летіла, Сергій зателефонував її батькам, попередив, що хоче освідчитися їхній доньці, і поцікавився, "чи можливий такий розклад подій". "Будь ласка, все у ваших руках", - відповіли вони.

Молодий чоловік зосереджено слідкує за трекером на екрані смартфона. Машина з дівчиною починає повертати. Сергій натягує чорну панчоху на голову і схвильовано повертається до кореспондентки ВВС: "Не криво?"

"Спецназ, всіх мордою в підлогу, наркотики"

"Нічого вони нормально не придумують, у всіх ідея одна, блін, щоб спецназ всіх поклав, знайшов наркотики, - скаржиться на відсутність фантазії у замовників Сергій Родкін. - А це ж не сценарій". За словами Родкіна, сценаріїв може бути мільйон: зі зброєю, з затриманнями, з викраденням машини. "Але всі дзвонять, захід завжди один: спецназ, всіх мордою в підлогу, наркотики. А там починаєш дізнаватися, чим займаються люди, і вже пояснюєш, що краще зробити", - говорить підприємець.

Таку однаковість Родкін називає "неосвіченістю" і уточнює: "Люди бачать тільки це". Він недалекий від істини: статтю 228 КК РФ у ЗМІ регулярно називають "народною" - справи про зберігання і збут наркотиків найчастіші у Росії. Приблизно чверть усіх ув'язнених у країні відбувають покарання за "наркотичні" злочини.

Багато обвинувачених по 228-й статті стверджують, що їхні справи були сфабриковані поліцейськими - символом такої фабрикації влітку 2019 року стала справа журналіста Івана Голунова. Голунов - найвідоміший потерпілий, але не єдиний: у ЗМІ регулярно з'являються свідчення людей, яким підкинули заборонені речовини. Редактор "Нової газети" Андрій Заякін на базі аналізу судових вироків вважає, що за останні десять років "мало бути сфальсифіковано близько 10 тисяч одних лише героїнових справ".

Як вважає психолог Поліна Солдатова, поява мережі "Спецназ шоу" й інших подібних агенцій свідчить про те, що силовики стали настільки значущою частиною російського суспільства, що людям необхідно цей феномен якось рефлексувати. "Гумор - це спосіб суспільства відреагувати на те, що в ньому відбувається. І ці розіграші, і бот Free Omon (додаток у Telegram, що додає омонівців на будь-який знімок. - Ред.) - це спосіб прийняти у свою реальність той факт, що силовики завжди можуть до тебе прийти і ніхто цьому не здивується, нікого не здивують підкинуті пістолети і речовини. Людям потрібно це, щоб якось примиритися з реальністю. Це перетворюється на жарт, радість, що, слава богу, не тюрма, а всього лише шлюб".

Ставлення до силових структур як до абсолютно непередбачуваної сутності розділяє, щонайменше, частина клієнтів "Спецназ шоу". Менеджер Олександр з Пензи, який винайняв місцеву агенцію, щоб освідчитись своїй дівчині у 2017 році, на питання, чи боїться він поліції, життєрадісно міркує: "Ми ж у Росії живемо, тут можна нічого не робити, сидіти у глухому селі, і все одно знайдуть, з чим до тебе докопатися. У нашій країні за кожним можуть прийти і заарештувати ні за що. Ніхто не застрахований абсолютно".

Творець франшизи Родкін, втім, від проблеми відмахується: "Просто так людині, яка іде вулицею, не підкидають. Як я розумію, підкидають людям, яких потрібно закрити, а якщо потрібно закрити, значить, вони щось зробили, значить, не такі вже вони й святі".

Крім "ляльок" з наркотиками співробітники "Спецназ шоу" можуть зімітувати підкидання зброї - наприклад, житель Рязані вирішив привітати свою дружину Юлію Корольову з тридцятиріччям, підклавши їй до сумочки пістолет і замовивши "спецоперацію". Можуть розіграти облаву в рамках боротьби з корупцією - такий сценарій для заручин обрав Олександр з Пензи: "Звичайний випадок, коли чиновнику потрібні відкат, хабар. Це, грубо кажучи, як за насінням сходити".

Крім того, Сергія Родкіна і його колег з регіонів регулярно запрошують до офісів - удавати співробітників з боротьби з економічними злочинами, а також звуть на весілля, на дні народження і навіть дитячі свята.

Сам Родкін каже, що особисто він надає перевагу масштабним заходам, що більше нагадують рольові ігри.

- Років шість тому колишні ветерани Афгану замовляли, правда, не розіграш, а просто розважалівку собі. У них ціла смуга військова була: покататися на БТРі, постріляти, душманів поганяти.

- А де ви БТР і душманів брали?

- Так переодяглися самі, форма є. А БТР що? У нас все в Пітері є, хоч танк, хоч БТР в оренду можна взяти.

"Її потрусило, тут же її привітали"

"Хвилювалася дуже сильно, переживала. Страшно дуже. Жодного разу нічого такого не було", - все з тією ж розгубленою посмішкою описує Анастасія свою реакцію. За словами дівчини, вона не зрозуміла, що відбувається, навіть побачивши коробочку: "У мене в голові все перемішалося, мені було страшно, я не зрозуміла навіть, що там може бути обручка".

- А ви знаєте, скільки вам загрожувало б, якби це, дійсно, були наркотики?

- На щастя, ні, взагалі уявлення не маю.

- До двадцяти років за особливо великий розмір, - уточнює сяючий наречений.

Засновник "Спецназ шоу" Сергій Родкін реакцію Анастасії схвалює: "Молодець. Видно, що злякалася, але трималася без криків".

- Жінки останнім часом так поводяться, що взагалі незрозуміло, - мимохідь скаржиться він. - Всі такі освічені стали. Хлопці здебільшого тюхтії, вони не те що лякаються, але якщо не п'яні, то вони спокійно поводяться. Нормально, адекватно. А ці всі обороняються. Ну їх же не чіпають, нічого до них не застосовують, тому вони всі занадто розумні. Багато розмовляють, сперечаються, доводять. Через одну буває таке.

- А що доводять?

- Адвоката, дзвінок, "розмовляти не буду". Хлопці простіші, а ці починають на одне слово два. Діалог виходить дуже, як сказати ... не переконливий діалог.

При цьому, згадує Родкін, незалежно від реакції жертви, "усі важелі впливу в будь-якому випадку у тих, хто проводить захід". Суть того, що відбувається, не змінюється, змінюється лише тривалість - якщо людина намагається захищати свої права, потрібно більше часу, щоб її налякати.

Посмішка - це часта захисна реакція, вчить Родкін, і оцінювати психологічний стан жертви треба не за нею, а за іншими сигналами: "незв'язна мова, відповіді незрозумілі, логіки немає, вона починає розстібатися, потіти ... Посміхається, але видно по очах, що розгублена. На руки дивишся, руки трусяться".

- Дівчина відразу зламалася, чого тут тягнути? Їй вже вистачило емоцій, - розмірковує він про реакцію Анастасії. - Її або до сліз можна довести, але це нам не потрібно, або вона вже оговтається і зрозуміє, що нісенітниця якась відбувається. Якби ми ще трохи натисли, вона б плакати почала, швидше за все, це недобре. Самий момент: її потрусило, тут же її привітали.

- А вам не здається, що це в будь-якому випадку жорстоко щодо людей?

- Залежить, як робити. Як робимо ми - ні. А ось обивателі, коли намагаються робити, у них часто дуже жорстоко, дуже погано виходить. Коли люди істерять, плачуть - так не має бути. Має залишитися свято.

Насправді ж першою реакцією після розв'язки часто бувають острах і лють. "Ви взагалі, чи що? Іди ти!" - ошелешено каже дівчина у Башкирії бойфренду, який влаштував їй спецоперацію зі стріляниною.

"Вона так злякалася, що прізвище, ім'я, по батькові сказала, і все, далі сльози, соплі, - весело згадує про реакцію своєї майбутньої дружини Олександр з Пензи. - Уявляєте, мужики з автоматами вибігли. У них ще й якась граната рвонула, вирішили прикрасити, я навіть не очікував. Вона потім буркотіла: "От тобі треба було до інфаркту мене довести, щоб освідчитись, невже не було нормальних людських способів, що за дикість, що ти за нелюд такий?" Ці ваші жіночі фразочки".

Юлія Корольова з Рязані й зовсім зі словами "Іди ти на ***" вдарила чоловіка букетом по голові. В інтерв'ю, записаному "Спецназ шоу" за кілька днів, іменинниця, вже сміючись, розповідала, що "трусити" її після пережитого переляку перестало лише ввечері у ресторані.

"Ну навіщо? Я ж так налякалася", - питала нареченого ще одна дівчина.

Антрополог і викладачка РАНГіДС Олександра Архипова в рамках наукової роботи брала інтерв'ю про освідчення. За словами дослідниці, респонденти-чоловіки часто зізнавалися в тому, що їм було страшно освідчуватися, тому вони намагалися не робити цього всерйоз і безпосередньо. "Чоловіки дуже бояться прямої відмови і йдуть на все, аби послабити психологічні ризики - кажуть про освідчення третій особі, освідчуються у гумористичній формі або оформлюють як міні-театр, - пояснює пані Архипова. - Наркооблава - це теж гра, театр, вона відтягує на себе всі ті емоції, які людина боїться проявити. Цей сценарій викликає на себе вогонь за рахунок свого стресового змісту і тим самим знижує стрес від можливої ​​відмови".

Ще один культурний сенс, за словами Архипової, - це відтворення сценарію насильства, де жінка - жертва і її рятують: "Жінку свідомо поміщають у безпорадний стан, а далі відбувається чарівний сценарій порятунку: потенційний наречений спочатку теж ніби жертва, а потім раптом рятівник, що пропонує руку і серце. Для Росії такий сценарій все ще позитивний".

За словами Сергія Родкіна, за п'ять років роботи відмовою на пропозицію відповіла лише одна жінка. Керівники "Спецназ шоу" в Набережних Челнах, Пензі та Рязані кажуть, що у їхній практиці відмов не було жодного разу.

Психолога Поліну Солдатову це не дивує: "Жінка опиняється в оточенні купи озброєних чоловіків, які прибирають автомати, тільки коли у неї запитують, чи вийде вона заміж. Це гарантує відповідь "так".

За словами Солдатової, весело у таких ситуаціях тим, хто має більше влади, інакше кажучи, замовникам розіграшу: "Потерпілі посміхаються і сміються від полегшення і почуття подяки (світові. - Ред.), що це не справжні менти. Тут немає жодного гумору для тих, хто спочатку зазнав стресу, а потім ще й має сказати дякую за те, що буде в тебе креативний партнер".

На "YouTube" можна знайти відео регіональних "Спецназ шоу", де під час розіграшів людям заламують руки, вкладають їх на підлогу або на землю, силою нахиляють їм голови, обшукують, притискають до капота машини. Як пояснює пані Солдатова, це насильство і приниження, які можуть не минути для психіки безслідно.

"Треба самому усвідомлювати"

Сам Сергій Родкін своїй дружині освідчувався "звичайним способом" у кафе, навіть без обручки. "Моїй дружині ("Cпецназ шоу". - Ред.) не сподобалося б, я це знаю. Ну, я і не робив", - пояснює підприємець.

За словами Родкіна, перше питання, яке він завжди задає клієнтам - чи сподобається такий формат пропозиції дівчині: "Треба розуміти, навіщо це робити, актуально це для людини чи ні. Для моєї дружини це було б неактуально, я тому цього і не робив. Треба ж самому усвідомлювати. Якщо людина щось не любить, а ти це робиш - як вона до тебе ставитиметься?"

Чоловік Юлії Корольової, який зімітував підкидання зброї до сумочки дружини на її 30-річчя, міркував про свою мотивацію у відео так: "Юлю здивувати в принципі дуже складно, тому що і позитивних, і не зовсім емоцій у її житті було достатньо, навіть більше ніж. Щороку доводиться сушити мізки, щоб вивести її на якісь емоції".

"Про що це нам говорить? - міркує психолог Поліна Солдатова. - Що у людей тотально стресовий стан, який робить їх напруженими і готовими до всього. І для мене це звучить так, що дівчину не треба дивувати. Треба дбати про неї".

Дмитро Чорних, чиї заручини у 2014 році стали першими у низці спецназ-пропозицій руки і серця, минулого року розлучився. Розійшлися з ініціативи дружини.

"Двічі на рік бували на морі, в Європу раз на рік ганяли", - перераховує Чорних, маючи на увазі: жили добре. Розіграшів зі спецназом він більше не влаштовував, але "намагався наповнити життя сюрпризами - я людина спонтанна".

Про причини розлучення він каже так: "Дурний збіг обставин", а потім починає пояснювати, що він має на увазі. "Дитина дуже сильно вплинула на неї. Коли ми познайомилися, мій статус соціальний був досить низький, я тільки почав займатися чимось серйозним. Потім справи пішли в гору, я більше працював, більше відпочивав".

Дмитро каже, що щоразу кликав на тусовки дружину з собою, але вона відповідала, що немає людини, з якою можна було б залишити дитину. Бабусі дійсно з різних причин молодій сім'ї не допомагали, а няню дружина брати не хотіла - син був зовсім маленьким. "Я кажу: "Ти розумієш, що я працюю? Я працюю з ранку до ночі, мені потрібно розряджатися. Давай зі мною, чому ні, - згадує Чорних їхні сварки. - А вона каже: "Я не хочу нікому чужому". Весь час якісь виправдання".

"У якийсь момент, - зніяковіло розповідає Дмитро, - вона сказала щось із серії, що раз я тусуюсь і забиваю на сім'ю, значить, мені не потрібна сім'я. І вигнала мене з дому після того, як я прийшов з чергової гулянки зі своїми друзями".

Останній сюрприз своїй дружині Чорних готував на її 30-річчя. Вручати його довелося вже після того, як вони розійшлися. "Я приїхав на мотоциклі в шоломі - вона мене не впізнала, у мене ще скло запітніло від дощу - і подарував їй поїздку з сином до Голландії. Вона хотіла побачити, як квітнуть тюльпанові поля".

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!